Нові правила ЄС щодо агроекспорту: що потрібно знати про EUDR уже зараз

Нещодавно відбувся онлайн-захід «EUDR для фермерів: як підготуватися до нових вимог ЄС», організований УКАБ спільно з ВАФ і партнерами. Захід зібрав представників влади, експертів, трейдерів та агровиробників, щоб обговорити важливе питання: що саме зміниться для українських постачальників з 2025 року при введенні в дію регламенту EUDR, і як підготуватися, щоб не втратити доступ до ринку ЄС.

Регламент EUDR встановлює нові вимоги щодо простежуваності походження агропродукції, геолокаційного контролю земель і документування законності виробництва. Його недотримання означатиме фактичне блокування експорту до ЄС – одного з ключових ринків для України.

У вступному слові заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик наголосив, що тема EUDR сьогодні є надзвичайно актуальною: «Ми розуміємо, що дедлайни вже визначені, і нам усім потрібно активно готуватися. Це спільна відповідальність як бізнесу, так і держави. Щоб процес був максимально комфортним для всіх сторін, необхідно починати обговорення вже зараз. Яка б система не була запроваджена державою, вона має стати не додатковим бюрократичним тягарем для бізнесу, а зручним інструментом – таким, що не створюватиме зайвих перешкод і не посилюватиме адміністративне навантаження».

За словами Назара Бобицького, керівника європейського офісу УКАБ, Регламент 2023/1115 – це не просто про довкілля, а про перебудову світової торгівлі: «Класичні торговельні бар’єри – мита, квоти – ЄС більше не збільшує, натомість з’являються регуляторні барʼєри, за якими доступ на ринок визначається не ставкою мита, а наявністю даних. EUDR – це один із таких барʼєрів, і на практиці він може мати значно більший вплив, ніж будь-які митні ставки. Україна сьогодні віднесена до категорії країн низького ризику, і це теоретично спрощує процедуру, але аж ніяк не скасовує її. Навіть у низькому ризику кожна партія товару має пройти належну перевірку. Не буде координат – не буде доступу, не буде підтвердження законності – не буде доступу. Це правило без винятків».

Серед культур, що підпадають під EUDR, – соя, кава, какао, пальмова олія, каучук, деревина і велика рогата худоба. Однак, як наголосила директорка ВАФ Марія Дідух, у зоні найбільшого ризику опиняються навіть ті господарства, які не експортують:  «Наше головне завдання сьогодні – донести до виробників просту й зрозумілу інформацію про вимоги нового регламенту ЄС. Саме малий виробник найбільше відчує наслідки його впровадження, і важливо, щоб він був підготовлений. В умовах війни та численних викликів фермери не завжди можуть стежити за нормативними змінами, тому ми маємо пояснити, що саме потрібно зробити, аби уникнути ризику зупинки експорту чи втрати можливості продати продукцію за вигідною ціною».

За EUDR всі товари повинні бути вирощені без знеліснення після 31 грудня 2020 року, а сам процес виробництва має відповідати національному законодавству: від земельних прав до екологічних норм та оплати праці. Але найскладніше – це простежуваність, яка тепер повинна бути не документальною, а геопросторовою.

Це означає, що кожна партія товару має бути прив’язана до конкретної ділянки землі з точними координатами. І не просто у вигляді карти чи скріншоту, а у вигляді GeoJSON файлів, які системи ЄС можуть автоматично аналізувати за супутниковими даними. Якщо хоча б одна точка не збігається – товар може бути заблокований.

Оксана Просоленко, директорка I.P.Cert, детально зупинилась на тому, як саме фермеру зібрати дані: «Найперше правило – не ототожнювати GPS-координати з геопросторовими даними. Для ділянки до 4 гектарів дійсно достатньо однієї точки, але коли мова про площу 120 чи 200 гектарів, то має бути повний полігон. І це має бути зроблено в правильній системі координат, у правильному форматі, і передано трейдеру не “якось”, а так, щоб він міг подати цю інформацію до системи Євросоюзу».

Експертка також наголосила, що ідея “сертифікатів” як універсального рішення більше не працює: «Сертифікація може допомогти, але вона не має жодної юридичної сили без геолокації і доказів законності. Тому думати, що “ми щось отримаємо і нас пропустять” – це шлях до блокування партій та фінансових втрат».

За словами Марії Ревенко, директорки Crosscheck LLC, агросектору потрібно звикнути до того, що система перевірки буде автоматичною і цифровою: «Уся перевірка відбувається автоматично: ваш GeoJSON завантажується в систему, система накладає його на супутникові карти. Якщо поле виглядає інакше або зображення показує, що це була вирубка – партія не пройде. Все має підтверджуватись даними. Запізнення на етапі збору даних стане критичним: якщо фермер почне готуватись у грудні 2025 року, він фізично не встигне. Геолокація, законність, документи, внутрішні процедури – це не робиться за два тижні. Тому діяти треба зараз».

За результатами зустрічі, усі учасники погодились, що EUDR – це не тимчасове явище, а нова довгострокова рамка торгівлі. Україна вже віднесена до країн низького ризику – і саме зараз має шанс використати це як конкурентну перевагу. Але ті, хто не адаптується, ризикують втратити доступ до ринку вартістю понад 40 млрд євро. «У світі, де дані визначають торгівлю, перемагають не найбільші, а найбільш підготовлені», – резюмував Назар Бобицький.