Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
04 Березня 2024

Олег Хоменко

Українська земельна реформа в різних її видозмінах триває вже 30 років, тож її потрібно нарешті завершувати. За ці роки земельна реформа встигла стати приводом для народження безлічі міфів, появи політичних маніпуляцій та різноманітних «лякалок».

З усім цим потоком чуток та байок, які генерувалися різними політичними силами, ми зіткнулися ще задовго до початку впровадження обігу земель, а щорічний розгляд продовження мораторію перетворювався на виставу, наганяючи страху на виборців страшними байками про іноземців, китайців, високу концентрацію землі в одних руках, вивезення землі. Були навіть випадки, коли на трибуні Верховної Ради пробували їсти чорнозем. Те саме відбувалось і у 2021 році перед початком впровадження ринку землі. Однак, як ми бачимо, усі ці міфи та застереження не стали реальністю. Ба більше, перший рік обігу земель показав нашу цивілізованість, показав, що люди на селі не поспішають з можливістю продажу землі, очікуючи на більш вигідні умови, і здебільшого оренда виявилась гарною альтернативою, оскільки вона постійно зростає та дає можливість поповнювати сімейні бюджети. 

За весь час впровадження першого етапу реформи земель сільгосппризначення в обігу знаходиться не більше 2%, що реалізуються фізичними особами, від загальної сукупності українських земель. Це і не дивно — це і є той самий індикатор розвитку нашого суспільства.

Крім цього, незважаючи на повномасштабну війну, системи моніторингу, Держгеокадастру та інших інституцій, що залучені до проведення угод з купівлі-продажу, продемонстрували свою прозорість, відкритість процедур, своєчасність та оперативність моніторингу.  

УКАБ підтримує важливість прискорення реформ навіть у період турбулентності задля стабільної роботи економіки, залучення додаткових фінансових ресурсів, підвищення інвестиційної привабливості як на міжнародному, так і на внутрішньому ринках. 

Розвиток ринку землі — це не тільки можливість залучення додаткових коштів, а й перспектива використання більш дорогого активу для отримання дешевших фінансових ресурсів, які господарства зможуть використовувати з метою реалізації інвестиційних проєктів та збільшення доданої вартості своєї продукції.

Не варто забувати про ОСГ землі, які свого часу були надані відповідно до Конституції кожному громадянину в обсязі до 2 га для ведення особистого господарства (загалом 5 млн га), котрі можна реалізовувати без жодних обмежень. Частина людей могла скористатися своїм правом на розпорядження землею, коли ж 25 млн га земель у людей на селі залишилися «закріпаченими», тобто позбавлені права використовувати землю за своїм бажанням. Тож ми маємо суттєвий дисбаланс, котрий урівноважує земельна реформа.

До того ж, наразі визначення того, чи є актуальною реформа, відбувається досить просто — варто лише подивитися план Ukraine Facility, який необхідний для отримання допомоги від ЄС. Й однією з вимог цього плану є прозоре функціонування ринку землі. Тож продовження земельної реформи — це наш цивілізаційний вибір та індикатор того, що ми рухаємося в напрямку європейських реформ, маємо можливість вкладати кошти в зрошування, садівництво, виноградарство тощо. 

Крім цього, для процесу євроінтеграції є необхідною і прозорість, коли ж ще нещодавно заборона на продаж землі юридичним особам породжувала маніпуляції та додаткові витрати, котрі покупець мав би заплатити продавцю, а натомість страждав продавець, який недоотримував вигоду, бо потрібно було придумувати додаткові схеми й платити за ці маніпуляції додаткові гроші. 

Вихід юридичних осіб на ринок землі — це легалізація та «відбілювання» ринку, встановлення чітких правил гри та статуса кво. Ми матимемо простір, де всі транзакції є прозорими, зрозумілими, юридична особа повністю несе прописані й встановлені витрати в «білу», наповнення до бюджету також збільшуються завдяки тому, що не занижується вартість землі й не шукаються обхідні шляхи. 

До того ж чим прозоріший ринок, тим більше надходжень до місцевих та державного бюджетів.

Водночас українська земля залишається українською, бо ж у законі є обмеження щодо іноземного капіталу. А кожен власник самостійно вирішуватиме щодо продажу чи купівлі, адже, як і будь-який ринок, ринок землі саморегулюється попитом та пропозицією, низька ціна буде стримувати продажі. 

Впровадження другого етапу ринку землі є логічним та зрозумілим кроком у загальній системі реформи, котрий має потенціал для підвищення продуктивності сільського господарства, сприятиме розвитку переробної промисловості та диверсифікації агросектору і, як наслідок, зростанню експортного потенціалу України та створенню як нових робочих місць, так і нової продукції з більшою доданою вартістю. В цьому рішенні набагато більше можливостей, ніж загроз. 

Натомість уже скоро аграрну громадськість може сколихнути інше серйозне нововведення — скасування спрощеної системи оподаткування для сільгосптоваровиробників, які закладені в «Національну стратегію доходів та зборів України». Це потенційно загрозливе рішення стосуватиметься усіх форм власності, й наслідком може стати зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Для аграріїв планується запровадження фіксованого податку, в післявоєнний час скасування спрощеної системи оподаткування, що призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами інших країн, котрі не мають аналогічних умов або ж навіть отримують суттєві дотації від своїх країн.

Спеціально для AgroPortal.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab