Об’єднані аграрії України про виклики та «червоні лінії» на шляху вступу до ЄС

Цього тижня відбулася зустріч аграрних асоціацій із представниками Верховної Ради України та Уряду на тему «Євроінтеграція. Ключові виклики для аграрного сектору України». Ініціатором заходу виступила Всеукраїнська аграрна рада.

Участь у дискусії взяли Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, Заступник голови парламентської фракції партії «Слуга Народу» Олександр Ковальчук та Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Провідні аграрні об’єднання сформували консолідовану позицію щодо умов інтеграції до Європейського Союзу. До неї долучилися: асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Союз птахівників України, Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор».

Представники галузі визначили шість ключових «червоних ліній», які мають бути зафіксовані в переговорному процесі для забезпечення економічно стійкого переходу до стандартів ЄС.

1. Перехідний період. Перехідний період, протягом якого українські стандарти та вимоги до виробництва мають бути повністю гармонізовані з нормами ЄС, повинен становити щонайменше 10 років. Насамперед це стосується переліку дозволених діючих речовин у засобах захисту рослин (ЗЗР), кормових добавок, вимог щодо внесення гною та азотних добрив, імплементації стандартів GAEC, а також поводження з побічними продуктами тваринного походження.
2. Відлік від дати вступу. Перехідний період має розпочинатися з моменту вступу України до ЄС.
3. Доступ до підтримки САР. Українські аграрії повинні отримати доступ до інструментів підтримки Спільної аграрної політики (САР) з початку перехідного періоду.
4. Лімітування («capping») підтримки. До українських аграріїв не повинні застосовуватися обмеження суми підтримки на одне господарство у спосіб, що фактично позбавляє підтримки значну частину виробників.
5. Доступ до структурних фондів. Перехід українських аграріїв до європейських стандартів і вимог до виробництва вимагатиме суттєвих інвестицій, які для багатьох підприємств є непідйомними. Тому вкрай важливо, щоб український аграрний сектор, за прикладом Польщі та інших країн попередніх хвиль розширення, отримав доступ до європейського фінансування.
6. Доступ до ринку ЄС. Українська продукція, що повністю відповідатиме стандартам SPS та виробничим стандартам ЄС і реалізовуватиметься на ринку держав-членів Євросоюзу згідно з вимогами щодо маркування, простежуваності та сертифікації, має отримати максимально лібералізований доступ до ринку ЄС.

 «Озвучені вимоги є результатом спільної роботи профільних асоціацій та відображають узгоджений підхід аграрного сектору. Для аграріїв залишається значна кількість проблемних аспектів — від засобів захисту рослин і кормових добавок до регулювання внесення добрив — і ми маємо отримати час для адаптації. Також важливо, щоб доступ до підтримки був із початку перехідного періоду. Водночас нас серйозно турбує можливе лімітування підтримки на одного реципієнта, що для більшості господарств не компенсуватиме додаткових витрат. Тому ми дуже просимо уряд, щоб у перемовинах ці питання були врегульовані», – наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Зі свого боку Олександра Авраменко, Голова комітету з євроінтеграції УКАБ, додала, що логіка позиції українського аграрного сектору полягає насамперед у необхідності отримати більше часу для адаптації до стандартів ЄС та підкріпити цей перехід доступом до структурних фондів союзу. “Ми усвідомлюємо, що впровадження європейських вимог – від технічних до екологічних – є капіталомістким процесом і потребує значних фінансових ресурсів, які сьогодні залучати вкрай складно. Водночас ми чітко розуміємо, що всі стандарти будуть виконані після вступу України до ЄС. Питання лише у збалансованих термінах і доступі до фінансування.

Крім того, подовжені перехідні періоди – це не лише інтерес українських виробників, а й елемент захисту європейських фермерів. Поступове приєднання дозволить обом сторонам краще підготуватися до інтеграції та мінімізувати можливі дисбаланси на ринку”, –  розповіла експертка  

Під час дискусії було наголошено на необхідності системної комунікації з європейськими партнерами щодо специфіки українського аграрного сектору та його масштабів.

«Потрібно виходити з того, що в переговорах про вступ ініціатива щодо вимог здебільшого належить Європейському Союзу, адже така логіка переговорного процесу. Чим більше ми проводитимемо роз’яснювальну роботу та пояснюватимемо специфіку й проблематику українських фермерів, тим кращим буде результат. Ми орієнтуємося на максимально швидкий вступ до ЄС і маємо чітко розуміти, скільки часу потрібно для пошуку балансу щодо впливу субсидій і Спільної аграрної політики на діяльність фермерів», – віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Учасники заходу подякували Олександру Ковальчуку за модерацію та організацію, а також домовилися робити такі події системними — проводити їх щомісяця. Наступну зустріч заплановано на початок квітня.

Агроспільнота наголошує, що агросектор підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури українського виробництва, масштабів господарств та економічних реалій.