Протягом 2014 року Державна фіскальна служба разом із місією МВФ відпрацьовувала новий механізм повернення ПДВ для усунення корупційних складових, «податкових ям» і конвертаційних центрів. Наприкінці року був ухвалений Закон України №1578, який запровадив електронне адміністрування ПДВ із 1 лютого 2015 року — до 1 липня 2015-го система працюватиме в тестовому режимі. Повернення ПДВ на спецрахунки через Держказначейство породило більше запитань, ніж відповідей. З ухваленням закону фермери фактично втратили право спрямовувати суми ПДВ на свій спецрахунок. Після нововведення вони повинні до 30 числа кожного місяця, який слідує за звітним, скерувати відповідну суму на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, а після 30 числа Держказначейство перераховує кошти на рахунок підприємства.Уже у квітні система дала збій: повернення ПДВ через Держказначейство відбулося із затримкою. Суми неповернення були досить значними й відбулися в період проведення весняно-польових робіт. Аграрії забили на сполох.

«Якщо минулого року виробник мав безпосередній доступ до цих фінансів у будь-який час, то нині ситуація значно утруднилася, адже потрібно очікувати, коли Держказначейство поверне кошти. Розуміючи сьогоднішні труднощі в державі з фінансами, більшість сільгоспвиробників вважають, що гроші, які потрібні для закупівлі засобів захисту рослин, пального, добрив й інших виробничих ресурсів, підуть на латання дірок державного бюджету й не будуть своєчасно повернуті аграріям», — зазначили в Українському клубі аграрного бізнесу.

Станом на 3 квітня цього року ПДВ, за даними асоціації, не отримали 30% компаній. Заступник міністра фінансів Олена Макєєва пізніше пояснила затримку технічними проблемами електронного адміністрування ПДВ. За дорученням Мінфіну ДФС надіслала повторно реєстр до Держказначейства, в результаті цього 551 сільгоспвиробник отримав ПДВ на загальну суму 157 млн грн. Проте, за даними Мінфіну в 678 аграрних компаній на загальну суму 322 млн грн не вистачило грошей на рахунку в Казначействі. 

Причини зволікань із виплатами

За визначеним Податковим кодексом України механізмом, ДФС, ґрунтуючись на поданих платниками податків податкових декларацій із ПДВ, надсилає Казначейству реєстр платників податків ПДВ із сумами податку, що підлягають перерахуванню в бюджет або на спецрахунок сільгосппідприємства. Казначейство на підставі отриманих реєстрів перераховує ПДВ в бюджет або на спеціальні рахунки ПДВ саме з електронних рахунків, що відкриті в Казначействі для кожного платника податків. Якщо на електронному ПДВ-рахунку платника податків бракує коштів, то він повинен до граничного терміну сплати самостійно перерахувати на електронний ПДВ-рахунок у Казначействі кошти, яких бракує, з власного банківського поточного рахунку. На завершення Казначейство інформує ДФС про перерахування податку в бюджет і повернення ПДВ на спеціальний рахунок.

Мінфін зазначив, що проінформував усі сторони процесу про виявлені недоліки функціонування електронної системи адміністрування ПДВ. Таким чином, однією з причин неотримання сільськогосподарськими підприємствами ПДВ з електронних рахунків Казначейства на спецрахунки була недостатність на них коштів. Іншими словами, аграрії вчасно не перевірили, чи вистачає на їх електронних ПДВ-рахунках суми ПДВ, що підлягає поверненню на спецрахунки, та не поповнили свої ПДВ-рахунки в Казначействі. Міністерство фінансів доручило ДФС щодня направляти повторні реєстри до Казначейства та поінформувати платників податків про поповнення електронного ПДВ-рахунку в Казначействі.

Переваги нової системи

Аналітик аналітичного відділу консалтингової компанії Pro-Consulting Андрій Мокряков вважає, що нові критерії автоматичного відшкодування ПДВ зменшать кількість збиткових компаній, що отримують значні дотації з бюджету. Замість цього компенсації отримуватимуть більше підприємств. Система електронного обігу податкової документації та створення банківських ПДВ-рахунків зменшить обсяг роботи бухгалтерів, призведе до більшої прозорості та своєчасності розрахунків із бюджетом.

Керівники частини аграрних підприємств були задоволеними новою системою адміністрування ПДВ. Заступник фінансового директора агрохолдингу «Авангард» Галина Боднар зазначає, що перший досвід отримання коштів через Держказначейство був успішним. «Була певна затримка, але все швидко врегулювали. Бухгалтер припустився помилки, декларацію потрібно було уточнювати, кошти перераховували по уточненій декларації», — повідомила вона в коментарі «АгроМаркету». За її словами, така система повернення ПДВ має багато позитивів, захищає від недобросовісних платників, а кожному нововведенню потрібен період апробації.

Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Микола Кучер вважає, що існують труднощі адміністрування ПДВ — інструкції та роз’яснення надходять невчасно, рахунки в казначействі були відкриті зі значним запізненням. «Низка аграріїв не перераховувала ПДВ на спецрахунки, і на них чекають судові провадження. Держава ж передбачила штрафні санкції для аграріїв за несвоєчасну сплату ПДВ на рахунки Держказначейства в розмірі 10% суми за запізнення в один день», — розповів він.

Фінансовий директор групи «Агротрейд» Олена Ворона впевнена, що новий механізм повернення ПДВ не позбавлений недоліків, а з його прозорістю справи йдуть не так, як хотілося б. Можливості для корупційних зловживань є, адже заморожені кошти можуть використовувати для отримання вигоди. «На жаль, ще виникають затримки з повернення ПДВ. Наприклад, цього місяця наша компанія отримала повернення коштів із 10-денним запізненням. Тим не менш назад дороги немає. На сьогодні основним завданням є гарантування нормальної роботи програмного забезпечення», — переконана О. Ворона.

Латання дір у бюджеті?

Для середнього та малого виробників затримки з поверненням ПДВ усе ж набувають катастрофічних наслідків. Неповернення 20% ПДВ в умовах неможливості залучення кредитних коштів стає важливим аргументом для опонентів цієї системи. «У мене є тільки одне запитання: чому, коли ми кладемо гроші на спецрахунок, то фактично вони там є, але фізично повернути їх не можна. Держава грає не за правилами, це брехлива гра, фактично гроші в нас є, але на балансі їх немає. Щоб отримати їх, треба знову платити «відкати»? Навіщо забирати гроші з банку в Казначейство? Фактично ці кошти заморожуються. З липня система запрацює повністю, в цей час на півдні починаються весняні польові роботи, і виробники цих регіонів потрапляють під удар», — скаржиться Олександр Журавель, власник ФГ «Журавель», що на Полтавщині.

Народний депутат Сергій Лабазюк вважає, що збирати податки наперед — це нереальний механізм. На його думку, в нашій державі щодня створюють усе більше важелів, які негативно впливають на малий і середній бізнес, що й так ледь виживає у той час, коли відсотки за кредитами перевищують 30%. «Для аграрного комплексу цей механізм є негативним, бо фактично так «вимиваються» гроші з обороту», — вважає він.

Дехто з експертів вважає, що повернення коштів через Казначейство є своєрідним латанням дір у бюджеті за рахунок бізнесу. Станом на 1 число кожного місяця сплачений ПДВ спрямовують на різного роду соціальні виплати, Мінфін звітує перед МВФ про наявність грошей, а потім із затримкою повертає їх компаніям, зокрема й аграрним. «Новий механізм було введено з метою мобілізації частини обігових коштів аграріїв у держбюджет. Взагалі в Україні є традиція: якщо в бюджеті немає грошей — залізай у кишеню аграрія. Зазвичай це відбувається в «найзручніший час», коли сільгоспвиробникам треба сіятися», — коментує член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Кулініч. За його словами, швидкість «автоматичного» повернення коштів з електронного рахунку ПДВ залежить від низки факторів, зокрема суб’єктивних. А там, де є суб’єктивний фактор, розподіл ресурсів у ручному режимі, там і виникає корупція. «Якщо раніше сільгоспвиробники мали просту робочу систему державної підтримки — через спеціальний режим ПДВ, то сьогодні її спаплюжили. Безумовно, треба повертатися до старої моделі», — стверджує народний депутат. На його думку, варто починати дискусію з приводу того, якою буде система оподаткування аграріїв з наступного року. Аграрний комітет уже має низку напрацювань. «Потрібно починати діалог між урядом, Верховною Радою й аграріями вже сьогодні, а не чекати кінця грудня та робити все в авральному порядку», — наголошує О. Кулініч.

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз вважає, що наслідки нової системи повернення ПДВ будуть катастрофічними. «Я впевнена, що її буде скасовано, питання у своєчасності такого кроку. Треба навести порядок усередині фіскальної служби. «Податкові ями» ніхто не прибрав, скільки справ було відкрито, але надходжень у бюджет — нуль. Потрібно виключити корупційну складову в процедурі бюджетного повернення ПДВ і все», — стверджує експерт. За її словам, кількість заявок на повернення ПДВ більша, ніж план із його повернення в Мінфіну. Немає плану, який би встановлював систему послідовності повернення. На її думку, все одно буде частина компаній, яким ПДВ не повернуть. «Система повернення ПДВ контролюється в ручному режимі. Є багато маніпуляцій із реєстрами. Затягується проведення перевірок, не зберігаються норми Податкового кодексу. Бізнес зменшуватиме виплату ПДВ в бюджету. Фіскальна служба не готова контролювати всі ці процеси», — додає Ю. Дроговоз.

Чи буде життя після 1 липня

Ще більше побоюються виробники початку роботи системи на повну силу, адже з липня стартує збір урожаю в південних регіонах й аграрії будуть змушені на якийсь період віддавати частину коштів державі.

За словами гендиректора УКАБ Тараса Висоцького, з 1 липня механізм повернення ПДВ утруднюється ще більше. «Із липня фактично потрібно не лише сплачувати до 20 числа, а й за кожної операції, щоб зареєструвати податкову накладну, на моєму спецрахунку має бути сума ПДВ, на яку я продав продукцію, і тільки тоді її зареєструвати зможу або я, або мій контрагент. Якщо він не добросовісний, то мені доведеться самому класти на цей рахунок гроші. А повернуться вони мені через місяць. Тобто я з 1 по 31 липня сплачую, 20 серпня подам звіт і до 30 серпня мені гроші мають повернутися. Якщо я щось продав 30 липня, то гроші зависнуть на місяць, а якщо я продам 1 липня, то фактично на два місяці», — уточнив він «АгроМаркету».

Читайте також: Золота рибка для фіскалів?