У Давосі обговорили питання євроінтеграції українського агросектору

Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі у межах панельної дискусії “Поглиблення співпраці між Україною та ЄС у стратегічних секторах” експерти обговорили питання євроінтеграції українського агросектору.

Ключовим завданням України є завершення усіх необхідних реформ якомога швидше: якщо це станеться до кінця 2027 року, то відкриється шлях до вступу в ЄС вже у 2028-2030 роках. Для цього уряд обирає стратегію «мінімальних винятків», однак у чутливих секторах швидка адаптація неможлива. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

“Ми перебуваємо на фінальній стадії вступу. Зазвичай цей етап долають за 2-3 роки, і успіх на 100% залежить від нашого «домашнього завдання»: від верховенства права до статистики. Наша мета – пройти цей шлях максимально швидко з мінімум перехідних періодів”, – зазначив Тарас Качка.

Однак, спікер виділив дві критичні сфери, де Україна наполягатиме на поступовості: довкілля та агро. У сфері екології це зумовлено інституційною слабкістю профільних держустанов у попередні роки, що унеможливлює миттєву імплементацію складних директив. В агросекторі головним ризиком є різка заборона засобів захисту рослин, які ЄС вивів з обігу протягом останніх трьох років.

“Європейські хімічні концерни пропонують на українському ринку те, що вже заборонено в ЄС. Якщо ми застосуємо «шокову терапію» і миттєво гармонізуємо законодавство, українські виробники будуть змушені скуповувати дозволені препарати в Європі, що спричинить стрибок цін і дефіцит для самих європейських фермерів. Тому в питанні пестицидів ми вимагатимемо «акуратного підходу», щоб не нашкодити ні собі, ні Європі”, – наголосив Качка.

Він також підкреслив, що інтеграція України є здобутком, а не загрозою для європейського сільського господарства, адже вона посилює спільну продовольчу безпеку.

Цю тезу підтримує й бізнес-спільнота, оперуючи конкретними цифрами. Генеральний директор Kernel та член Президії УКАБ Євген Осипов зауважив, що український експорт не конкурує, а закриває дефіцитні ніші європейського ринку.

“Україна є природним хабом продовольчої безпеки для світу, оскільки ми виробляємо набагато більше продовольства, ніж споживаємо. Натомість в певних секторах продовольчої безпеки Європа має дефіцит. Це стосується кукурудзи для кормів, виробництва олії, соняшнику, ріпаку та сої. В таких умовах близько 50% імпорту кукурудзи та 90% імпорту соняшникової олії до Європи надходить саме з України. Це не про конкуренцію, а про створення безперебійної структури продовольчої безпеки. 

Також Європі потрібно більше біоетанолу, і ми можемо інвестувати у ці потужності в Україні. Враховуючи зростання споживання енергії через розвиток технологій та ШІ, ми запускаємо проєкти «зеленої» енергетики: вітрові турбіни та системи накопичення енергії, що посилить інфраструктуру як України, так і всієї Європи.

Водночас у межах євроінтеграції великі гравці ринку беруть на себе роль провідників змін для менших виробників. Для прикладу Kernel, співпрацюючи з 6000 фермерів, створює екосистему, що допомагає їм адаптувати бізнес-процеси до регуляцій ЄС”, – розповів Євген Осипов.