Перший діловий канал 

Украина теряет рынок ТС. Возможные последствия и альтернатива. Гость студии - Сергей Прохоров, первый вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей.

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Україна втрачає ринок Митного Союзу. Спочатку року наш експорт в цьому напрямку в цьому напрямку зменшився майже на третину. Натомість в Європу Україна стала постачати більше. І уже маємо зростання на 14 %. Однак повністю компенсувати втрату митних ринків, насамперед російського, нам поки не вдається.

Кореспондент: Експорт українських товарів до Митного союзу впав на 30 % з початку року. Порівняно з аналогічним періодом 2013-го. Половину цих втрат компенсує збільшення експорту до Європи. Адже за останні 8 місяців він збільшився на 15 %. Крім цього, українські дипломати розробляють нові ринки збуту. Серед стратегічних партнерів Туреччина та деякі країни близького сходу. А ще низка африканських та азійських держав.

Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ, в. о. міністра економічного розвитку і торгівлі України: "Але цих країн, які зацікавлені в роботі з Україною є все більше і більше. Тому ця робота йде. Звичайно, що ми не можемо її провести в однодення".

Кореспондент: Війна на сході України та торгівельні війни з Росією боляче вдарили по українській економіці. Прогнози уряду не надто оптимістичні. Падіння загальних обсягів експорту на 11,5 %. У МЗС уже розробляють спеціальний план захисту наших ринків. Його подадуть на розгляд у Кабмін. Щоправда, що саме там прописали не уточнили. За прогнозами експертів, обсяг українського експорту до Росії, за підсумками року може знизитись щонайменше на 35 %.

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Сергій Прохоров у студії телеканалу Перший діловий, з ним поговоримо про те, як стрімке скорочення експорту позначилося на вітчизняних виробниках, і чи реально його компенсувати. Отже, як багато втратили наші виробники українські від скорочення експорту до Російської Федерації, до країн Митного Союзу? Я так розумію, що звичайно, тут погоду робить Росія, з Казахстаном, Білоруссю у нас все більш-менш нормально на щастя.

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Я думаю, що статистика, яку ми щойно побачили, вона якраз відображає те падіння, яке реально відбулося. Хочу зауважити, що втрата, перш за все, стосується машинобудівного комплексу Україні. І це прикро, тому що це якраз той комплекс, який давав найбільшу додану вартість, порівняно з сільськогосподарськими виробниками, чи з переробниками. Бо саме в машинобудівному комплексі це складна продукція, яка має високу додану вартість, яка має високу наукоємність, і тому це не бажані тенденції, тому що зупинка темпів такого виробництва означає зупинку науково-технічного прогресу загалом".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Окрім машинобудівного, які ще сектори зазнали найбільших втрат?

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Електроніка, приладобудування, приборобудування, комплексні рішення, які стосуються виробництва по переробці сільськогосподарської продукції, тому що машинобудівний комплекс до цього був залучений. Також втрати в механообробні металів, і також втрати у металургійному комплексі, тому що це речі досить пов'язані, з точки зору ринків пріоритетного збуту українських товарів".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Як багато коштів втратили українські виробники від скорочення експорту в тому напрямі?

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Я думаю, що варто говорити про те, що товаровиробники Україні змушені переходити на 2-3 денний робочий тиждень. Скорочення обсягів закупівлі, що відображається на інших, чи відбивається на інших галузях, на постачальниках. І тому зараз дуже важливо, щоби якомога швидше ми перейшли до опанування тенденцій європейського напрямку. Для машинобудівного комплексу це дуже складна річ. Тому що одна річ підвищити обсяги експорту зерна, муки, кондитерських виробів, олії. Але зовсім інша річ – підвищити обсяги машинобудівної промисловості, яка буде представлена на європейському ринку".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Про європейський ринок поговоримо трохи згодом. А зараз все ж таки я пропоную про російський. На продовження теми, ми зв'язалися із головою правління асоціації Постачальники Митного Союзу Олегом Ногинським. 30 % скорочення українського експорту до держав Митного Союзу. Як багато втратили через наші виробники, за вашими розрахунками, і наскільки ще може впасти експорт у цьому напрямі?

Олег НОГИНСЬКИЙ, голова правління асоціації "Постачальники Митного Союзу": "На самом деле, я думаю, что сегодня падение намного больше, чем озвучивается. По той причине, что как минимум, 30 % составлял так называемый экспорт продукции ВПК, и продукции двойного назначения. Согласно решения, причем украинского решения, экспорт данной продукции на территорию Российской Федерации и Таможенного Союза, соответственно, прекратили. В данном случае мы можем говорить Южмаше, о Турбоатоме. То есть о тех предприятиях, которые являлись, фактически, одними из основных наполнителей данного направления. Во-вторых, в связи с прекращением нормальных контактов с ветеринарными службами того же Таможенного Союза, сегодня полностью закрыт молочный рынок. Все украинские предприятия, до этого аккредитованные на российский рынок, полностью, к сожалению, закрыты".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Вы говорите о том, что более чем 30 % может быть падение. Как вы оцениваете глубину этого кризиса? Если не 30 то сколько? 40, 50, может больше?

Олег НОГИНСЬКИЙ, голова правління асоціації "Постачальники Митного Союзу": "По моим оценкам, падение составит от 50 до 70 %. Если тенденция продолжиться, и не будет положительных изменений в данной ситуации, то падение продолжиться. Потому фактически, закрытия рынка началось с конца весны. В итоге, мы, может быть, и выйдем по году на падение 33-35, но реальное падение будет выше. Потому что мы смотрим не годовую, а периодичную статистику по месяцам. И второй момент, что, опять же, очень непонятны действия, в данном случае, к сожалению, украинских, когда тем же предприятиям, успешно как-то пытающимся работать в зоне АТО, а именно, допустим, Горловському мясокомбинату, запрещают поставку собственной продукции и на территорию Украины, и на территорию Таможенного Союза. Путем прекращения выдачи ветеринарных сертификатов на продукцию. То есть фактически идут шаги, напоминающие эффект "назло барину руки отморожу". Это наносит ущерб по экономике Украины в первую очередь. Ведь российский рынок переживет без украинской продукции. А, к сожалению, для того же Южмаша днепропетровского, российский рынок это до 80 % экспорта. Для Мотор Сичи это 70 % экспорта. То есть, фактически, непонятно, назло каким действиям уничтожаются собственные производители".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: За оцінками керівника асоціації "Постачальники Митного Союзу", падіння не 30, і не 35, як прогнозують за підсумками року, а набагато більше. Поділяєте такі розрахунки?

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Я поділяю точку зору, що падіння буде прискорюватись. Тому що це і стосується питань, які визвали бойові дії на сході нашої країни. І, безумовно, політичні рішення країн Митного Союзу. Тому що фактично призупинені експортні контракти, які в транспортному машинобудуванні діяли. Зокрема, Крюківський вагонобудівельний завод, зменшується потенціальні очікування від обсягів спільного виробництва з заводом Антонова. І все ж таки, я хотів би повернутися до того питання, що ці всі труднощі, вони є серйозним випробуванням для українського суспільства. І для українських виробників. Але це і потенційні можливості, які є таким серйозним поштовхом розвивати нові технології, європейські системи управління якістю продукції. Європейські технологічні регламенти, європейські стандарти, які треба терміново втілювати в життя. Задля того, щоб наша продукція мала право бути сертифікованою на європейському ринку. І мала змогу там конкурувати".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Давайте тоді про європейський шлях. Оскільки вже неодноразово до цього повертались. Справді, частково компенсувати збитки через наші втрати на російському ринку можна за рахунок європейський споживачів. Тим більше, що маємо і торгові преференції, і зростання українського експорту. Але не все так просто.

Кореспондент: Торгівля між Україною та Євросоюзом буде вільною лише умовно. Адже і Київ і Брюссель лишили за собою низку інструментів, за допомогою яких будуть активно захищати свій внутрішній ринок і виробника від іноземних товарів. Насамперед йдеться про квоти та стандарти якості. Приміром, навіть в таких товарних групах, як томати і мед, українські виробники вже вичерпали дозволені безмитні обсяги.

Володимир ЛАПА, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу: "Україна вже використала ті річні квоти, які були передбачені на 2014 рік. Це, скажімо, сокова продукція, це томатна паста, томати консервовані".

Кореспондент: Окрім того, в європейських країнах є ефективні програми субсидіювання місцевих виробників. А тамтешні профспілки пильно стежать за тим, аби український, чи будь-який інший експорт не потіснив місцеву продукцію.

Юлія ТРОЯН, виконавчий директор консалтингової компанії: "Якщо місцеві виробники постачають навіть більш дорогу продукцію в цьому ж сегменті, в них дуже сильні професійні асоціації. В них дуже сильні, скажімо так, об'єднання. В них сильні, я б не сказала, що саме лобістські інтереси, в них сильні галузеві формування, які упереджують можливість виходу, і створюють такі умови, які є сприятливими саме для місцевих виробників".

Кореспондент: А ще не варто забувати про економічну складову, попереджають експерти. Приміром, провести усі дослідження і сертифікації – задоволення не дешеве. І навряд чи по кишені невеликим підприємствам та приватним господарствам. Їм для того, аби продавати в Європі, треба об'єднуватися, або шукати нішу на вітчизняному ринку.

Юлія ТРОЯН, виконавчий директор консалтингової компанії: "Якщо мале господарство буде займатися тим, що воно буде оформлювати митні документи, і так далі, навіть якщо це буде спрощена процедура, вони не матимуть коли працювати".

Кореспондент: Не класти яйця в один кошик і використовувати адаптацію законодавств не лише для виходу на ринки ЄС, а і третіх держав – радять фахівці. Мовляв, країни Африки та Латинської Америки – це невичерпний потенціал.

Владислав СЕРГІЄНКО, голова Запорізької аграрної палати: "Проходження на ринок Європейського Союзу залежить не від наших виробників, а вони залежать від того імпортера. Одна із можливостей – це спільно з партнерами виходити не на європейський ринок, а виходити зразу на світові ринки".

Кореспондент: Нині Україна та ЄС узгоджують дорожню карту щодо адаптації законодавства. Лише після можна буде говорити про реальні шанси наших виробників опанувати європейські ринки. Та вигоди від начебто, вільної торгівлі. Водночас, результати цих перемовин залежить не лише від інтересів кожної зі сторін, а і від геополітичної ситуації у світі.

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Про геополітичну ситуацію у світі, на жаль не має часу говорити. А про реальні шанси наших виробників, зрозуміло що при бажанні, замістити російський ринок нам надзвичайно складно, і неможливо. Але, якщо не Росія то хто? Наші реальні можливості.

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Правильні були коментарі, що треба дивитися на країни Африки, Латинської Америки, півострова Індостан. Це все дійсно потенційно великий ринок. Але все ж таки, треба дбати про те, щоб постачати, скажімо, не компост на африканський континент, в якості добрива. А складні добрива, які будуть мати високу додану вартість. Складні добрива, це означає серйозні технології, і це означає задіяність машинобудівного комплексу України. І треба постачати на ці ринки літаки замість російського, ринок Латинської Америки, є Близький Схід, є Африка. І зрозуміло, що один літак це 1000 тонн компосту".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Готові вони купувати нашу продукцію?

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Залежить від того, наскільки ми будемо просувати свою продукцію".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Ми готові вкладати гроші в модернізацію? Тим більше, чи є ці гроші на даному етапі? Коли держава у суцільні кризі. 

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців: "Держава у суцільній кризі це дійсно так. Але якщо ми будемо кожен день повторювати, що ми в кризі, то ми з кризи не вийдемо. Я хочу навести реальний приклад. Український союз промисловців та підприємців 23 жовтня проводить розширену українсько-литовську ділову раду. Якраз ціллю цієї ради і є залучення інженерного комплексу Литви, високотехнологічного комплексу Литви у галузі альтернативних струмів енергії. Ми намагаємося досвід Литви, як європейської держави, направити на те, щоб Україна вийшла через Литву на європейський ринок. І нехай ми будемо працювати на умовах субпідряду, але ми вже будемо працювати з Європою, і будемо навчатись. І головне, щоб цей напрямок дає можливість не втратити високі технології. Навпаки – цей напрямок дасть можливість до існуючих технологій в Європі, долучитись до системи відновлювання знань фахівців, для того, щоб постійна освіта, постійне підвищення професійної якості працівників стало тією основою, на яких підприємство зможе бути конкурентоспроможним на світовому ринку. А ці ринки, які згадувались, Африка, Латинська Америка, Індія, туда треба, безумовно, направляти зусилля для того, щоби за рахунок обсягів навіть продукції з невисокою доданою вартістю, все ж таки, вирівнювати платіжний баланс нашої держави. І це є спільне завдання і для бізнесу, і для уряду. Для того, щоби будувати спільну українську економічну команду, яка буде вигравати на всесвітньому ринку".