Досвідчені керівники кажуть: якщо вмієш керувати п’ятьма підлеглими,то зможеш керувати і великою компанією з сотнями, а то й тисячами працівників. Щоправда, в такому разі збільшуються відповідальність, ризики і випадки шахрайства. Як цьому запобігають в агрохолдингах? Саме про безпеку в аграрних компаніях і попередження шахрайства йшлося нещодавно на зустрічі в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).

Керівництву агрохолдингів уже давно відомо про найслабші місця в процесі виробництва, тобто де працівники, спокусившись на додатковий заробіток, можуть схитрувати, замінити або вкрасти майно. Насамперед серед ризикованих «точок» називають процес закупівлі насіння, добрив, ЗЗР – йдеться про відомі всім відкатні схеми від компанії-постачальника продукції. Під час сівби і внесення добрив та ЗЗР теж можна «поживитися»– частину запланованого просто не вносять в ґрунт,а вигідно продають сільгосппідприємствам по сусідству. Наприклад, мішок якісного насіння від «Монсанто» чи від «Сингенти» коштує близько трьох тисяч гривень. А декому вдається додатково заробити на запчастинах – агрохолдинг платить за оригінал, а замовляється підробка. Різниця в ціні значна, і вона осідає в кармані відповідального за це працівника. Взагалі подібних схем доволі багато, тому власники і керівники агрохолдингів вибудовують системи, що дозволяють запобігти втратам майна.

Мінімізувати спокусу і людський фактор

В «Сварог Вест Груп» радять по можливості зменшити людський фактор. За словами заступника голови правління корпорації Інни Мєтєлєвої, в компанії створено єдиний центр, а всі рішення по закупівлям приймаються тендерним комітетом. «Ми працюємо лише з офіційними компаніями, – ділиться досвідом Інна Мєтєлєва. – Тендерний комітет має визначені регламенти прийняття рішення, які не можна порушуватибез причин. Тобто відповідальність чітко визначена. Наступний механізм – абсолютно все знімається на відеокамери, фіксується на сканери».

В HarvEast Holding є власний рецепт боротьби з шахрайством – намагаються людей не спокушати. Генеральний директор холдингу Дмитро Скорняков радить створити такі умови для працівників, щоб їм не було потреби порушувати правила. Але все таки від крадіжок довелося перестрахуватися. «Ми довгодумали, як це зробити під час внесення ЗЗР, адже це проблемне місце в будь-якій компанії, – розповідає Дмитро Скорняков. – Ідею ми підгледіли у бразильців, з якими співпрацювали. Оскільки ЗЗР вносять на полях через розприскувачі, ми у кожному кластері, а вони в нас по 25-30 тис. га, зробили вузли змішування. Скрізь зробили зворотний осмос, поставили камери, зробили склад ЗЗР, на поле привозять готовий розчин, який майже не крадуть». Подібне впровадження називають у компанії найкращим реалізованим цьогоріч проектом з безпеки.

Моральність і вміння домовлятися

Власник компанії «Агродар» Роман Лещенко зазначив, що відсутність контролю одного разу коштувала йому сотні тисяч гривень. «Коли почав сходити соняшник, я побачив, що на двох полях різний результат: одне в чудовому стані, друге геть заросло травою. Викликаю працівників, і всі божаться, що засоби захисту були внесені в належній кількості та належної якості, – розповідає Роман Лещенко. – Контроль за паливом, ЗЗР, насінням – це слабке місце в кожній компанії. Ми пішли традиційним шляхом – надрукували в районній газеті статтю про те, що пайщики недоотримують орендну плату, бо посіяли неякісно. Апелювати до моралі інколи виходить ефективніше, ніж до професіоналізму».

А в Індустріальній молочній компанії радять домовлятися з оточенням, тобто з сільгосппідприємствами і фермерами по сусідству. Генеральний директор компанії Алекс Ліссітса переконаний, що не було б покупця,не було б і продавця крадених матеріалів. «Наприклад, якщо ми купуємо насіння «Монсанто», то можемо заплатити за нього 100 доларів, а фермер аж 200, – розповідає Алекс Ліссітса. – Тому я пропоную купувати разом: ви отримаєте свою партію, заплатите сто доларів, і не треба буде купувати крадене. Це такий собі пошук компромісного варіанту. Проект вже працює в кількох місцях. Скажімо, на півдні Чернігівської області ми співпрацюємо з 12 фермерами, які за такою схемою закупили насіння цього року на 5 тис. га посівів». А ще представники агрохолдингів нарікали, що сьогодні Трудовий кодекс не захищає власників компаній. З юридичної точки зору, навіть якщо працівник щось вкрав, його не можна звільнити, можна лише відсторонити від роботи до винесення рішення суду. А як правило, 90% рішень суду – на користь працівників. Як зазначають юристи, ситуацію могли б виправити законодавчі зміни, а конкретніше – юридична відповідальність працівника за здійснений злочин.

Аграрний Тиждень, № 10.