«Для стабільного експорту Україні необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування», — зауважив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час пресконференції «Український експорт без моря: чому портам немає альтернативи», що відбулася 3 вересня в “Інтерфакс-Україна”.
За словами Олега Хоменка, ситуація є особливо критичною через циклічність аграрного виробництва: аграрії входять у період посівної, коли треба акумулювати значні кошти, а проблеми зі зберіганням та відвантаженням збіжжя лише накопичуються. Альтернативні логістичні маршрути наразі не здатні повноцінно замінити Чорне море ні за пропускною спроможністю, ні за економічною доцільністю.
Для підтримки доступу українського експорту до глибоководних портів інших країн може знадобитися близько 1 млрд євро. Ці кошти фактично залишатимуться в європейській економіці — у вигляді оплати послуг та податків отримуватимуть транспортні компанії ЄС.
Додатковим фінансовим тягарем для бізнесу стало несвоєчасне підвищення тарифів «Укрзалізниці». Оскільки залізниця вже втратила 75% вантажів, які раніше йшли до портів, це рішення не дасть очікуваного економічного ефекту, а лише погіршить ліквідність експортерів. Підвищення тарифів має бути тимчасово скасоване, натомість варто повернути практику застосування конвенцій, щоб не допустити транспортного колапсу на залізничних переходах.
Наразі черга на напрямку Рені–Ізмаїл становить близько 2 тисяч вагонів за пропускної спроможності 120-130 вагонів на добу — тобто простій триває близько 20 діб, і за нього платить вантажовідправник. У таких умовах потрібне створення антикризового штабу та синхронізація роботи: потяг має вирушати до порту лише за наявності абсолютного підтвердження готовності його прийняти.
Окремий ризик — часовий фактор. Якщо до грудня-січня морські порти не запрацюють належним чином, весняна посівна кампанія опиниться під загрозою зриву через брак фінансування. Це посилює ризик масових банкрутств: господарства втратять здатність виконувати зобов’язання перед банками, виплачувати орендну плату пайовикам та зарплати працівникам.
Відновлення повноцінної роботи чорноморського коридору залишається базовим пріоритетом. Одним із дієвих інструментів міг би стати механізм, який дозволить знизити ризики для судновласників і власників вантажів.
«Покращити ситуацію може повернення урядом практики державного страхування з резервного фонду. Необхідно наповнити цей фонд на 5 мільярдів гривень до кінця року, і передбачити ще 10 мільярдів на наступний рік для компенсації втрат судновласникам і власникам вантажів. Це убезпечить судновласників при заході в порти і стане сигналом для тих, хто готовий інвестувати в український флот», — наголосив Олег Хоменко.