Про це наголосив Керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький під час презентації від імені УКАБ на виставці VIV Europe 2026 в Утрехті, провідному заході європейської птахівничої та яєчної галузі.

1 червня КМУ опублікував постанову №692 чим змінив підходи до бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Ми підготували відповіді на найпоширеніші запитання аграріїв

Що змінилось?
Головні аспекти яких торкнулись зміни це:

1. критичності чинні станом на дату набрання чинності цією постановою (2 червня 2026 року), зберігають свою чинність протягом строку, на який вони прийняті, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року;
2. до 1 липня 2026 р. проведення аналізу відповідності підприємств та, в разі відсутності критеріїв за якими підприємство визначено критичним, скасування критичності;
3. зміна розміру середньої зарплати по підприємству та мінімальної зарплати заброньованих осіб, а саме 3 мінімальні зарплати, що на даний час складає 25941 грн;
4. переглянуто принцип формування квоти на підприємстві: військовозобов’язані, що мають відстрочку від мобілізації за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за виключенням бронювання, враховуються в квоту лише за одним місцем роботи;
5. введено обов’язок контролю перелімітів, переліміт тепер може стати підставою скасування критичності;
6. заплановано перегляд галузевих критеріїв та критеріїв ОВА, відповідно з чим підприємства будуть вимушені наново підтвердити критичність.

З якого числа показники зарплати мають відповідати оновленим?

Постановою передбачено, що зміни щодо рівня зарплати та врахування сумісників в квоту тільки за одним місцем роботи набудуть чинності 1 вересня 2026 року. Однак, на момент подання документів на оновлення статусу критичності до 1 вересня 2026 року, підприємство вже мусить відповідати рівню зарплати з коефіцієнтом 3.

Коли потрібно впорядкувати ліміти?

Незважаючи на те, що сумісники до 1 вересня враховуються в квоту, підприємство має дотримуватись лімітів за основу. Відтак переліміт тепер може стати підставою для скасування критичності, якщо не усунути його протягом 10 днів з моменту настання такого.

Що робити якщо підприємство отримало критичність на підставі галузевих критеріїв, що вже виключені?

В аграрному секторі виключиним можна вважати критерій щодо 324 тис. грн. ПДФО за квартал. Відповідно, підприємства які отримали критичність по такому критерію зберігають критичність як мінімум до моменту публікації нових змін до галузевих критеріїв. Критерії щодо земельного банку не вважається виключеним, бо був змінений, тож такі підприємства мають статус критичності до 1 вересня.

Що робити підприємствам, у яких критичність спливає в червні?

Підприємства, у яких критичність спливає найближчим часом можуть податися черед ДАР за поточними чинними критеріями згідно наказу Мінекономіки № 28003. Однак після публікації змін, будуть вимушені переподатися по оновленим критеріям

Яким чином буде визначатися “одне” місце роботи?

Термін “одним місцем роботи” дозволяє не переводити сумісників з набуттям чинності змін 1 вересня. До 1 вересня мають бути розроблені інструменти на порталі ДІЯ, що дозволять відстежувати, які співробітники створюють квоту і яким чином визначається те саме “одне місце роботи”.

Якщо основне місце роботи сумісника не має критичності, чи включається він в квоту за неосновним та що робити з заброньованими сумісниками?

Відповідь лежить саме в формулюванні “одне місце роботи”. Очікується, що уряд оновить інструментарій і роботодавець зможе контролювати та регулювати, за яким підприємством військовозобов’язаний входить в квоту. Тож звільняти та розброньовувати не потрібно буде.

Чи зміняться галузеві критерії?

В Мінекономіки не зазначають, що планують змінювати критерії галузі сільського господарства. Натомість деякі з них можуть бути уточнені, чи будуть потребувати підтвердження.

Українські виробники сої висловлюють глибоке занепокоєння пропозицією Європейської комісії класифікувати сою як сировину з високим ризиком непрямих змін землекористування (high ILUC‑risk) у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії (RED). У разі набуття чинності така пропозиція матиме суттєвий негативний вплив на аграрний сектор України, європейський ринок рослинного білка та ширшу стратегічну продовольчу безпеку ЄС.

Ці застереження та ширшу аргументацію викладено в позиційному документі Українського клубу аграрного бізнесу (UCAB) від 29 травня https://bit.ly/4dQqmQ6, адресованому інституціям ЄС. UCAB стверджує, що проєкт делегованого акта, який вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2019/807, запровадить додаткові вимоги до сертифікації на відповідність низькому ILUC‑ризику (low‑ILUC), фактично покладаючи додатковий значний адміністративний і фінансовий тягар на виробників і переробників, особливо в умовах воєнних викликів, логістичних збоїв і зростання виробничих витрат.

На думку UCAB, «українська соя вже відповідає високим стандартам простежуваності та сталості. Україна офіційно визнана країною з низьким ризиком за Регламентом ЄС щодо запобігання обезлісненню (EUDR), тож запровадження додаткової класифікації як високого ILUC‑ризику фактично дублюватиме регуляторні вимоги та створюватиме необґрунтовані бар’єри для українських агровиробників».

Україна залишається найбільшим виробником сої в Європі. У 2025 році очікується, що виробництво сої в Україні сягне 5,6–5,7 млн тонн, тоді як українська соєва продукція й надалі відіграє важливу роль у забезпеченні білкової та продовольчої безпеки Європейського Союзу. У 2025 році частка України в імпорті соєвої олії ЄС зросла до 66%, тоді як 43% експорту української соєвої олії було спрямовано на ринок ЄС.

UCAB наголошує, що українська соя є не лише важливою складовою європейського ринку рослинного білка, а й стратегічною альтернативою імпорту з регіонів, що пов’язані з підвищеними екологічними ризиками. Українська соєва продукція є не‑ГМО, має повну простежуваність і виробляється без ризиків, пов’язаних із вирубуванням лісів.

Водночас запропонований підхід, здається, суперечить низці ключових стратегічних цілей Європейського Союзу, зокрема:

• посиленню продовольчої та білкової автономії ЄС;
• майбутньому Білковому плану ЄС;
• підтримці регіонального виробництва рослинних білків;
• меті спрощення та гармонізації регуляторних процедур.

Аграрний сектор України закликає Європейський парламент і Раду ЄС не підтримувати проєкт делегованого акта в його чинній редакції в межах офіційного періоду перевірки.

Як держава‑кандидат на вступ до ЄС, Україна має розглядатися як європейський постачальник сої у будь‑яких майбутніх регуляторних ініціативах ЄС, пов’язаних зі статусом соєвої рослинної олії як сировини для сталих біопалив у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії.

З питань щодо додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до Назара Бобицького, Керівника Брюссельського офісу в ЄС.
E-mail: bobitski@ucab.ua
Моб.: +380 67 172 03 64 (WhatsApp), +32 490 16 64 49

УКАБ висловлює категоричне занепокоєння та незгоду з черговими намірами АТ «Укрзалізниця» підвищити тарифи на вантажні перевезення. 

В умовах війни, глобальної економічної нестабільності, стрімкого зростання собівартості виробництва та втрати частини експортного потенціалу подібні рішення несуть пряму загрозу конкурентоспроможності української економіки та аграрного сектору, який залишається одним із небагатьох джерел валютної виручки та економічної стійкості держави.

Сьогодні агробізнес і так працює під безпрецедентним ресурсним і фінансовим тиском: світова криза на ринку добрив, зростання вартості енергоносіїв, подорожчання природного газу та логістики вже призвели до суттєвого збільшення вартості ресурсів. Паралельно аграрії стикаються зі стрімким ростом цін на засоби захисту рослин, збільшенням акцизного навантаження на пальне,  високими кредитними ставками, дефіцитом обігових коштів та постійним зростанням витрат на виробництво і транспортування продукції.

“На цьому фоні чергова ініціатива підвищення тарифів на вантажні перевезення більш ніж на 45% виглядає не як системне рішення для реформування УЗ, а як чергове перекладання неефективних витрат державної компанії на бізнес, який і так працює на межі рентабельності. Особливе занепокоєння викликає відсутність комплексного бачення виходу компанії з кризи та спроба вкотре закрити фінансові проблеми шляхом одномоментного підвищення тарифного навантаження на реальний сектор економіки”, – акцентується у зверненні.

УКАБ наголошує, що цивілізований і прозорий підхід передбачає не ручне «латання дір» у бюджеті компанії, а представлення відкритого та професійного плану реформування. Бізнес має бачити, яким чином УЗ планує підвищувати власну операційну ефективність, скорочувати непродуктивні витрати, реформувати тарифну політику та створювати конкурентні умови для вантажовідправників. Лише після цього можна говорити про будь-які зміни тарифів.

Окремою проблемою залишається відсутність справедливого вирівнювання тарифних класів, непрозорий механізм формування вартості вагонної складової та організації оренди вагонів. У сукупності це створює додатковий фінансовий тиск на виробників та експортерів і суттєво зменшує ліквідність підприємств у критично складний для країни період.

Особливо небезпечним є те, що подібні рішення ухвалюються в момент, коли сама залізниця вже поступово втрачає вантажну базу. Надмірне підвищення тарифів лише пришвидшить цей процес, стимулюючи скорочення обсягів виробництва, переорієнтацію вантажів на альтернативні види транспорту або повну відмову від окремих напрямів діяльності через втрату економічної доцільності. У результаті постраждають не лише аграрії чи експортери, а й державний бюджет, валютна виручка країни та загальна економічна стійкість України.

Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає АТ «Укрзалізниця» та органи державної влади відмовитися від такого різкого підвищення тарифів і перейти до відкритого діалогу з бізнесом щодо формування прогнозованої, економічно обґрунтованої та справедливої тарифної політики. 

«Сьогодні питання добрив – це вже не лише про технологію вирощування чи врожайність, це питання економіки виробництва та конкурентоспроможності українського агросектору в умовах глобальної нестабільності», – зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час VII міжнародної конференції «Добрива України».

За словами експерта, український агросектор продовжує працювати під значним ресурсним та економічним тиском. У 2025 році загальний імпорт ресурсів для агросектору становив €10,5 млрд, з яких €1,29 млрд припадало саме на добрива, а ще €5,9 млрд – на паливно-мастильні матеріали. При цьому понад €6,2 млрд забезпечили країни ЄС.

Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн тонн у 2023 році до 1,6 млн тонн у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива у першій половині 2026 року можуть зрости ще на 15–20%.

Такі зміни напряму впливають на економіку виробництва. За словами Олега Хоменка, добрива традиційно формують 20–30% собівартості рослинництва, а зараз їх частка може сягати вже 50%. Додатковий тиск створюють витрати на пальне, акцизна політика та потенційне підвищення тарифів на залізничну логістику.

Якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15–20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень.

“Окрему увагу варто приділити питанню імпортних мит на добрива. ЄС вже пішов шляхом тимчасового скасування мит як інструменту підтримки власного агровиробника в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії, газ та добрива. Водночас в Україні ситуація ускладнюється тим, що внутрішнє виробництво не покриває попит, а отже все більша частка ринку залежить від імпорту”, – наголосив експерт.

За оцінками УКАБ, збереження мит на імпорт азотних добрив може призвести до втрати $1-2 млрд валютної виручки агросектору у найближчі сезони. Особливо критичним це питання стає напередодні осінньої посівної кампанії, коли аграрії формують запаси добрив під озимий клин та починають контрактування нового врожаю.

«Кожна країна сьогодні намагається насамперед зберегти власного агровиробника та застрахувати його від ризиків. У ситуації, коли внутрішнє виробництво добрив не покриває попит, а аграрії змушені купувати дорожчий імпортний ресурс, питання скасування мит стає питанням підтримки конкурентоспроможності всього сектору. Відповідно, Україні також доцільно розглянути рішення щодо скасування мит на імпорт азотних добрив, щоб не допустити подальшого зростання виробничих витрат, підтримати осінню посівну кампанію та зберегти майбутню експортну виручку галузі», – підсумував Олег Хоменко. 

Кампанія з висіву пізніх ярих культур перебуває на фінальному етапі, а темпи посівної поступово знижуються. Якщо позаминулого тижня було засіяно 2,7 млн га різних видів зернових і технічних культур, то протягом минулого тижня цей показник уже становив 1,7 млн га.

Станом на 25 травня 2026 року ситуація щодо основних культур, які наразі активно висіваються, виглядає так:

• Кукурудза — засіяно 4,2 млн га, що становить 94% прогнозованих посівних площ. Упродовж двох попередніх років цей показник був на рівні 99%.
• Соняшник — 4,3 млн га (87% прогнозованих посівних площ). У два попередні роки — 95%.
• Соя — 1,7 млн га (85% прогнозованих посівних площ). У два попередні роки — 95%.

Уже можна сміливо констатувати, що цьогоріч маємо більші посівні площі під кукурудзою. Хоча посівна кампанія ще не завершена, уже зафіксовано показник на рівні 4,2 млн га.

Очікується, що наступного тижня цю нетипову цьогорічну посівну кампанію можна буде вважати завершеною.

20 травня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про запуск експериментального проєкту із впровадження механізму належної перевірки сільськогосподарської продукції, що експортується до держав-членів ЄС. Відповідне рішення спрямовано на адаптацію українського агросектору до вимог Регламенту ЄС 2023/1115 щодо запобігання знелісненню та деградації лісів, який набирає чинності з 1 січня 2027 року. 

Механізм дозволить експортерам підтвердити, що їхня продукція вирощена на земельних ділянках, які не зазнали знеліснення після 31 грудня 2020 року. Це має мінімізувати ризики для вітчизняних експортерів та гарантувати безперервний доступ української агропродукції до європейського ринку.

Як працюватиме новий механізм:

• У Державному аграрному реєстрі (ДАР) створюється автоматизована геоінформаційна система для збору та верифікації даних про земельні ділянки.
• Виробник подає заяву про належну перевірку через свій електронний кабінет у ДАР.
• На основі цих даних автоматично формується витяг для підтвердження відповідності продукції вимогам законодавства ЄС.
• Верифікація здійснюється через електронну взаємодію ДАР із Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав на нерухоме майно за допомогою системи «Трембіта».

Реалізація постанови забезпечить повну простежуваність ланцюга постачання від поля до ринку ЄС. Впровадження проєкту також сприятиме подальшій цифровізації агросектору, виконанню міжнародних зобов’язань у межах Угоди про асоціацію та зміцненню іміджу України як екологічно відповідального і надійного торговельного партнера. 

УКАБ дякує Уряду за оперативне реагування на виклики, що стоять перед експортерами. Ухвалення цієї постанови є важливим кроком для підтримки стабільної роботи агровиробників, збереження ключових ринків збуту та успішної інтеграції українського бізнесу в європейський економічний простір. 

Цього тижня УКАБ долучився до круглого столу українських та польських агроасоціацій, в якому взяли участь члени сейму Польщі, представники профільних міністерств та громадських організацій обох країн. У межах зустрічі сторони обговорили виклики українського агросектору в умовах війни та перспективи євроінтеграції. Також увага була сфокусована на необхідності переходу від риторики конкуренції до пошуку синергії задля посилення агросекторів України та Польщі. 

За словами генерального директора УКАБ Олега Хоменко, війна продемонструвала, що продовольство – це вже не лише економіка, а й питання безпеки, і об’єднання зусиль України та Польщі здатне суттєво посилити продовольчу стійкість Європи: “Український агросектор вже сьогодні готується до роботи за правилами Європейського Союзу, – компанії тестують і впроваджують технології, що відповідають європейським стандартам. Однак для аграрного сектору це не питання одного сезону, адже адаптація технологічних карт, пошук альтернатив та апробація нових рішень потребують щонайменше 3-4 років. Саме тому перехідний період є критично важливим. При цьому український агровиробник готовий брати на себе відповідальність – ділитися знаннями, кращими практиками та допомагати малим і середнім виробникам запроваджувати європейські стандарти”. 

Учасники заходу порушили питання адаптації українського агросектору до стандартів ЄС. Українські компанії вже розпочали перебудовувати виробничі процеси, однак ця трансформація не відбувається миттєво. Україні потрібні перехідні періоди, щоб виробники встигли змінити технологічні норми, а ринок засобів захисту рослин, який є одним із найбільших у Європі, плавно адаптувався без шокових цінових коливань чи дефіциту. Тверезий і професійний підхід у цьому питанні допоможе уникнути турбулентності та різкого зростання собівартості продукції. 

Під час обговорення Олег Хоменко також відмітив потенціал партнерства у сфері біоекономіки, а саме таких напрямків: біометан, біоетанол, біоматеріали, замінники пластику, глибока переробка агропродукції.

Підсумовуючи результати діалогу, генеральний директор УКАБ наголосив на важливості прагматичної співпраці: “Наразі в питаннях євроінтеграції та адаптації ринків потрібні не емоції чи політичні гасла, а тверезий і професійний підхід. Мені здається, всі сторони починають розуміти одну просту річ: у сучасному світі виграють не ті, хто будує стіни, а ті, хто вміє будувати міцні партнерства”.

Щиро дякуємо польським колегам за відкритий діалог, конструктивну дискусію та готовність разом працювати над зміцненням європейського аграрного ринку та представникам Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за організацію візиту. 

Незважаючи на те, що зараз вже друга половина травня, в Україні активно триває посівна. Аграрії максимально активізували зусилля, щоб встигнути завершити посівну, однак все ще спостерігається значне відставання від результатів попередніх років.

Станом на 18 травня 2026 року ситуація щодо основних культур, які зараз активно сіються, виглядає наступним чином:

• кукурудзу засіяно на 3,5 млн га, що становить 80% прогнозованих посівних площ. В два попередніх роки цей показник був на рівні 95%;
• соняшник – 3,7 млн га (75% прогнозованих посівних площ). Два попередні роки – 90%;
• соя – 1,3 млн га (65% прогнозованих посівних площ). Два попередні роки – 88%.

В цілому можна констатувати, що посівна поступово доходить до свого завершення, незважаючи на значні погодні (різка зміна температурних режимів, перезволоження ґрунту тощо) та економічні (різке зростання виробничої собівартості через зростання цін на пальне та добрива) виклики.

Це зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час воркшопу щорічної конференції асоціації “Мережа європейських регіонів з інновацій у сільському господарстві, харчовій промисловості та лісовому господарстві” (ERIAFF) в Амстердамі.   

Період початку повномасштабного вторгнення визначався швидким переходом від стабільного ритейлу до кризової логістики, а згодом – до стабілізації та гуманітарної підтримки у звільнених містах. 

Так, у березні 2022 року Київ та область зіткнулись не тільки з обмеженою пропозицією  продовольства, а й зі складним кризовим доступом до нього. На доступність продуктів харчування критично вплинули безпекові обмеження: багатоденні комендантські години, робота блокпостів та ліміти на пальне суттєво звузили часові вікна як для підвезення продовольства виробниками, так і для купівлі споживачами.

Окрему увагу було приділено ролі українських виробників, торговельних мереж, логістичних операторів, місцевої влади та волонтерів, які в умовах воєнних ризиків і масштабних порушень змогли підтримати функціонування продовольчих ланцюгів. Також було наголошено, що енергетична стійкість стала невід’ємною складовою продовольчої безпеки, особливо під час тривалих відключень електроенергії, сильних морозів та підвищеного навантаження на генератори, склади, виробничі потужності й роздрібну торгівлю.

Для європейських виробників і регіонів цей досвід має дедалі більше значення. Кліматичні ризики, енергетична нестабільність, дефіцит пального, гібридні загрози та геополітична турбулентність можуть впливати на продовольчі системи по всій Європі. Україна вже зіткнулася з цими викликами в їх найбільш гострій формі та може запропонувати практичні уроки для посилення готовності й стійкості європейських продовольчих систем.

Також було наголошено, що поширення українського досвіду та практичних знань, набутих в умовах повномасштабної війни, є важливою частиною ширшої позиції УКАБ та компаній-членів щодо синергій від майбутнього членства в ЄС. Вступ України до Європейського Союзу – це не лише інтеграція України до спільного ринку та адаптація до європейських правил і стандартів, а й посилення самого ЄС за рахунок української стійкості, кризового досвіду та здатності підтримувати продовольчі системи в екстремальних умовах. Саме тому Україна розглядає себе не лише як майбутню частину агропродовольчої системи ЄС, а як активного учасника формування її стійкості, стратегічної автономії та кризової готовності.

14 травня 2026 року на дослідних полях ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з агенцією UCABevent провели першу польову подію сезону – «УКАБ Агротехнології 2026. Київщина». Захід традиційно об’єднав близько півтори тисячі гостей і відвідувачів, а також понад сотню компаній-учасниць виставкової зони. 

Офіційне відкриття події розпочалося з виступу заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, який підкреслив, що попри будь-які складнощі, день поля від УКАБ завжди збирає провідних представників галузі: «Велика кількість людей сьогодні ще раз є підтвердженням незламності нашої нації, і що ми ніколи не зупинимося, будемо працювати далі, розвиватися та впроваджувати найкращі технології». Також спікер зазначив, що цьогорічний захід демонструє особливу синергію з владою та наукою, оскільки  ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» є фаховою державною установою з питань агротехнологій та техніки.

Естафету вітань перехопила заступниця голови Київської ОДА Наталія Гаватюк, зауваживши, що аграрний бізнес залишається незламним навіть після важких ночей обстрілів, продовжуючи імплементувати необхідні для розвитку сектору та держави рішення. Наталія Гаватюк нагадала про чинні обласні програми підтримки сільського господарства та переробної галузі, що в співпраці з бізнесом дають потужний результат. 

Продовжуючи тему наукового та практичного підґрунтя, директор ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» Станіслав Халін наголосив: «Переконаний, що завдяки таким заходам науковці отримують нові ідеї та завдання для подальших досліджень, відвідувачі – можливість ознайомитися з найсучаснішими розробками й інноваціями у сфері сільськогосподарської техніки, а компанії-учасники – нових партнерів і клієнтів». 

Президент УКАБ Алекс Ліссітса, згадуючи історію «УКАБ Агротехнологій» з 2017 року, акцентував увагу на унікальності цьогорічного заходу. За його словами, головною відмінністю стала поява великої кількості нових українських брендів та стартапів, які розвиваються навіть під час війни: «Надзвичайно приємно, що саме українські компанії та стартапи сьогодні активно розвивають агротехнології, створюють власні технологічні рішення й упевнено заявляють про себе на ринку. Йдеться не лише про традиційні напрями сільського господарства, а й про органічне виробництво, що є важливим кроком на шляху України до європейської інтеграції та наближення до стандартів Європейського Союзу». 

На завершення офіційної частини заступник голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін побажав учасникам нових ділових контактів та економічного зиску від впровадження інновацій. 

Цього року виставкова зона стала справжнім епіцентром нетворкінгу. 106 компаній представили свої стенди, охопивши всі ключові потреби сучасного агровиробника – від насіння до збуту врожаю та оновлення автопарку. Особливий інтерес викликали тест-драйви автомобілів у полі від компанії Winner Automotive. Відвідувачі мали змогу переглянути у статиці або випробувати в ділі:

• Кросовери Škoda Karoq та Kodiaq;
• Позашляховик Renault Duster та Trafic;
• Преміальні позашляховики Lexus LX та Lexus GX;
• Пікап Ford Ranger та універсальний Tourneo Custom Combi;
• Кросовер MG ZS та пікап Maxus T60.

Не менш привабливою частиною став масштабний розіграш 150+ подарунків від понад 50 компаній-учасниць виставкової зони. Аграрії могли випробувати удачу біля лототрона зі скретч-картами. Серед призів були мішки преміального насіння ріпаку, набори добрив, професійний інвентар агронома, брендовані органайзери для авто, а також термоси, футболки та інший корисний мерч. 

«УКАБ Агротехнології 2026. Київщина» вкотре підтвердили статус надійного майданчика для зустрічі українських аграріїв, де поєднуються передові світові технології та потенціал вітчизняного виробництва. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent висловлюють подяку за підтримку польової події Київській обласній військовій адміністрації, організаційному партнеру – ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого», спеціальним інформаційним партнерам – SuperAgronom.com  та Latifundist.com, а також усім учасникам виставкової зони та медіапартнерам – AgroPortal, UANews, GrowHow, AgroNews, IFarming, GreenPost, Aggeek, Agroexpert, «АгроЕліта», Elevatorist, Superagronom, Kurkul, Traktorist, «Зерно», «Агробізнес Україна», Sapienza (Agri-Gator, Seeds), «Аграрний Тиждень», «Агробізнес Сьогодні», «Агрономія Сьогодні», bizagro, «АгроПравда», Agriteka, Agrostory, «Аграрії разом», «Агронавт», «АгроТер», «АгроЛюкс», ZEEP, SELO.ua, West-info, LandLord.

А вже 30 липня зустрічаємось на «УКАБ Агротехнології 2026. Захід» у Львівській області на полях «Західного Бугу». Вас чекатиме подія національного масштабу із інтегрованою локацією, де виставкова зона, головний шатер і зони тест-драйвів розташовані максимально компактно. Більше про захід: https://cutt.ly/ctVTEGRT.