Цьогорічна конференція «Ведення агробізнесу в Україні» ювілейна – десята. І можна підбити підсумки розвитку галузі за 2008-2018 роки. Як змінився агросектор за ці 10 років? Які були перемоги та невдачі? До чого можна прагнути і які над якими питаннями ще варто попрацювати? Підсумки року, що минає, підвів Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Підводячи підсумки попереднього десятиріччя, я би виділив три рівні перемог та досягнень. Перший – це наші об’єктивні прориви. Ще 10 років тому на світовій агропродовольчій арені мало хто розцінював Україну як серйозного гравця. Ми постачали в основному сировину в порівняно невеликих об’ємах та навіть були імпортозалежними по багатьох продуктових позиціях. На сьогодні Україна займає лідируючі позиції на світових ринках зернових, олійних, м’яса курятини, меду, молочної продукції, продуктів переробки овочів та фруктів. Десять років тому на ринку залучення капіталу переважав броунівський рух, компанії залучали кошти на фондових ринках, але через кілька років банкрутували, розпадалися… Сьогодні сформувався функціонуючий стабільний устрій з точки зору процесів, технологій, взаємовідносин. Сектор має пул господарюючих суб’єктів з історією, які стабільно працюють та розвиваються. Також аграрний сектор здатний стабільно гарантувати продовольчу безпеку для внутрішнього споживача, і це однозначно перемога.

Другий блок питань – це напрямки, для яких сформовано основу, проте свій потенціал вони ще не розкрили до кінця. Це галузі садівництва, ягідництва, тваринництва. Завершилась багаторічна стагнація цих галузей. Впевнено набуває обертів валове виробництво та експорт відповідної продукції. За останнє десятиріччя багато зроблено для завершення земельної реформи. Фактично завершена інвентаризація та внесення в земельний кадастр земельних ділянок приватної власності. На жаль, досі не запроваджено ринок земель сільськогосподарського призначення, але певний поступ вперед в цьому питанні також є. Щодо технологій виробництва сільськогосподарської продукції, компанії-лідери галузі по праву вважаються інноваційними. Нам, звичайно, ще треба масштабувати це на цілу галузь, але більшість інноваційних світових рішень щодо виробничих технологій є нині і в Україні.

Є також третій блок питань або напрямків, над якими ще треба наполегливо працювати. Уже закладена стабільна основа для виробництва якісної продукції та її контролю. Це дуже важливо для всієї галузі: для внутрішнього споживача та визнання України як світового експортера. Хоч і складно, але відбувається поступ у старті зрошувальної системи, і я передбачаю, що в наступному десятиріччі – це має бути один з проривів. Найменше зроблено у реформуванні логістики, ми поки що лише сформували проблематику та розуміння необхідності змін, передусім у роботі ПАТ «Укрзалізниця», адже це на сьогодні досить серйозний стримуючий фактор для розвитку аграрної галузі. Аграрний сектор – комплексний, прорив в одному напрямку не забезпечить прориву в цілому, тому для розвитку необхідне поєднання роботи і бізнесу, і держави, і громадських організацій. Сьогодні ми бачимо спільний вектор і спільне бачення перспектив і проблем. Можливо, рух не завжди швидкий, але це рух в одному напрямку.

- Ви торкнулися питання логістики. Як вважаєте, рік виборів може прискорити реформу чи навпаки, пригальмує законодавчі зміни у сфері транспорту?

- У логістиці є три речі, які треба пропрацювати. Перше – законодавчі зміни. І тут рік виборів скоріше вплине негативно та зменшить вірогідність реалізації законодавчих змін у галузі транспорту: залізничному, річковому тощо. Друге, що необхідно – активна взаємодія всіх стейкхолдерів. Тут уже прив’язки до виборів немає. Це спільна проблема усіх і важливо мати консолідовану позицію, тримати її і розвивати. Адже зараз часто бачимо, що всі об’єднуються лише, коли є критичний момент, коли ж він проходить – всі заспокоюються і руху вперед не відбувається. 

- Цього року особливо актуальним стало питання рейдерства. Чи можливо подолати це явище вже найближчим часом?

- Першим важливим кроком для подолання рейдерства є ухвалення законопроекту №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». Наступною дією має бути його імплементація. Тобто для агровиробників дадуть інструмент захисту, далі треба лише поширити інформацію про те, як ним користуватися. Коли кожен землевласник та землекористувач буде розуміти як користуватися цим законом, тоді сам факт рейдерства буде нівельований. Принципово важливо ухвалити цей законопроект ще у 2018 році.

- Децентралізація – це дуже ефективний інструмент, але не панацея. Це означає, що ним треба вчитися користуватися, виокремлювати найкращі практики, максимально їх поширювати. Позитивний результат від цієї реформи буде лише в тому випадку, коли буде зроблено дуже багато щоденної кропіткої роботи. Децентралізація надає реальний грошовий ресурс громадам для розвитку. У нас уже є десятки випадків, де перші громади, які використали інструменти децентралізації вже мають якісні дороги, соціальну інфраструктуру, вкладають інвестиції і цим користуються. Треба брати до уваги ці позитивні історії, вивчати їх і поширювати. Продумане використання децентралізації дасть можливість кожному сільському жителю мати сучасну інфраструктуру, відчувати себе захищеним з точки зору надання якісної медицини, освіти, дороги і можливості самому впливати на розвиток свого регіону.

- До 30% операцій в аграрному бізнесу відбувається за «сірими» та «чорними» схемами. Що необхідно зробити, щоб вивести агросектор з «тіні»?

- Є метод шокової терапії, який працює за умови сильної вертикалі правової держави. В один день ухвалюються рішення, які викорінюють тіньові операції і певний період здійснюється контроль зі 100% покаранням тих, хто далі продовжує користуватися цими методами. Є метод більш ліберальний і довший: проводити активну просвітницьку кампанію, позиціонувати, пояснювати для громадян чому «тіньові» операції – це обкрадання кожного з нас, і фактично поступово еволюційним методом викорінювати такі явища. На жаль, лише в декількох країнах був такий рівень суспільних норм, коли це дійсно працювало. Але 9 з 10 випадків успішної боротьби з тіньовими операціями – це має бути сильна рука держави, але яка карає однаково всіх.  

- До речі, про політичну складову. Як рік виборів може вплинути на розвиток аграрної галузі?

- Це буде однозначно рік мінімальної інвестиційної діяльності. Всі розуміють, що в Україні бізнес і політика – це не паралельні речі, а взаємопов’язані. Тому цей рік буде періодом вичікування. З іншого боку, це одна з небагатьох можливостей здійснити радикальні економічні реформи, наприклад, запровадити врешті ринок землі. Відбудеться це чи ні – пройдуть вибори – побачимо.

Підготовлено спеціально для GrowHow.