Переважно це стосується продукції дрібних підприємств, які вимушені заощаджувати на складових, проте і великі хлібні холдинги мають непрямі проблеми через зміну якісних показників зерна, закріплених новим ДСТУ на пшеницю.

Держспоживстандарт за три квартали поточного року провів моніторинг виробництва 291,18 т хліба на суму близько 1,3 млн. грн. Перевірку не пройшла п'ята частина продукції, що вивчається, - фахівці відомства забракували більше 21% перевірених хлібопродуктів (63,07 т продукції на суму 239,75 тис. грн., 21,7% від перевіреного).

Головні порушення зафіксовано із вимог нормативної документації і якості продукції, що випускається, зафіксованих в держстандартах. Основні претензії - до зовнішнього вигляду буханців і стану м'якуша.

Як зазначає генеральний директор асоціації "Укрхлібпром" Олександр Васильченко, у великій мірі результат таких перевірок залежить від вибірки виробників, чию продукцію моніторило відомство. "З досвіду минулих років можна сказати, що зазвичай відбраковуються і виявляються порушення в продукції дрібних виробників, приватних маленьких пекарень - частенько вони економлять на технологіях і прагнуть купити компоненти дешевше, що в результаті позначається на якості кінцевого продукту. Крупні хлібні холдинги прагнуть не ризикувати, експериментуючи з якістю, і, крім того, оснащені лабораторіями для перевірки продукції, на що в дрібних компаній немає ресурсу", - говорить він.

Тим не менше і дрібних, і крупних виробників об'єднує проблема якості зерна поточного урожаю і борошна з нього. "Можна говорити, що хлібопекарські якості, зокрема клейковина, не дуже високі", - відзначають в "Укрхлібпромі". Побічно сприяло зниженню якості борошна і введення нового Держстандарту на нього, зазначають пекарі. "Хоча ДСТУ на зерно і формально нас не стосується, проте галузь відчула наслідки.

Цей стандарт зрушив якісні показники - зокрема, перший клас (за старими нормами) був в принципі скасований під приводом того, що пшениця такої якості у нас в країні практично не вирощується", - говорить Олександр Васильченко. За його словами, вимоги до якісних показників значно лояльніші, ніж в минулому ДСТУ, не кажучи вже про стандарти СРСР, що діяли в Україні до середини 90-х рр., хоча безумовним плюсом документа, що діє, став поділ пшениці на дві групи - продовольчу і непродовольчу.

"За великим рахунком, пшениця третього класу (за новим документом) стала близька за показниками до 5-го класу минулого ДСТУ, тобто фактично до фуражу", - зазначив технолог одного із хлібокомбінатів. Оцінити ринок міні-пекарень складно через велику кількість гравців - проте за статистичними і розрахунковими даними, на їх частку припадає близько 20% ринку.

В січні-липні 2009 р. в порівнянні з січнем-липнем 2008 р. випуск хлібобулочних виробів зменшився на 8,6%, або на 94,853 тис. т і склав 1 012,088 тис. т.

В 2008 р. в порівнянні з 2007 р. випуск хлібобулочних виробів зменшився на 1,8%, або на 35,443 тис. т і становив 1 903,177 тис. т.