За підрахунками експертів "Українського клубу аграрного бізнесу" на основі даних Держкомзему, середній розмір орендної плати за землю на початок квітня 2010 року досягнув 278,3 грн./га, що вдвічі більше ніж на відповідну дату 2007 року. Таким чином, середньорічні темпи росту середньої орендної платні за сільськогосподарські угіддя з початку 2007 року становлять 25,5 %. При цьому нормативна грошова оцінка землі по Україні - єдиний офіційний індикатор вартості землі сільськогосподарського призначення - зростала за аналогічний період в середньому на 7,8% щорічно. В результаті середня орендна ставка землі сільськогосподарського призначення зросла з 1,47 % до 2,49 %.

"Таке підвищення орендних ставок не в останню чергу пояснюється адміністративним впливом з боку держави. Після підписання 19 серпня 2008 року Президентом України відповідного указу, органи Держкомзему вимагають при реєстрації договорів оренди, щоб ставка орендної плати була не менше 3 % від нормативної грошової вартості землі", - коментує Володимир Лапа, керівник групи експертів УКАБ. "Однак, зростання інтересу іноземних інвесторів до аграрного бізнесу та високі амбіції українських агрохолдингів по розширенню власних земельних банків в останні роки, теж мали певний позитивний вплив на ріст розміру орендної плати", - додав він.

Однак при цьому розрахунок з орендодавцями переважно проводитися в натуральній формі (близько 72%), тобто сільськогосподарською продукцією.

Натомість за даними дослідження УКАБ "Найбільші аграрні компанії України: ефективність і конкурентоспроможність", розмір орендної плати суттєво відрізняється в розрізі областей. "Причини криються як в родючості земель та агрокліматичних умовах для виробництва продукції рослинництва, - підкреслює експерт УКАБ Роман Сластьон, - так і в ступені концентрації потужних аграрних компаній в тому чи іншому регіоні".

В УКАБ також відзначають відновлення тенденції зростання корпоративних поглинань в аграрному секторі. З одного боку, підприємства, що не змогли в достатній мірі нівелювати влив кризи, змушені виходити з бізнесу, а з іншого – багато великих аграрних компаній мають досить амбітні інвестиційні плани і мають нагоду скористатись посткризовим зниженням вартості активів.

Прес-служба УКАБ