За розрахунками УКАБ, потенціал нарощення виручки від експорту ТОП-10 позицій української сільгосппродукції до Китаю становить 3,5 млрд дол.

На даний час вітчизняні експортери використовують потенціал нарощення обсягів експорту продукції до Китаю лише на 10%. Зважаючи на обмеження, що постають на шляху наших товарів у Піднебесну у вигляді квот та отримання необхідних сертифікатів якості тощо, даний потенціал можна назвати орієнтовним. Крім того, за деякими позиціями Україна здатна закрити лише частину імпорту Китаю, при цьому переорієнтувавши весь свій експорт до цієї країни, що, звичайно, неможливо. Проте дана таблиця дає розуміння того, в якому обсязі Україна має свої частки на аграрному ринку Китаю та які існують перспективи нарощення представлених культур.

Методологія розрахунків  полягала у визначенні переліку тієї агропродукції, за якою в період з 2008 по 2014 роки Китай був чистим імпортером, а Україна –експортером. На наступному етапі порівнювалась конкурентоздатність вітчизняної продукції  з цінами на внутрішньому ринку Китаю.

До списку були включені сировина (зерно) та продукція переробки, обсяги яких Китай імпортує найбільше. Це, наприклад, соя, сорго та ячмінь. На жаль, у 2014 році Україна займала нішу лише в сегменті ячменю, де частка української продукції сягала 3% в натуральному виразі та 4,5% у грошовому. Вартість вітчизняного ячменю для Китаю була нижчою на 44% порівняно з середньою ціною імпорту, однак за рахунок логістичних витрат, де мають перевагу Австралія та Канада, частка в загальному обсязі імпорту була незначною. Таким чином в України найближчим часом є всі передумови до збільшення обсягів поставок зернової до Піднебесної та можливість поборотися з Францією, яка займає друге місце за обсягами експорту ячменю до цієї країни.

Аналізуючи дані таблиці, варто зазначити проблему ринків збуту для нішевих культур. Вирощування сорго має перспективи, адже середня експортна ціна даної культури на 55% нижча від конкурентів - США та Австралії – але, знову ж таки, логістика дещо зменшує конкурентні переваги українського сорго. В той же час, продукти переробки нішевих культур, наприклад, ріпакова олія, мають потенціал до нарощення, адже Україна посіла п’яте місце за обсягами її експорту до Китаю.

У таблиці не представлені продукти, потенціал експорту яких використаний майже повністю. Наприклад, не представлена соняшникова олія, бо Україна майже повністю перекрила потенціал експорту олії до Китаю, адже в 2014 році було імпортовано 451 тис. тонн, 426 з яких припадало на Україну, тому дана позиція була вилучена зі списку потенційних.

Варто зазначити, що за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства три роки тому був відкритий доступ української кукурудзи до ринку Китаю, а обсяги експорту були нарощені з 108 тис. тонн у 2013 році до 964,5 тис.тонн у 2014 році. Отже, є сподівання, що найближчим часом Україна матиме перспективи розширення асортименту продукції, що експортується до Китаю, адже вирішення проблем на державному рівні є ефективнішим для економіки країни, ніж поодинокі спроби виходу на ринки з боку агровиробників.

Асоціація

Український клуб аграрного бізнесу

вул. Жилянська, 146, пов. 3

01032 Київ, Україна

Тел/Факс: +380 44 236 20 97, 79

[email protected]

www.ucab.ua

Анна Фещенко

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) http://ucab.ua була заснована у 2007 році для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їх роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу Асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.