В майбутньому сезоні обсяги її експорту порівняються з кількістю проданого за кордон ячменю, а виручка від експорту складе не менше 2 млрд. грн.

Прогресивна ідея генсека ЦК КПРС Микити Хрущова перетворити Україну на кукурудзяну державу зараз знаходить цілком реальну економічну основу. Ця культура має всі шанси перескочити з четвертої експортної позиції (після пшениці, ячменю і рапсу) на другу, зайнявши місце ячменю. Переформатування посівних площ вже відбувається на українських полях. "У поточному сезоні ми збільшимо посіви кукурудзи в Черкаській, Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, частково - Житомирській, а також в Чернігівській і Сумській областях. В той же час ми цілеспрямовано скоротили посів ярового ячменю - практично на 90% - в південному і східному регіонах. Причина такого рішення - вартість цієї культури складно передбачити, бо вона залежить від одного крупного імпортера (Саудівська Аравія), який диктує прийнятну для нього ціну", - розповідає заступник гендиректора крупного вітчизняного виробника і експортера - компанії "Нібулон" - Костянтин Хмельницький.

Цариця полів домінуватиме і у весняній структурі посівів компанії. "Яровий клин складатиметься всього з 850 га ярового ячменю, 1,7 тис. га сої, 15,5 тис. га кукурудзи і 11,5 тис. га - соняшнику. Крім того, заплановані посіви сорго на рівні 2,6 тис. га", - уточнює представник "Нібулону".

Тенденцію заміщення ячменю кукурудзою підтримають і інші виробники, оскільки на це їх орієнтують експортери. "Згідно з прогнозами розвитку американського сільського господарства на найближче десятиліття, пріоритетними культурами будуть кукурудза, а також пшениця і сорго. Ячмінь як експортна культура втрачає свої позиції. Його споживання досить обмежене - світовий ринок з'їдає не більше 15 млн. т на рік. Ми продамо в поточному маркетинговому році 6 млн. т, але зростання попиту не буде, оскільки покупець один - Саудівська Аравія, вона купує щороку стабільні обсяги. Тому перспектив ця культура на найближчі декілька років не має", - міркує Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації (УЗА). На його думку, ставку нашим виробникам і експортерам все ж варто зробити на кукурудзу: "В кукурудзи дуже хороші перспективи. Це пояснюється тим, що з неї виробляють біопаливо". Особливо зацікавлені в кукурудзі США, а значить, як і у випадку з рапсом, українську економіку почнуть фінансувати виробники біопалива.

На перспективність кукурудзи на зовнішніх ринках вказують і експерти. Єлизавета Малишко, аналітик компанії "УкрАгроКонсалт", пояснює підвищений інтерес аграріїв економікою вирощування культури. "Кукурудза в поточному маркетинговому році є дуже привабливою. Її вартість, згідно укладеним в 2009-2010 рр. контрактам, складала в середньому 1300-1350 грн. за 1 тонну. При цьому собівартість її виробництва не перевищувала 680 грн. На елеваторах її ціна складає 1100 грн. за тонну. Можна сказати, що серед зернових культур вона має найвищу рентабельність виробництва - близько 70%. Для прикладу: прибутковість ячменю складає менше 10%, пшениці - 25%.

Перевершують кукурудзу за цим показником хіба що рапс і соняшник, рентабельність яких цього сезону складала не менше 100%", - стверджує пані Малишко. Згідно з її припущеннями, в 2010-2011 рр. інтерес до кукурудзи теж не загасне. Більше того, посівні площі під це зерно будуть збільшені. "Думаю, в поточному сезоні буде засіяно не менше 2,5 млн. га порівняно з торішніми обсягами - 2,2 млн. га. Принаймні, виробники висловлюють намір пересівати не менше половини загиблої озимини саме кукурудзою", - говорить аналітик.