icon

УКАБ вітає оприлюднення Плану дій Європейської Комісії щодо підвищення стійкості, стратегічної автономії та сталого розвитку білкової системи ЄС. Особливо важливою є позиція, викладена у документі, яка прямо визнає беззаперечний потенціал України у диверсифікації традиційної залежності Європейського Союзу від обмеженої кількості світових експортерів сої. У той час як ЄС прагне зменшити свою значну залежність від імпортного високобілкового корму – наразі 94% білка сої імпортується, – Україна готова стати стратегічним партнером, здатним суттєво посилити відкриту стратегічну автономію та внутрішню безпеку Союзу.

Внесок України у забезпечення білкового балансу Європи вже сьогодні є вагомим і продовжує зростати. Як зазначено у Плані дій, наразі Україна виробляє 13,5 млн тонн рослинного білка, зокрема близько 5 млн тонн сої у 2025/2026 маркетинговому році, з яких 40% призначено для експорту. Попри масштабні наслідки російської агресії, український аграрний сектор продемонстрував виняткову стійкість, подвоївши виробничі потужності з вирощування сої у 2024–2025 роках порівняно з 2021–2022 роками.

Власний аналіз Європейської Комісії підтверджує, що інтеграція України до ЄС може суттєво скоротити дефіцит білка в Європейському Союзі – з 13,9 млн тонн до лише 4,7 млн тонн, а рівень самозабезпеченості ЄС білком зросте з 76% до 86%.

Водночас реалізація цього потенціалу можлива лише за умови, що ринок Європейського Союзу залишатиметься привабливим і безбар’єрним для українських постачальників рослинного білка, насамперед виробників сої. Як країна-кандидат на вступ до ЄС, Україна послідовно впроваджує законодавство Європейського Союзу у сферах захисту рослин та стандартів сталого розвитку. Це, зокрема, підтверджується низьким рівнем ризику України відповідно до Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR), що застосовується до виробництва сої.

Разом із тим УКАБ закликає Європейський Союз враховувати надзвичайно складні умови, в яких сьогодні працюють українські агровиробники. Триваюча російська агресія спричинила масштабні порушення логістики, суттєве зростання вартості добрив, засобів захисту рослин та інших критично важливих ресурсів, що безпосередньо впливає на собівартість виробництва української продукції.

Підтримуючи прагнення ЄС до гармонізації виробничих стандартів, УКАБ водночас застерігає, що вимога негайного та повного вирівнювання умов виробництва між українськими та європейськими виробниками сої без урахування економічних наслідків воєнного часу може фактично перетворитися на торговельний бар’єр. Це, своєю чергою, обмежить доступність української сої для європейського ринку саме тоді, коли вона є особливо необхідною для забезпечення тваринницького сектору та продовольчої безпеки Європейського Союзу.

Крім того, УКАБ закликає європейських співзаконодавців визнати українську сою європейською сировиною з низьким ризиком непрямих змін у землекористуванні (iLUC) для виробництва сталого біопалива під час поточного та майбутніх переглядів законодавства ЄС, спрямованого на поступове скорочення використання культур із високим ризиком iLUC.

Насамкінець УКАБ вітає намір Європейського Союзу використовувати інструменти Global Gateway, Ukraine Facility та інші фінансові механізми для поглиблення інтеграції України до європейських ланцюгів постачання рослинного білка. Стратегічні інвестиції в інфраструктуру, логістику, зберігання та переробку є критично важливими для ефективного поєднання української пропозиції з європейським попитом і створення більш стійкої, територіально збалансованої та сталої білкової системи для всієї Європи.