Перенесення повної ратифікації Асоціації з ЄС відкладає реформи в аграрній галузі та позбавляє агрокомпанії можливості дешевше купувати імпортне обладнання й техніку.

Наприкінці вересня українська дипломатична служба виконала всі процедури, щоб почати виконувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом — із 1 листопада угода набирає чинності. Однак відкладена на рік в односторонньому порядку торгова частини угоди є сумнівною, упевнені опитані журналістами «АгроМаркету» фахівці, — особливої користі сектору вона не принесе, натомість компанії відкладуть необхідне реформування своїх підприємств.

Нарощення експорту

Після того як у квітні ЄС ввів для України тимчасовий безмитний режим на експорт низки товарів, український бізнес зміг наростити експорт в ЄС на 25% у доларовому обчисленні — підрахували в представництві ЄС в Україні. Українські виробники змогли значно наростити вивезення товарів у країни Прибалтики, Бельгію, Нідерланди, Британію. Експорт продукції тваринництва зріс на понад 150%, а овочів і продукції рослинництва — на понад 100%.

«Ратифікація Асоціації з ЄС стала переломним моментом, який є доказом європейського вектора розвитку українського бізнесу. Від ратифікації та подальшої імплементації залежить позитивний ефект створення зони вільної торгівлі з ЄС для українського бізнесу», — запевнили «АгроМаркет» у прес-службі МХП, що стала першою компанією — виробником м’яса, яка вийшла на ринок ЄС.

Ціна питання

У Європейський Союз у січні-липні 2014-го було продано продукції на 2,9 млрд доларів, що на 14% більше, ніж роком раніше, кажуть у Мінагрополітики. І значний ривок був зроблений після скасування мит. За даними інформаційної компанії «ПроАгро», до 1 вересня квота, що діяла від квітня до листопада цього року, на безмитний імпорт української пшениці в ЄС була вибрана на 100%. Квота на безмитний імпорт кукурудзи була закрита ще раніше — 25 липня (таблиця). «Європа є ключовим покупцем української кукурудзи, закуповуючи її приблизно в 6 разів більше, ніж обсяги квоти. Крім того, на тлі падіння якості європейського врожаю пшениці попит на український аналог залишається досить високим, тому можна припустити, що позаквотовий імпорт, але вже з урахуванням сплати мита, також буде активним», — кажуть у «ПроАгро». Експорт прискорювали й побоювання щодо зриву експортних поставок зерна з України у ЄС через російську військову агресію. Були вибрані й дві інші квоти — на фруктові соки та мед. Нові квоти можуть відкритися уже після 1 листопада.

На думку генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, наступного року перелік продукції, що постачається в ЄС, в основному залишиться незмінним, очікується лише вихід на ринок яєчного порошка і збільшення квоти на курятину з 36 тис. тонн на рік до 80–100 тис. тонн. Розраховувати на вихід наступного року виробників свинини, яловичини або молока, поки що не доводиться. Їх позиції виглядають слабше на фоні зерновиків й олійників. «Технологія виробництва таких товарів в Україну дуже відстала від якісних директив ЄС. В Україні працюють лише кілька аграрних компаній, які можуть без проблем постачати свою продукцію в країни ЄС, і вони йшли до цього ринку усвідомлено та заздалегідь модернізували виробництво», — каже керівник аналітичного відділу Аграрної біржі України Анатолій Стоянов. Наприклад, МХП, отримавши формальний дозвіл на експорт на початку 2013 року, почав поставляти тільки через кілька місяців. «Експорт у країни ЄС є свого роду випробуванням для українських виробників на відповідність рівня виробництва європейським стандартам якості, і, в той же час, сприяє диверсифікації ринків збуту та виникненню конкуренції з постачальниками аналогічної продукції з інших країн ЄС», — заявили в прес-службі МХП. У цілому, впевнені в компанії, продавати в ЄС важко, але можливо. І це стимулює гравців дотримуватися західних стандартів ведення бізнесу з чіткою структурою та прозорістю. От і Артур Лоза, голова Асоціації свинарів, упевнений, що найбільші виробники свинини, які сьогодні очікують візиту євроінспекторів, цілком можуть розраховувати на відповідні сертифікати.

Відкласти реформи

Зниження імпортних мит Україною після набрання чинності всієї торгової частини Угоди теоретично надає ширші можливості доступу на український ринок європейським виробникам. «Як наслідок, слід очікувати підвищення конкуренції на національних товарних ринках, що, з одного боку, може негативно позначитися на вітчизняних виробниках, а з другого, має дати імпульс для модернізації та розвитку найбільш конкурентоспроможного бізнесу», — упевнені в МХП. У компанії вважають, що співпраця з ЄС може дати поштовх для впровадження вкрай необхідних реформ, що сприяють залученню інвестицій у галузь АПК.

Нині відтермінування на рік набуття чинності торгової частини угоди про Асоціацію несиметрична. «Наша продукція постачатиметься, як і останні півроку до ратифікації, оскільки європарламент ухвалив режим преференцій», — пояснює керівник аналітичного департаменту агентства «ААА» Марія Колесник. За її словами, для експортерів це відтермінування не має значення, а імпорт до нас і так не повалить через девальвацію гривні. Проте Алекс Ліссітса впевнений, що після знецінення гривні для середньостатистичного споживача в Україні європейська продукція стала просто непідйомною за ціною, адже «європейські товари, завезені легальним шляхом в Україну, в основному представлені категорією «преміум». Проте для покупців із високою купівельною здатністю ціна не є основним критерієм в ухваленні рішення про покупку», — розповідає він.

Утім, є в Євросоюзі низка товарів, які кращі й дешевші за українські, переконаний Володимир Лапа. «Овочі та фрукти — яскравий тому доказ. Після російського ембарго на поставки європейських овочів нині ринок ЄС ними перенасичений, ціни істотно нижчі», — коментує директор УКАБ. Сьогодні цибулю на оптових ринках України в середньому продають по 0,13 євро, у Польщі — 0,09 євро, що на 0,04 євро або 44,4% менше. У разі поставок цієї продукції з нульовими митами в Україну витримати з ними конкуренцію українським виробникам було б важко. «Тому цінова конкуренція, в свою чергу, має стати стимулом для українських аграріїв до пошуку способів зменшення собівартості виробництва», — наголошує Володимир Лапа.

Відкладення дії торговельної частини Угоди важливе для російських товаровиробників, оскільки з переходом України на європейські стандарти вони не зможуть постачати нам свою продукцію, бо багато російських товарів не відповідає цим стандартам. «Зауважу, що в Україні з Росії імпортують значні обсяги харчових продуктів, тютюнових виробів, алкоголю, кави та чаю», — продовжує В. Лапа.

Однак не можна сказати, що, відклавши на рік виконання всіх частин Угоди про Асоціацію з ЄС, Україна нічого не втратила. Щоб дійсно отримати користь від неї, необхідно гармонізувати законодавство, а також технічні регламенти. На українських підприємствах повинні побувати інспекції з ЄС, необхідно провести роботу по захищенню внутрішнього ринку, виробники й трейдери мають знайти нові ринки збуту та сформувати ринкові ціни на товари за допомогою розвиненого біржового ринку. А всі ці реформи, впевнені, експерти, якраз і затримає відкладений на рік повний вступ у дію торговельної частини Угоди. «Скільки років вже казали, що необхідно готуватися до відкриття торгового простору, ухвалювати закони, реформувати галузь. Однак увесь час знаходили важливіші точки прикладання сили. Буде так і цей раз», — упевнений директор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький. За його словами, якщо сьогодні компанії можуть практично безболісно підготуватися до перебудови внутрішнього ринку до нових правил, то наступного року ситуація може бути гіршою. «У великих агрохолдингах існують великі запозичення у валюті, й через девальвацію гривні їх буде важче віддавати тим, хто не експортує значну частку виробленої продукції. Наступного року собівартість вирощеної продукції значно зросте через подорожчання імпортного насіння, ЗЗР… Відповідно, багато хто опиниться в дуже складному становищі, і їм буде явно не до адаптації до ЄС», — констатує М. Верницький. За його словами, агропідприємствам уже нині варто конкурувати не в технологіях, а в собівартості й ефективності виробництва. О отже, необхідно знижувати імпортні мита, відкривати й лібералізувати український ринок для європейських постачальників обладнання, насіння, техніки.

Таблиця. Використання тарифних квот, що передбачені автономними торговими преференціями ЄС (23.04-01.11.2014), станом на 1.09.2014