14 травня за ініціативи членів асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” відбувся круглий стіл на тему “Організація ефективної взаємодії бізнесу та державних інституцій для гарантованого забезпечення в умовах воєнного стану продовольчих потреб на основі розвитку агропереробки”, в якому взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, державних установ, обласних держадміністрацій, міжнародних організацій, банків, агропереробних підприємств та об’єднань. 

У фокус обговорення потрапили актуальні питання, а саме: як стати постачальником продуктів харчування для ЗСУ, якими є можливості співпраці української агропереробної галузі із Всесвітньою продовольчою програмою ООН, чи чекає розширення перспектив виробників із доданою вартістю в межах євроінтеграції, що держава може запропонувати для підтримки вітчизняних переробників.  

“На українському ринку існує досить багато компаній-переробників, які готові нарощувати свої спроможності задля постачання якісної харчової продукції як на українські ринки, так і на міжнародні. Проте для реалізації цього бажання одним із головних завдань є налагодження комунікації між усіма головними гравцями на ринку та держструктурами задля взаємовигідної діяльності приватних стейкхолдерів, переробників та державних організацій”, – наголосив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

На думку в.о. міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького розвиток переробної промисловості – один з пріоритетів агросектору України, оскільки посилення цієї галузі сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських товарів та розширенню експортних ринків. 

“Продовження ще на рік автономних торговельних преференцій з Україною – позитивний сигнал для агровиробників. Хоч деякі продукти переробки потрапили під обмеження, однак, враховуючи те, що угода про асоціацію з ЄС раніше мала в обмежувальному переліку близько 30 позицій, а наразі зосередились лише на деяких з них, то існує сподівання, що перегляд угоди довгостроково може розширити перспективи експорту продукції з доданою вартістю на ринки ЄС. Крім цього, додає оптимізму затвердження Плану для Ukraine Facility, який одним із пріоритетів розглядає агропереробку. Також урядом збільшена підтримка переробних підприємств за програмою “Доступні кредити 5-7-9”, й вже існує можливість страхування інвестицій під переробку, що є експортоорієнтованою. Водночас, дуже важливе завдання для агропереробних підприємств – у  процесі євроінтеграції підвищити безпечність і якість продукції до стандартів і вимог ЄС”, – додає Тарас Висоцький.  

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду також поділяє думку, що необхідно розвивати переробку, оскільки повномасштабна війна та проблеми з логістикою, які були в 2022 році, продемонстрували, наскільки ризикованим є зберігання лише первинної сировини. Тому багато хто з аграріїв почав інвестувати в агропереробку, що може забезпечувати не лише внутрішні потреби, а й нарощувати виробництво для експорту. Необхідно обговорювати та вирішувати питання які турбують виробників, зокрема щодо зайнятості та бронювання працівників. Для розвитку переробки вже можливо використовуючи нові програми підтримки та платформу “Зроблено в Україні”.

Під час обговорень учасники круглого столу окреслили й потенційні можливості для збуту продукції агропереробки, оскільки стратегічно важливим є не лише розширення виробництва, а й розуміння, якими є потреби українського та міжнародного ринків. Так, директорка з управління закупівлями Державного оператору тилу (ДОТ) Вікторія Виноградова розповіла про напрямок харчового забезпечення ЗСУ та ключові умови співпраці з новими постачальниками.

Перш за все, необхідно звернути увагу на:

• Ключові умови: закупівля комплектами із зазначенням розподілу цін за окремими товарами, індексація цін у разі коливання. Точки доставки саме у військові частини,а термін виконання договорів – 6 місяців. 
• Умови оплати: попередня оплата на запит постачальника — 30% від вартості товару строком до 3 місяців; оплата прийнятого товару — протягом 10 днів після підписання щотижневих зведених актів приймання товарів.
• Регіональна стратегія закупівель відповідно до 3 категорій процедур за обсягами:  великі обсяги – 1 лот на постачальника, середні — 2, малі — 3. Кваліфікаційні вимоги до постачальника сформовані на основі цього поділу, чим більші обсяги – тим більші вимоги.
• Моніторинг цін у два етапи: перший – згідно з даними Держстату; другий – моніторинг середньої ціни в супермаркетах за попередній період. На основі цих цих моніторингів буде підрахована фінальна ціна.

“Крім того, вкрай важливим для ДОТ є мінімізації ризиків участі недобросовісних постачальників. Для цього ми будемо проводити обов’язкову антикорупційну перевірку, а також перевірку спроможностей постачальників за кваліфікаційними критеріями: матеріально-технічною базою, фінансовою спроможністю, наявністю працівників відповідної кваліфікації. Також ДОТ застосовує оперативно-господарські санкції у вигляді заборони участі в закупівлях до трьох років у разі невиконання зобов'язань. Бо ж лише дотримання чесних та прозорих умов може гарантувати плідну співпрацю”, – наголосила Вікторія Виноградова. 

Наприкінці фахівчиня з продовольчих систем і стійкості World Food Programme (WFP) в Україні Мікела Каруччі додала: “WFP значно розширила співпрацю з українськими агропереробниками – за час повномасштабної війни обсяг гуманітарної продукції саме від українського виробника склав у вартісному еквіваленті 460 млн доларів. Й надалі WFP вбачає можливості посилення партнерства з приватним і державним секторами уздовж пріоритетних напрямків постачання продукції переробки та зміцнення ланцюгів створення доданої вартості. WFP розпочала сприяння експорту не лише зерна в межах програми “Grain from Ukraine”, а й олії, що відповідає пріоритетам уряду України щодо відновлення та розвитку експорту продуктів харчування з доданою вартістю”.

Водночас, директорка Консорціуму “ЮНАЙТЕД ФУД ГРУП” Ольга Букрєєва підкреслила, що задля майбутнього розвитку галузі агропереробки, налагодження виробничих процесів та логістичних ланцюжків для якісного забезпечення державних та гуманітарних потреб необхідно єднання бізнесу та гнучке партнерство всіх учасників процесу.

За результатами круглого столу, котрий став й першим засіданням комітету з агропереробки УКАБ, досягнуто домовленостей про організацію спільних зустрічей представників ДОТ і WFP із співзасновниками Консорціуму задля напрацювання юридичних механізмів розвитку подальшої співпраці. УКАБ вдячний спікерам і учасникам заходу за плідну дискусію та інформативну розмову.