5 травня в Києві відбувся круглий стіл між УКАБ, Національною асоціацією цукровиків України “Укрцукор”, ГС “Всеукраїнський аграрний форум”  (ВАФ)  та Синдикатом буряководів Франції (CGB), що входить до складу Міжнародної конфедерації європейських буряководів (CIBE), до якого також долучились експерти бізнес-спільноти цукрової промисловості України.

Головною метою зустрічі стало поглиблення конструктивного діалогу та співпраці між представниками аграрних спільнот України та Франції, зокрема у цукровій галузі. Ключовими темами для обговорення стали виклики та перспективи інтеграції українського агросектору до Європейського Союзу, аналіз поточного стану промисловості з виробництва цукру, а також формування прогнозів розвитку цукрової індустрії України та Франції в 2025/2026 МР.

Перш за все, у своїй презентації Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко наголосила, що український аграрний сектор вимушений мати справу з безпрецедентним одночасним поєднанням викликів: повномасштабне російське вторгнення та процес європейської інтеграції. Ці два фактори одночасно формують середовище, в якому сектор мусить адаптуватися, долати труднощі та водночас впроваджувати реформи й стандарти, необхідні для вступу до ЄС.

«Навіть попри широкий спектр інституційних, економічних та екологічних викликів, аграрна галузь України продовжує демонструвати стійкість, навіть якщо поточні показники поступаються довоєнним. Так, посівні площі скоротилися з 28,4 млн га у 2021 році до 23,2 млн га у 2024-му. Аграрний експорт у 2024 році становив $24,7 млрд – це 59,3% від загального експорту країни, хоча й менше порівняно з 2021 роком, коли цей показник сягав $27,7 млрд. Вартість сільськогосподарського виробництва у 2023 році становила €34,5 млрд (у цінах 2021 року), що також нижче пікового рівня 2021 року – €41,6 млрд. Водночас малий і середній бізнес продовжує відігравати ключову роль: у 2023 році його частка сягнула 66,4%, у загальній вартості виробництва аграрного та харчового секторів», – деталізувала Олександра Авраменко.
Крім цього, спікерка пояснила головні переваги для ЄС при вступі України в альянс, зазначивши, що незважаючи на різні шляхи ми маємо спільну мету – сильна успішна Європа. 

«Цукрова галузь України з часів Незалежності зазнала суттєвих трансформацій. Якщо у 1992 році в країні працювало 192 заводи, які виробляли близько 5 млн тонн цукру, то у 2020-х їх кількість скоротилася до 33, а обсяг виробництва – до близько 1,8 млн тонн. Станом на 2024 рік Україна посідає 18 місце у світі за обсягами виробництва цукру. Посівні площі під цукровими буряками також продовжують скорочуватись: прогноз на 2025 рік вказує на зменшення посівних площ – до 210 тис. га, що на 17% менше показника попереднього року. Це пояснюється як несприятливими погодними умовами, так і економічними чинниками, зокрема вищою рентабельністю альтернативних культур. Не останню роль відіграють і експортні обмеження, введені для українського цукру зі сторони ЄС

Водночас спостерігаємо помітне зростання експорту цукру та трансформацію його напрямків. Якщо у 2017-2018 рр, коли Україна експортувала понад 500 тис. тон, основними напрямками експорту були країни Середньої Азії, то у 2022-2023 рр. ці ринки для нас були втрачені, натомість основним експортним напрямком стали країни ЄС. У 2024 році, з відновленням морських шляхів, українським цукровикам вдалось диверсифікувати продажі, і лише 40% експорту з рекордних для галузі 746 тис. тон було спрямовано в країни ЄС, 60% поїхало на Світовий ринок – Туреччину, Лівію, Ліван тощо. Проте ринок Європейського Союзу залишається ключовим стратегічним напрямком для українського цукру, передусім через свою географічну близькість – підкреслила Яна Кавушевська, голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор».

Своєю чергою Тімоте Массон, директор з економіки та міжнародних зв’язків CGB, виконавчий секретар Всесвітньої асоціації виробників буряків і тростини (WABCG), зупинився на ключових передумовах і причинах, що зумовили кризу у французькій цукровій галузі. Серед головних тез спікера:

• Франція разом із Німеччиною є провідним виробником цукру в ЄС, однак обсяги внутрішнього споживання значно поступаються обсягам виробництва. Це робить галузь надзвичайно залежною від експортних ринків у межах ЄС і вразливою до коливань імпорту. Зростання імпорту чинить додатковий тиск на ціни на європейському ринку, оскільки трейдери орієнтуються на загальний обсяг доступної продукції.
• Разом з тим, якщо поглянути на виробництво цукру, то одним із ключових викликів для виробників є впровадження екологічної політики ЄС - Green Deal. Обмеження у використанні засобів захисту рослин, добрив, а також підвищення податків на пестициди негативно впливають на врожайність та призводять до зростання собівартості, яка наразі вже сягає приблизно €3000 за гектар.
• Крім того, структура виробництва у Франції має свої особливості. На відміну від країн із великими агропідприємствами, французький сектор складається переважно з дрібних, сімейних господарств, середній розмір яких - лише 140 гектарів. Вони мають обмежені ресурси, мінімальний штат найманих працівників і, відповідно, вищі витрати на одиницю продукції. Усе це створює додаткові виклики для конкурентоспроможності французького цукру на європейському ринку.

«Одним із потенційних шляхів зниження напруги на ринку цукру, який може бути вигідним для всіх сторін - включно з постачальниками сировини, такими як Україна – є розвиток співпраці на ринку біоетанолу. Якщо ЄС підвищить норми  вмісту біоетанолу в паливі, це створить значний додатковий попит. Зважаючи на те, що ЄС уже зараз не забезпечує власні потреби у біоетанолі в повному обсязі, Україна могла б стати стратегічним і надійним партнером у цьому напрямі», – підсумував Тімоте Массон.

Під час зустрічі представники бізнесу поділилися своїм баченням розвитку цукрової галузі України та окреслили перспективні напрями співпраці між агросекторами України та Франції. Зокрема, генеральний директор і власник компанії «ГАЛС-АГРО» Сергій Кравчук презентував діяльність підприємства, яке протягом багатьох років входить до ТОП-5 виробників цукру в Україні. У своєму виступі він наголосив на високому рівні інноваційності та сталого розвитку виробництва: цукрові заводи Gals Agro є енергоприбутковими – завдяки біогазовим установкам вони генерують більше «зеленої» енергії, ніж споживають з традиційних джерел. Окремо спікер звернув увагу на економічний парадокс: українська цукрова галузь закуповує ресурси для виробництва (насіння, добрива, засоби захисту рослин, техніку) в ЄС на більші суми, ніж отримує від експорту цукру до європейських країн. Це, за його словами, потребує переосмислення торговельного балансу й відкриває можливості для глибшої інтеграції та кооперації в межах європейського ринку.

Своєю чергою директор цукрового бізнесу групи «Укрпромінвест-Агро» (УПІ-АГРО) Олександр Гавріш представив детальний огляд успішної партнерської програми з переробки цукрових буряків на давальницьких умовах під назвою «Цукровий буряк - розумний вибір!». Ця ініціатива сприяла суттєвому зростанню кількості залучених фермерів і підвищенню частки партнерських буряків у загальному обсязі переробки з 18 до 60%. Спікер також підкреслив, що поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом, зокрема у сфері розвитку зони вільної торгівлі, має критичне значення не лише для економіки, добробуту громадян і сталого розвитку місцевих громад, а й для зміцнення спільного фронту протидії агресії та забезпечення перемоги України.

За підсумками круглого столу учасники змогли глибше зрозуміти особливості функціонування агросекторів України та Франції, а також напрацювати ідеї щодо ефективного поєднання потенціалів обох країн у стратегічно важливих напрямах.

«Між аграрними секторами України та Франції вже сьогодні існує міцний і стійкий зв’язок, що демонструє значний потенціал для розширення співпраці. Водночас наші двосторонні торговельні відносини залишаються доволі чутливими, потребуючи уважного й відповідального підходу. Їх необхідно постійно підтримувати, розвивати та зміцнювати, шукаючи збалансовані, взаємовигідні рішення. Надзвичайно важливо забезпечити гармонійний баланс у потоках експорту та імпорту – відповідно до інтересів як України, так і Франції», – переконаний генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

«Франція залишається пліч-о-пліч з Україною. Потрібно працювати над європейськими нормами, які допомогли б Україні рухатись у напрямку ЄС, та шукати рішення, що складатимуться з важливих компонентів для обох сторін. Варто звернути увагу на роботу з біоетанолом і шукати ринки, що є менш чутливими. Ми готові до спілкування, обговорення і продовження відкритого діалогу. Імпорт українського цукру значно впливає на французьких виробників, адже собівартість дуже висока. Тому потрібні рішення, які підтримуватимуть баланс», - підсумував Ґійом Ґандон, фермер, віцепрезидент Генеральної конфедерації виробників цукрових буряків (CGB), голова з економічних і загальних питань у CIBE.

УКАБ дякує всім представникам українського та французького агробізнесу за участь у конструктивному діалозі. Обмін думками та готовність шукати збалансовані й взаємовигідні рішення, продемонстровані під час круглого столу, є надзвичайно цінними для подальшого зміцнення співпраці, подолання спільних викликів та успішної інтеграції українського агросектору до європейського простору.