«Наступна посівна кампанія пройде під знаком жорсткої економії: використання добрив скоротиться на 40%, від оригінальних гібридів насіння аграрії перейдуть до менш ефективних, від оригінальних ЗЗР – до генерики», – зауважив президент УКАБ Алекс Ліссітса під час дискусійного заходу «Аграрна галузь в умовах великої війни: стратегії виживання» у межах проєкту «Нова країна», організованого LB.ua та EFI Group.
Через унеможливлення експорту з глибоководних портів внаслідок російських атак по суднах агросектор опинився у ситуації, коли грошей на рахунках немає, порти «закриті», експорт суттєво обмежений, логістика дорога, але ціна на світовому ринку не зросла.
Ситуація кардинально відрізняється від 2022 року. Якщо тоді шок від зупинки морського експорту компенсувався різким стрибком світових цін на пшеницю до $500 за тонну, то зараз очікуваного підвищення до $300–400 не відбулося через перехідні запаси та хороші врожаї в інших країнах.
До фінансових викликів додається втрата якості продукції через розтягнуту логістику. Якщо зерно йде місяць-півтора у вагонах до Дунаю, Констанци, Гамбурга чи Бремена, відправлена продовольча пшениця на місці перетворюється на фураж, що призводить до формального невиконання умов договорів перед партнерами.
Тож головною метою аграріїв зараз є максимальне зниження собівартості продукції.
«Минулого року ціна палива становила 7% собівартості, зараз — 23%. 40 гривень за літр дизпалива минулого року проти 110 гривень цього. Ціна на паливо зросла втричі, а на продукцію — впала. Зменшення використання добрив, засобів захисту означає, що врожай буде меншим.
Наступною контрольною точкою для галузі стане березень, коли буде зрозуміло, які культури доцільно сіяти і чи працюють порти. А остаточно оцінити, чи залишиться український агросектор глобальним гравцем, ми зможемо в червні — саме тоді обігові кошти компаній остаточно вийдуть у нуль або мінус», — пояснює Алекс Ліссітса.
Детальніше: https://cutt.ly/0yUJFcPV