Позиція УКАБ щодо необхідності запровадження Європейським Союзом flanking measures для підтримки українського аграрного експорту

УКАБ висловлює серйозне занепокоєння наслідками фактичної блокади українських морських портів, яка з кінця липня 2026 року суттєво ускладнила експорт української агропродовольчої продукції та поставила під загрозу фінансову стійкість аграрного сектору.

У 2026 році Україна прогнозує валовий збір сільськогосподарської продукції на рівні понад 80 млн тонн, а загальний потенціал експорту агропродовольчої продукції у маркетинговому році 2026/27 становитиме близько 64,4 млн тонн. До блокади морські порти забезпечували близько 90% українського аграрного експорту, значна частина якого традиційно постачалася на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Сьогодні ж майже 30 млн тонн продукції необхідно переорієнтувати на альтернативні маршрути через територію держав-членів Європейського Союзу.

За оцінками УКАБ, навіть за максимально можливого використання автомобільних, залізничних та дунайських маршрутів через Польщу, Румунію, Молдову, Словаччину та Угорщину альтернативними шляхами вдасться забезпечити транзит лише близько 27 млн тонн агропродовольчої продукції. Така переорієнтація призведе до виникнення понад €1,1 млрд додаткових логістичних витрат, що відповідає середньому здорожчанню транспортування приблизно на €41 за тонну.

Водночас додаткові логістичні витрати практично повністю перекладаються на українського виробника через зниження закупівельної ціни. Для зернових та олійних культур додаткові €40/т суттєво впливають на економічну доцільність експорту. У результаті українська продукція втрачає конкурентоспроможність на традиційних ринках третіх країн порівняно з продукцією інших експортерів, насамперед росії, яка продовжує використовувати морські маршрути без аналогічного логістичного навантаження.

Без запровадження додаткових механізмів підтримки існує ризик, що навіть наявна пропускна спроможність альтернативних маршрутів не буде використана повною мірою через економічну недоцільність експорту. Наслідком стане накопичення продукції у сховищах, дефіцит обігового капіталу, скорочення виробництва та втрата частини валютної виручки аграрного сектору. За розрахунками, під загрозою опиняється експортна виручка обсягом близько €7 млрд у маркетинговому році 2026/27.

УКАБ звертається до європейських інституцій та партнерів із закликом якнайшвидше перейти до практичного опрацювання та реалізації flanking measures, запропонованих Європейською Комісією під час переговорів щодо перегляду торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Такі механізми можуть стати найбільш ефективним інструментом підтримки не лише українського аграрного сектору, а й економічної стійкості України загалом, одночасно зміцнюючи транспортно-логістичну систему Європейського Союзу та глобальну продовольчу безпеку.

На думку експертів УКАБ, одним із перших практичних елементів flanking measures має стати механізм підтримки транзиту української агропродовольчої продукції територією держав-членів ЄС шляхом фінансування транспортних послуг від українського кордону до європейських морських портів та інших експортних хабів, через які продукція постачається на традиційні ринки третіх країн.

Такий механізм є не стільки програмою фінансової допомоги Україні, скільки інвестицією в транспортно-логістичну систему самого Європейського Союзу. Компенсація понад €1,1 млрд додаткових логістичних витрат фактично означатиме створення такого ж обсягу замовлень для європейського транспортно-логістичного сектору. Орієнтовно понад €590 млн буде спрямовано на оплату послуг європейських залізничних перевізників, понад €240 млн – портових операторів та перевантажувальних терміналів, близько €135 млн – логістичних компаній та експедиторів, ще близько €135 млн – інших учасників транспортного ланцюга. За оцінкою УКАБ, такий обсяг фінансування здатний сформувати понад €1,5 млрд економічної активності в транспортно-логістичному секторі ЄС та забезпечити орієнтовно €300–400 млн додаткових податкових надходжень до бюджетів держав-членів.

Запроваджуючи такий механізм, ЄС не просто підтримає український експорт, а й фактично інвестуватиме у власну транспортно-логістичну систему, створюючи додатковий попит на послуги європейських перевізників, портів і логістичних операторів. Одночасно це дозволить зберегти конкурентоспроможність української агропродовольчої продукції, підтримати економіку України та забезпечити стабільне постачання продовольства на традиційні світові ринки.