Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
09 Травня 2021

Новини

27.04.2021

Ucab Рішення ОАСК на користь групи Дмитра Фірташа по квотам на імпорт добрив є упередженими та прямо суперечать національним інтересам

31 березня Окружний адміністративний суд м. Києва оголосив скорочене рішення (без мотивуючої частини) у двох справах, в рамках яких компанії групи «Остхем» — ПРАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор — подали позови до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі з метою введення квотування імпорту азотних та комплексних добрив. Повний текст рішень суду був складений лише 20 днів  потому, з порушенням  визначених законодавством строків.

В результаті аналізу повного тексту рішень та мотивів суду провідні аграрні асоціації, які входять до складу Всеукраїнського аграрного форуму, вважають відповідні рішення ОАСК упередженими та такими, що прямо суперечать національним інтересам України. Зокрема, судом було фактично проігноровано всі надані доводи та докази  щодо суперечності квотування імпорту мінеральних добрив національним інтересам.

Суперечність квотування ринку добрив національним інтересам також підтверджується економічним дослідженням Київської школи економіки (далі – КШЕ). Згідно розрахунків КШЕ сумарний ефект від потенційного запровадження квот щодо імпорту деяких азотних та комплексних добрив буде негативним та призведе до зниження сукупного добробуту країни (ВВП) розрахунково від 118 до 123 млн дол. США щорічно.

Додаткові ж витрати сільгоспвиробників через подорожчання добрив, що стане результатом введення квот, складуть від 267 до 281 млн дол. США. Разом з тим, як зазначається у висновку КШЕ, застосування додаткових захисних заходів щодо імпорту незалежно від країни походження створює додаткові корупційні ризики, а також ризики переривання стабільності поставок мінеральних добрив в Україну через потребу у ліцензуванні та адмініструванні квот.

Крім того, впровадження квот на імпорт мінеральних добрив може призвести до остаточної монополізації ринку добрив в Україні та залежності аграріїв від одного виробника – групи «Остхем», активи якої знаходяться в заставі російського «Фонда промышленных активов», який в 2016 році був заснований Внєшекономбанком Російської Федерації.

Відповідне економічне дослідження КШЕ було надано суду, а також під час судового розгляду неодноразово наголошувалося, що аналогічні результати КШЕ були презентовані ще в минулому році перед прийняттям рішень Міжвідомчою комісією.

Натомість суд повністю проігнорував вказані розрахунки та факти. Суд вважає , що не було підстав не вводити квоти через суперечність національним інтересам. Тобто численні наради в Мінекономіки, офіційні звернення аграрних асоціацій до Мінекономіки та безпосередньо членів Міжвідомчої  комісії, наявність рішення Антимонопольного комітету про монопольне становище групи «Остхем» та зловживання ним, офіційні консультації і листування з посольствами країн ЄС, масові  акції протестів аграріїв, а також позиція Президента України – все це було проігноровано в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Окрім повного ігнорування доказів суперечності національним інтересам квотування, ОАСК явно виходить за межі своїх повноважень вказуючи Міжвідомчій комісії за які рішення голосувати. Адже, фактично, суд застосовує примус до колегіального органу, де рішення приймаються шляхом голосування окремих представників різних міністерств та відомств. Саме такий формат прийняття рішень Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі забезпечує прозорість, зваженість та неупередженість її роботи.

Організації-члени Всеукраїнського аграрного форуму впевнені, що Міністр економіки Ігор Петрашко, який є головою Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, має забезпечити належне подання апеляційної скарги на рішення ОАСК та відстоювання національних інтересів України при апеляційному розгляді справи. Згідно визначених законодавством строків у Міністерства економіки, Міжвідомчої комісії та інших учасників судової справи є час до 20 травня 2021 року для ретельної підготовки та подання апеляційної скарги з вказанням усіх фактів неправомірності прийнятих ОАСК рішень.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab