Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
17 Серпня 2022

Тарас Висоцький

Протягом 2014-2015 рр. у законодавчо нормативній сфері двома основними гаслами були дерегуляція та євроінтеграція. За цей час проведено чимало роботи з підготовки та ухвалення нормативно-правових документів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та виконання зобов’язань по адаптації законодавства в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Та після двох років такої роботи виявилось, що в багатьох сферах законодавча дерегуляція та євроадаптація є взаємовиключаючими поняттями та не можуть бути проведені одночасно.

Показовим прикладом неможливості поєднання дерегуляції та адаптації законодавства з ЄС є сфера перевезення потенційно небезпечних вантажів залізничним та автомобільним транспортом. Якщо говорити про зв’язок з аграрним сектором, то, перш за все, мова йде про перевезення мінеральних добрив. По багатьох критеріях мінеральні добрива можна віднести до небезпечних вантажів, поводження з якими можна спричинити загрозу життю та здоров'ю людей. У ЄС поводження та перевезення мінеральних добрив та інших небезпечних вантажів суттєво зарегульовані та чітко регламентовані повноваження контролюючих органів у даній сфері. І з точки зору ЄС це абсолютно логічно, оскільки в європейських країнах здоров'я і життя громадян завжди на першому місці і там фактично відсутній інститут корупції.

Україна теж задекларувала європейський напрямок розвитку і, відповідно, має запровадити в усіх сферах господарської діяльності, де може виникати небезпека життю та здоров'ю громадян, чіткі процедури ведення такої діяльності та прозорий механізм державного контролю за виконанням бізнесом відповідних процедур.

На жаль, прозорий безкорупційний механіз контролю завжди є ахілесовою п’ятою України. Адже дуже часто дерегуляція ініціюється в критично важливих сферах лише з метою подолання корупційної складової хірургічним методом. У багатьох випадках чиновники не переймаються за безпеку громадян, а лише беруть хабарі за виконання формального контролю. І значна частка бізнесу, якщо говорити відверто, теж обирає легший шлях. Замість того, щоб дотримуватися усіх вимог згідно законодавства, з легкістю дає хабар, не думаючи, що такі дії можуть призвести до людських жертв.

Після двох постмайданівських років зміни суспільної свідомості та навчання на помилках, український бізнес та держава за допомогою громадських об’єднань має унікальний шанс написати прозорі правила взаємовідносин бізнесу та державних контролюючих органів за європейським зразком. Побудувати їх на дотриманні раціональних правил гри та безкорупційному контролю за їх виконанням. Але для успішного старту цієї історії необхідно, щоб правила гри були дійсно раціональними та європейськими. Одночасно з їх ухваленням варто запровадити жорсткий інститут покарання за намагання отримати хабар у процесі їх контролю. І тут критично важливою є активна позиція громадських об’єднань для контролю та висвітлення всіх випадків нехтування працівниками контролюючих органів пріоритету безпеки життя громадян задля отримання власної вигоди.

Блог підготовлений спеціально для Ліга.Бізнес




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab