Учора міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк відвідав з робочим візитом Республіку Білорусь. Приводом для поїздки стало відкриття "Білоруського агропромислового тижня" - великого сільськогосподарського ярмарку, учасниками якого значилися 400 підприємств із 19 країн світу. Проте "профільний" захід виявився для нашої делегації не основною метою, а швидше приємним доповненням до вельми непростих, але, тим не менше, результативних переговорів на тему продовольчої кооперації двох країн.

З чим їхали до білоруських колег і з чим повернулися - про це Микола Присяжнюк розповів у ексклюзивному інтерв'ю ІМК.

- Миколо Володимировичу, як оцінюєте результати поїздки? Наскільки згідливими виявилися наші білоруські партнери? Адже, наскільки нам відомо, взаємних реверансів ні Київ, ні Мінськ не готував ...

- Мушу сказати, що зустріли нас тепло і гостинно, а от переговори йшли дійсно непросто і десь навіть жорстко. Це закономірно, тому що кожна країна відстоює свої ринки і захищає їх. Але добре те, що білоруси поставилися з розумінням до чутливих для нас позицій. Наприклад, щодо заміщення цукру, ввезеного в Україну. Білоруська сторона взяла на себе зобов'язання контролювати якість продукту і не допускати, щоб в Україну йшов цукор із тростини. До жовтня Білорусь, найімовірніше, поставить в Україну близько 80 тисяч тонн цукру.

Ми домовилися також припинити антидемпінгові розслідування щодо українського пива і патоки. Нам, до слова, коштувало чималих зусиль переконати білоруських колег у тому, що поява нашого пива на білоруському ринку не призведе до закриття їх пивних заводів, і чесна конкуренція розставить все по своїх місцях. А крім того, нам не слід взагалі вдаватися до таких превентивних заходів, як антидемпінгові розслідування. Можна і в робочому порядку вирішити виникаючі проблеми і труднощі.

У числі не менш корисних домовленостей - надання Україні можливостей контролювати молочну продукцію білоруського виробництва і за цінами, і за якістю. А ще ми взяли на себе зобов'язання найближчим часом внести зміни в законодавство про відсотковий рівень збирання сільськогосподарської техніки - з тим, щоб вона вважалася українського виробництва. Наше завдання - відновити роботу вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.

- На переговорах із Вашим білоруським колегою, міністром сільського господарства і продовольства Білорусі Михайлом Русим Ви сказали, що готується зустріч президентів Віктора Януковича і Олександра Лукашенка, і значна частина переговорних тем - саме аграрної спрямованості. Можете конкретизувати, що саме обговорять лідери двох держав?

- Ситуація-то, по суті, відома. Віктор Янукович не раз наголошував і на ділі доводив, наскільки серйозна для нього аграрна галузь, її розвиток і становлення як державного пріоритету. Та й президент Білорусі Олександр Лукашенко - не менший фанат аграрного сектора.

умаю, для обох глав держав буде важлива і цікава тема кооперації у сфері технічного лізингу, побудови спільних підприємств у галузі сільськогосподарського машинобудування. Спільний вихід і освоєння нових продовольчих ринків - теж одна з основних тем переговорів.

- Ви сказали, що вчорашні переговори з білоруською стороною були непростими і жорсткими. Той факт, що Білорусь ревно охороняє свій ринок, повчальний для нас?

- Коли я кажу, що при освоєнні нових і утриманні вже завойованих ринків ми, українці, повинні проявляти наш національний егоїзм, я не відкриваю ніяких Америк. Це не моє ноу-хау. Егоїстично поводяться всі, особливо в сегменті продуктів харчування. Тому що продукти харчування, можливість їх виробляти та експортувати дозволяє впливати на політику багатьох держав.

А те, що Білорусь захищає свій ринок і освоює український, перебуваючи в умовах по суті вільної торгівлі, зайвий раз доводить нам істину про те, що і ми повинні бути принциповими, відрізнятися жорсткими підходами. Білоруси із задоволенням і радістю запрошують нас туди, куди їм вигідно. Наприклад, у сферу виробництва кормів, вирощування кукурудзи. При цьому українські молочні та м'ясні продукти на білоруський ринок не потрапляють. Причому білоруська влада використовує для захисту своїх сільгоспвиробників весь арсенал підручних засобів - від дипломатичних вивертів до регуляторних заходів. Але це нормально. Для нас, України, це дійсно повчально.

Однак я підкреслю: незважаючи на всі перепони, ми досягли домовленості вести справи в режимі взаємної поваги та врахування інтересів. Це стосується, наприклад, інспекції білоруських підприємств, які бажають працювати на українському ринку (а їх близько восьми десятків), і наших структур, які прагнуть вийти на білоруський ринок. Вільний обіг продуктів харчування не повинен бути декларацією. Конкурувати один з одним - не самоціль. Мета - спільне освоєння чужих ринків.

- А як бути з тим, що Білорусь вирішила приєднатися до Митного союзу? Чи створить це додаткові проблеми для України?

- Не думаю. Якщо це якось і позначиться, то виключно позитивно. Ми ж, приміром, входимо до СОТ. На стадії завершення - наші переговори про зону вільної торгівлі з ЄС. Тут ніяких проблем не виникає

- Ви відвідали білоруську аграрну виставку. Що побачили, чим здивувались?

- Технічний прогрес мене справді вразив і змусив знову і знову говорити про поглиблення співпраці з білоруською стороною саме у сфері сільськогосподарського машинобудування. Крім того, ще раз переконався в тому, наскільки важлива сьогодні аграрна наука та її симбіоз із реальним виробництвом. У цьому сенсі український аграрний сектор на правильному шляху.

- Через тиждень велика аграрна виставка відкривається і у нас, в Києві. Як думаєте, дамо фору білоруським колегам?

- Думаю, уже в чому-чому, а в аграрній галузі змагатися нам не варто. Потенціал аграрного сектору України в будь-якому випадку значніше вже тому, що у нас країна більше. А крім того, повторюся, ми вже є учасниками СОТ і незабаром увійдемо до зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Тут ми можемо поділитися і досвідом, і зв'язками. Приходьте на виставку, подивіться і самі зробіть висновки про те, як далеко зробило крок наше сільське господарство. Повірте, нудно не буде.

ІА ІМК