Олег Хоменко: “Ситуація з блокуванням портів розвивається за сценарієм ідеального шторму, який матиме болючі наслідки для агровиробників”

Про це наголосив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час серпневого спецвипуску: «Море в облозі: як Україні зберегти експорт?» від Центру економічної стратегії.

Аграрний сектор вже перейшов від короткострокового до середньострокового сценарію реагування на кризу. Фактичні втрати в ціні та додаткові витрати на логістику відчутні вже зараз, а швидкого завершення блокади наразі не передбачається. Тому компанії змушені адаптувати планування, акумулювати ресурси та готуватися до максимально негативного розвитку подій.

Вже зрозуміло, що експорт відбуватиметься в мінімальних обсягах: щомісяця недовантажуватиметься орієнтовно 2,5 млн тонн продукції. Додатковий тиск на внутрішній ринок створюють близько 10 млн тонн перехідних залишків, що сформувалися через постійні атаки на портову інфраструктуру.

Недоотримана валютна виручка впливає не тільки на наповненню бюджету і на валовий внутрішній продукт, а й погіршує фінансове становище підприємств. Агровиробникам доводиться шукати шляхи пролонгації чи реструктуризації кредитних портфелів, щоб покривати базові потреби: виплати зарплат, оренду та закупівлю товарно-матеріальних цінностей. Це особливо гостро відчувається напередодні старту осінньої посівної кампанії, яка потребує значних коштів. Аби пройти цей період, виробники вже оптимізують витрати – від зменшення використання добрив до вимушеної зміни технологій.

Водночас альтернативні логістичні маршрути не готові миттєво прийняти такі обсяги. Західні прикордонні переходи та відповідна інфраструктура частково деградували з 2023 року, коли попит на них зменшився. Для нарощування їхньої пропускної здатності необхідний перехідний період.

Окремо постає питання збереження продукції осінньої збиральної кампанії, насамперед кукурудзи. Ефективним інструментом є поліпропіленові рукави та модульні зерносховища, якими вже вміють користуватися фермери. Крім того, є досвід зимівлі кукурудзи безпосередньо в полях: за умови холодної та сухої зими якісні втрати є мінімальними, тож виробники не нехтують і цим варіантом.

“Наразі бізнес займає позицію очікування для того, щоб зрозуміти тенденції і проаналізувати нові логістичні ланцюжки, закласти додаткові витрати у собівартість, можливо, дочекатися кращої купівельної пропозиції. Враховуючи, що внутрішня ціна впала, а логістичні витрати збільшилися, більша світова вартість не може компенсувати додаткові витрати, які несуть аграрії, – це орієнтовно 55-60 євро на кожній тонні, щоб добратися до порту Констанца, або далі, до Італії”, – Олег Хоменко.