Урядовий кур'єр

Сільгоспвиробники зможуть «витягти» критичне падіння ВВП за умови реформування галузі,  переконані експерти

Агросектор може істотно скоротити критичне падіння ВВП, а також залишитись однією з точок зростання економіки. Про це заявив директор Центру світової економіки міжнародних відносин НАН України Олег Устенко під час круглого столу «Радикальні реформи АПК: можливості та проблеми». За його прогнозами, цьогоріч матимемо серйозне падіння ВВП — від 3 до 10% (залежно від сценаріїв розвитку подій). Тому треба якось рятувати ситуацію у непростий для країни рік. Однією з галузей, що можуть це зробити, є агросектор, адже експортні поставки агропродукції дадуть змогу закачати додаткову валюту в країну, і це найбільш інвестиційно приваблива галузь, яка ще й годує країну і забезпечує її продбезпеку».

 Не заважати бізнесу

 Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Вадим Бодаєв  продовжив: «АПК потрібні радикальні реформи і дієві механізми залучення інвестицій, щоб залишатись локомотивом розвитку економіки. По-перше, умови ведення бізнесу мають бути ринковими і держава повинна якомога менше втручатися в бізнес-процеси. По-друге, держава не повинна вести бізнес узагалі і в принципі (нині ж у структурі АПК маємо близько 1,5 тисячі держпідприємств. — Авт.). І третє — не можна підміняти поняття ринкової економіки».

 Він пояснив свою позицію тим, що за 20 років не знайшов прикладу, коли хоч одне держпідприємство стало суперрентабельним, навіть там, де є природні монополії. Існуючі ж дотації у сільському господарстві не стимулюють розвитку ефективного підприємництва та виробництва, бо спостерігається підміна понять. «Ось дивіться, досі дуже багато грошей державою витрачалося на дотації на одну дійну корову, — аргументував свою думку експерт. — Бабуся, яка має корову, отримує дотацію. При цьому абсолютно неважливо, скільки корова дає молока. У результаті консервуємо погане ведення господарства, — підсумував він, уточнивши: ніхто не сказав, що бабусі не треба давати дотацію. Треба! Вона не може забезпечити себе іншими способами. Але це має бути пряма адресна допомога через соцфонди, а ніяк не допомога на розвиток тваринництва».

 У тому, що держава повинна відмовитися від усіх регулюючих функцій в АПК, переконана й експерт із сільського господарства Міжнародного фонду Блейзера Тамара Кирик. За її підрахунками, це наполовину заощадить бюджетні витрати Мінагропроду і допоможе відрегулювати складну ситуацію з веденням бізнесу. Йдеться про скорочення функцій, пов’язаних із зайвим контролем, дублюванням функцій, програм.

 — Отже, прийнявши правильні закони для покращення бізнес-середовища, ми матимемо шанс залучити більше інвестицій, які, як ніколи, потрібні АПК, —  продовжила вона. — Якщо вдасться залучити два мільярди доларів, зможемо не лише зберегти ВВП агросектору, а й збільшити його, створити нові компанії й робочі місця. А якщо інвестиції підуть у галузі, що випускають імпортозамінну продукцію, матимемо ще й покращення зовнішньоторговельного балансу.

Всидіти на коні буде важко

 На жаль, у 2014-му уникнути падіння виробництва нам уже не вдасться, переконаний гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Цієї весни матимемо 400-500 тисяч гектарів недосіву ярих зернових через регуляторний тиск, значний брак ресурсів і пального, блокування реєстрації договорів оренди. Як наслідок, УКАБ зменшив прогноз урожаю-2014 з 50-53 до 48-51 мільйона тонн. І ця тенденція поглиблюватиметься, якщо влада не вдасться до реформ і якісних перетворень міністерства з інституту стримування в інститут сприяння розвитку бізнесу.

 Як зауважив президент Федерації роботодавців АПК Сергій Тригубенко, політику у тій чи іншій галузі мають визначати учасники ринку, а не міністерство. Воно також має готувати закони, причому на замовлення аграріїв, які мають сказати, за яких умов вони зможуть дати гарний результат і для держави, і для бізнесу.