12 грудня 2023 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent в Premier Palace Hotel провели ХV Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro23), під час якої представники влади та бізнесу разом дискутували щодо можливостей та перспектив наступного аграрного сезону. За традицією, конференція стала майданчиком для підбиття підсумків цього року та обговорення головних викликів 2023 року, котрий для сільгоспвиробників був ще складнішим, ніж 2022.

Серед спікерів заходу – представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Представництва ЄС в Україні, Київської обласної військової адміністрації, лідери думок аграрного ринку, підприємці з прифронтових територій, діячі громадських організацій та благодійних фондів.

Офіційно відкрив конференцію вітальним словом Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, зазначивши, що попри всі складнощі сільгоспвиробники  не зупиняють свою діяльність, а реформи, незважаючи на війну, пришвидшуються: «Український агросектор має рухатися в бік лібералізації, а не жорсткого регулювання. Бізнес не повинен керуватися емоціями, натомість ми маємо разом працювати над спрощенням процедур, яких потребує ринок, щоб напрацювати зручні правила, не гірші ніж в країнах, де готові вкладати гроші».

Одразу ж з першого виступу в фокусі конференції опинилася одна з важливих тем – «Перспективи і виклики українського агроекспорту в ЄС». Так,  керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький наголосив на великій кількості викликів, котрі чекають в 2024 році агросектор в питанні інтеграції в ЄС. Зокрема:

• Блокування західного кордону України;
• Скасування або суттєве обмеження діючого безквотного режиму торгівлі з ЄС;
• Перегляд діючого режиму автотранспортних перевезень з ЄС;
• Відсутність рішення по Ukraine Facility.

«Крім цього, в довгостроковій перспективі під час або вже після закінчення переговорного процесу між Україною та ЄС, Україна має імплементувати не менш як 388 актів права ЄС в агросекторі. Й тут має існувати чітке розуміння “червоних ліній” у секторі щодо того, від чого ми будемо відмовлятися, а від чого ні. Тож є нагальна потреба в підтримці діалогу з європейськими партнерами в агропродовольчих бізнес-асоціаціях, формуванні коаліцій і партнерства, метою яких має стати мінімізація політичних і регуляторних ризиків для українського агроекспорту, формування сприятливого політичного клімату для майбутніх передвступних переговорів», – підсумував Назар Бобицький.

Змістовна презентація змінилася не менш інформативною дискусією «Європейська інтеграція в умовах війни: до чого готуватися українському АПК в 2024», в межах якої голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко разом із заступником Міністра економіки України – Торговим представником України Тарасом Качкою, заступником Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяном Дмитрасевичем, керівником торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Альберто Фернандес-Дієсом, віце-президентом Спілки підприємців та роботодавців Польщі (ZPP) Марчіном Новацьким та аграрним експертом Гайнцом Штрубенгоффом обговорили головні аспекти впровадження європейських стандартів в аграрному секторі України, залучення інвестицій під це та можливі шляхи аграрної співпраці між Україною та ЄС. Спікери дійшли висновків, що:

• виважене запровадження нових норм та стандартів в агросекторі – це вже невідворотна передумова для євроінтеграції сектору;
• агробізнесу  варто ретельно готуватись до конкуренції на європейському ринку;
• Україна та ЄС мають разом працювати над діалогом не в площині, чиї права важливіші, а в фокусі того, як знайти спільні можливості;
• питання збільшення експорту продукції АПК до ЄС полягає не в тимчасовій лібералізації торгівлі, а в тому, які правила будуть діяти наступні 5-7 років до вступу України в ЄС. Найгірший, але прагматичний сценарій – бути в режимі самоконтролю, уникаючи поширення заборон на експорт від країні ЄС на іншу продукцію АПК;
• необхідно шукати компромісні рішення, котрі враховуватимуть всі інтереси учасників ринку та сприятимуть впровадженню цілей європейської політики;
• на світовій арені має домінувати чіткий меседж –  «Співпрацюйте з Україною, наше середовище дуже подібне до європейського».

Наступною презентацією «Аграрний 2023: підсумки та прогнози» генеральний директор УКАБ Олег Хоменко ознайомив присутніх з результатами дослідження «Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», розповівши, якою є ситуація з прогнозованими перехідними залишками на кінець маркетингового року, котрі з культур більш рентабельні та якими є перспективи щодо посівної й забезпеченості основними виробничими ресурсами.

«Якщо говорити про наступний маркетинговий рік, то збільшення рентабельності виробництва зернових та олійних культур можливе при стабілізації ситуації з наступними умовами: морський шлях експорту працює без перешкод, відсутні перешкоди експорту через західні кордони країни; врожайність не менша рівня 2022 року; перехідні залишки зернових 17 млн т; вартість логістики знижується до довоєнної, а витрати виробництва знаходяться на поточному рівні», – спрогнозував Олег Хоменко.

Конференція продовжилася оголошенням лауреатів «Агрогенерація 2023» – першого в Україні списку молодих та ефективних людей в агросекторі, котрий сформували онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з УКАБ та освітнім проєктом «Агрокебети». Генеральний директор ІМК та Президент УКАБ Алекс Ліссітса встиг поспілкуватися з 4 представниками списку під час панельної дискусії «Агрогенерація 2023. Про що говорять обличчя майбутнього агро». Учасники панельної дискусії поділилися секретами успіху та думками щодо основних викликів агросектору сьогодення й перспективних для фокусування напрямків.

На думку директора ФГ «Білі Роси» Павла Кобизського, залишатися бізнесу дієздатним в сьогоднішніх умовах – вже є викликом, з чим погоджується й співзасновниця крафтової сироварні «Будз Баран» Христина Закревська, додаючи: «Існує потреба надати малим виробникам шанс поступово протягом року впроваджувати всі необхідні вимоги, бо малий бізнес не може одразу виконувати всі норми та стандарти». Зі свого боку керівниця проєктів в службі моделювання та моніторингу ТОВ «Дружба-Нова» (Кернел) Анастасія Кирильчук наголосила на відповідальному ставленні до питання переробки, яка в подальшому буде основою економіки. А керівник R&D ІМК Олексій Місюра зазначив: «Абсолютно всі виклики зараз пов’язані з війною. Це логістично-експортний виклик, нестача потужностей зберігання зерна, необхідність покращення технологій виробництва таким чином, щоб витрачати менше ресурсів».

Крім цього, наприкінці панелі відбулось вручення відзнаки Алексу Ліссітсі від керівника проєкту USAID «Економічна підтримка України» Тімоті Мадігана за значний внесок у заснування та розвиток освітнього проєкту «Агрокебети».

«2020 року ми почали успішно реалізовувати магістерську програму «Агрокебети» у двох вишах-партнерах на Сході України. Щойно розпочалася повномасштабна війна, УКАБ та проєкт USAID «Економічна підтримка України» розробили та запровадили програму «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво». В результаті майже 900 осіб різних професій взяли участь у цій програмі, освоїли нові практики, отримали доступ до можливостей працевлаштування в аграрному секторі, а 30 студентів знайшли своє перше місце роботи за останні кілька місяців», – поділився успіхами Тімоті Мадіган.

Наразі однією з актуальних тем для агросектору є діяльність бізнесу в регіонах близьких до лінії фронту. Саме про це вели бесіду спікери панельної дискусії «Прифронтовий агробізнес», під час якої було розглянуто кейси агрокомпаній, що постраждали від війни. Генеральний директор SSAH Пітер Томсон розпочав дискусію з акцентування уваги на збитках галузі та перспективах відбудови: «Відповідно до досліджень KSE, втрати та пошкодження в агросекторі складають 40 млрд доларів, без врахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. Коли ж на відновлення потрібно набагато більше коштів – сотні мільярдів доларів».

Водночас, співвласник Agrofusion Олексій Сипко вважає, що неможливо змінити зовнішні фактори на прифронтових регіонах, тому необхідно до них пристосовуватися. Поділяє цю думку й виконавчий директор, голова правління A.G.R. Group Ігор Шестопалов: «Компанія зосереджена на тому, що в наших силах, аналізуємо, де можна оптимізувати технології, заощадити, підвищити ефективність».

«Для того, щоб Україна через 10 років була успішною державою, треба щоб на прифронтових територіях були щасливі люди й процвітаючий бізнес. Наразі прифронтові регіони кинуті на самостійне виживання без суттєвої підтримки, банки фінансують менш ризиковані регіони, а кредитування прифронтових регіонів є складним. Це створює суттєвий дисбаланс в галузі відповідно до територіального фактору. Враховуючи зруйновану інфраструктуру й ряд інших чинників, логічним наслідком може стати зникнення агробізнесу в прифронтових регіонах, оскільки там неможливо повноцінно працювати. Це необхідно змінювати», – наголошує голова Ради директорів Agromino Петр Крогман.  

Фінальною частиною конференції стала панельна дискусія «Великий агробізнес та ветерани: ефективні моделі підтримки» від компанії МХП. В її межах директорка проєктів ГО «Простір можливостей», Міністерка у справах ветеранів (2019-2020 рр.) Оксана Коляда, директор з корпоративної соціальної відповідальності МХП Павло Мороз, начальниця управління корпоративного партнерства та комунікацій групи компаній «Астарта» Лілія Марачканець, заступниця голови Київської обласної військової адміністрації Леся Карнаух, співзасновник Veteran Hub Артем Денисов і заступник директора Фонду «Повернись живим» Олег Карпенко обговорили практичні кейси реінтеграції та підтримки ветеранів, а також програми фінансування й стимулювання ветеранського напряму. Головні тези дискусії були такими:

• ветеранська політика – це, перш за все, про національну безпеку та оборону, а також про відновлення людського капіталу й трудового ресурсу;
• люди стали на захист нашої держави, а тепер на захист цих людей має стати великий бізнес;
• психологічна та соціальна допомога, створення просторів, де ветерани можуть отримати комплексну допомогу від об’єднаних громад, - це те, в чому великий бізнес спроможний підтримати;
• з початку повномасштабного вторгнення все змінилось, до 24 лютого вкрай важко було пояснити приватному сектору, чому необхідно опікуватися ветеранами. Наразі не залишилось компаній, чиїх співробітників це не зачепило б;
• нам не вистачає усвідомлення, що це війна не держави, а всієї країни, тому треба долучатися кожному, без будь-яких винятків, в тій допомозі, котра є посильною.

Більше 250 учасників конференції – агровиробники, експортери, громадські діячі й урядовці, змогли неформально поспілкуватися та поділитися досвідом під час перерв для нетворкінгу, здобувши нові знайомства й знання.   

Конференція «Ведення агробізнесу в Україні» вже п’ятнадцять років поспіль дозволяє обмінюватися думками з приводу дискусійних і найболючіших питань АПК, допомагаючи бізнесу й владі знаходити ефективні та дієві рішення для розвитку аграрного сектору України. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent вдячна всім учасникам та спікерам, що незважаючи на жодні обставини, змогли розділили цей день разом з нами. Також висловлюємо свою подяку за підтримку івенту партнерам: Case IH – ексклюзивному технічному партнеру, Credit Agricole Ukraine – золотому фінансовому партнеру, GRECO group – золотому партнеру, агрохолдингу LNZ Group разом з брендом DEFENDA – золотому ЗЗР партнеру, МХП – золотому партнеру, БТУ-ЦЕНТР – золотому партнеру біотехнологічних рішень, AgroPortal.ua – ексклюзивному інтернет-партнеру, інформаційним партнерам: GrowHow, Agroexpert, журналу «АгроЕліта», Sapienza (Agri-Gator, Seeds), «Агротаймс», «Агробізнес Сьогодні», «АгроПравда», «АгроЛюкс», Agriteka та платформі Aggek.