Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
02 Серпня 2021

Новини

15.06.2021

Ucab Зволікання із ухваленням законопроєкту №2289 йде врозріз з інтересами держави — бізнес та аграрні асоціації

Верховна Рада України уже тринадцять разів відкладає розгляд у другому читанні законопроєкту №2289 про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України. Зволікання з прийняттям цього законопроєкту призводить до того, що втрачають не лише українські аграрії, яких ця норма стосується безпосередньо, але й уся економіка України.

Про це заявили представники провідних бізнес та аграрних асоціацій під час прес-конференції «5 років простою: чи отримають аграрії нарешті доступ до інноваційних ЗЗР», яка відбулася 14 червня в прес-центрі “Інтерфакс-Україна”.

«Щороку непередбачуваність погодних умов вимагає від українських фермерів швидкої реакції та необхідності адаптувати свої технології. Минулого року значна частина сільськогосподарських господарств постраждала від засухи, цього ж року ми навпаки маємо опади. А це передбачає зовсім іншу схему захисту рослин, включаючи боротьбу зі шкідниками та грибковими захворюваннями. Це означає, що аграріям потрібно мати у своєму портфелі найновіші засоби захисту рослин для миттєвого реагування на мінливі погодні фактори. З блокуванням доступу до випробувань інноваційних препаратів і неможливості їх ввезення для наукових цілей, наші аграрії не можуть бути настільки ж гнучкими як фермери за кордоном. Це призводить до втрати конкурентоспроможності наших виробників та втрати ринків. Цей законопроєкт підтримується Урядом. Ми закликаємо парламентарів якнайшвидше розглянути законопроєкт №2289, щоб інноваційні рішення були доступні нашим аграріям так само, як і фермерам з усього світу, і вони могли бути ефективними, прибутковими і нарощувати своє виробництво», — говорить перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький.

З ним погоджується і генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон. За його словами, поступово бур’яни, шкідники та хвороби стають резистентними, тобто набувають стійкості до засобів захисту рослин і, відповідно, старі препарати стають менш ефективними.

«Таким чином оновлення препаратів і надходження нових розробок є запорукою успішного сільського господарства. На жаль, в Україні цей процес заблоковано вже п’ятий рік поспіль, і ми не можемо проводити дослідження інноваційних препаратів в наукових установах і організаціях, які мають на те відповідні умови. Це закладає негативні моменти для конкурентоспроможності нашої сільськогосподарської продукції на міжнародних ринках», — впевнений він.

На думку заступника голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайла Соколова зволікання з прийняттям законопроєкту №2289 призводить до втрат не лише сільгоспвиробників — від цього страждає уся економіка країни.

«Прийняття цієї норми і так сильно затяглося. Відсутність цього закону гальмує розвиток аграрного сектору, науки, погіршує екологічну ситуацію, і за всіма параметрами б’є по українській економіці та національним інтересам. Я абсолютно впевнений, що не можна назвати нормальною ситуацію, коли законопроєкт прийнятий у першому читанні, у другому тринадцять разів виноситься в зал і жодного разу його не можуть проголосувати. При цьому ж, законопроєкт — елементарний, складається з одного абзацу: треба просто винести і проголосувати», — говорить він.

Жодних негативних моментів, які варто було б зважити, перш ніж приймати цей законопроєкт, професор Київської школи економіки Олег Нів’євський у цьому законопроєкті не бачить. Навпаки — законопроєкт матиме виключно позитивний ефект.

«З моєї точки зору законопроєкт №2289 працює у двох напрямках: по-перше, це трансфер новітніх технологій в Україну задля підвищення продуктивності сільського господарства. А її підвищувати справді необхідно, адже зараз вона сильно поступається тій, що мають сільгоспвиробники у європейських країнах та США. По-друге, цей законопроєкт стимулюватиме вітчизняні наукові дослідження, оскільки для того, щоб зареєструвати в Україні новітній ЗЗР, його спершу треба випробувати, а це означає, що наукові структури будуть інтенсивно залучені до дослідження цих препаратів», — коментує експерт.

Більше того, за словами народного депутата України, члена депутатської групи «ДОВІРА» Миколи Кучера, законопроєкт покликаний виправити відверто лобістську норму, що була прописана в статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати». Ця норма створює переваги для окремих/конкретних/певних  підприємств, які торгують генеричними (тобто копієй раніше зареєстрованого препарату) засобами захисту рослин.

«Обмеження доступу вітчизняних науковців до передових світових розробок у сфері засобів захисту рослин призводить до того, що на українському ринку пропонуються тільки застарілі препарати, які є менш ефективними та менш безпечними, як для людини, так і для всього навколишнього середовища. Більше того, зараз вже існують такі препарати, які можна використовувати в грамах, а не “засівати” наші поля “агрохімічним дустом” десятками кілограмів. У сучасному світі розробка та використання ефективних та екологічно безпечних препаратів — це вже давно не предмет гордості, а життєва необхідність та вимога часу. А Верховна Рада України п’ять з половиною років не може прийняти поправки до закону, щоб скасувати лобістську та корупційну норму», — обурюється нардеп.

Такої норми немає в законодавстві жодної розвиненої країни Євросоюзу чи світу, - стверджує керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий. Натомість українські аграріїв через таке блокування за останні п’ять років не отримали доступу до більше ніж сотні інноваційних препаратів, а провідні компанії-виробники оригінальних ЗЗР скоротили свої інвестиції в науково-дослідну діяльність в Україні на понад 90%.

«Наприкінці квітня під час зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков пообіцяв, що законопроєкт №2289 буде розглянутий у Парламенті відразу після завершення земельної реформи. З того часу міжнародна агрохімічна бізнес-спільнота уважно слідкує за ходом пленарних засідань ВРУ та очікує на прийняття цього законопроєкту. Бізнес дуже сподівається, що домовленість буде виконано», — говорить він.

Нагадаємо, законопроєкт №2289 покликаний скасувати інтегровану у 2015 році норму до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати». Вона передбачає, що препарати, які завозяться в Україну, мають бути обов’язково зареєстровані у країні, де виробляються. Ця норма блокує ввезення інноваційних засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень вже протягом 5 років поспіль. Через це кількість успішних реєстрацій інноваційних ЗЗР в Україні скоротилася в три рази, для українського ринку залишаються заблокованими 95% інноваційних препаратів, а українські аграрії щорічно недоотримують 3 млрд грн.

У першому читанні законопроєкт №2289 був прийнятий Верховною Радою України у грудні 2020 року і уже тринадцять разів виносився на друге читання, але щоразу його розгляд відкладали.

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab