Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
22 Червня 2021

Володимир Лапа

2020 рік запам’ятався всьому світу через пандемію коронавірусу, що стала визначати глобальний порядок денний людства. Але в агросекторі були і інші події, що заслуговують на увагу і можуть стати визначними чинниками майбутнього порядку денного аграріїв в Україні. Яким запам’ятається 2020 рік представникам АПК України?

Січень

Рекордні темпи експорту зерна врожаю 20 19 року і блокування експорту продукції птахівництва на багатьох ринках, включаючи ринок ЄС, через виявлення випадку захворювання на пташиний грип. Неприємна, але не катастрофічна подія, важлива не сама по собі, а як свідчення того, що ЄС не готовий швидко вирішувати питання паритетності умов торгівлі із Україною в частині визнання регіоналізації по певних видах захворювань, зокрема по пташиному грипу.

Непроста ситуація із доступом і до інших ринків. Отже, епізоотії (не забуваймо і про африканську чуму свиней) і надалі будуть суттєво впливати на умови роботи в птахівництві і тваринництві, а ефективність роботи Держпродспоживслужби при цьому гратиме важливу роль. 

Лютий

Освітня програма «Агрокебети» розширює свою присутність ще в трьох аграрних регіональних університетах України. Наглядова Рада програми затвердила наступні університети: Сумський національний аграрний університет, Вінницький національний аграрний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного. Окрім цього, навчання продовжується і в  Національному університеті біоресурсів та природокористування України, на базі якого успішно стартував перший набір «Агрокебети».

Пізніше до програми приєднався також Луганський національний аграрний університет (ЛНАУ). А УКАБ розпочав реалізацію освітнього проєкту «Удосконалення магістерської програми з агрономії на Півдні України» на базі Херсонського державного аграрно-економічного університету (ХДАЕУ) за підтримки ЄБРР.

Питання підготовки кадрів залишається одним із найбільш актуальних для аграрних компаній, що робить вкрай важливою комбінацію теоретичної і практичної компоненти в навчальному процесі.  

Березень

Запровадження в Україні жорстких карантинних заходів у  зв’язку із пандемією КОВІД-19. Частковий перехід на роботу бізнесу в режимі онлайн. Реалізація протиепідемічних заходів на корпоративному рівні.

Сфери ресурсного постачання, агровиробництва та виробництва харчової продукції не потрапили під дію повної заборони. Водночас, заборона на роботу відкритих ринків, запроваджена на першому етапі обмежень, негативно позначилась на доходах середніх і дрібних фермерів, зокрема виробників плодоовочевої продукції.

Квітень

Підписання Президентом  закону про обіг земель. Виходячи із схваленої Верховною Радою редакції, закон більш важливий як символ продовження земельної реформи (можливість реалізації конституційних прав громадян на розпорядження землями для товарного с/г виробництва), чим як власне складова земельної реформи. Дві основних мети (дати можливість володіти землею тим, хто на ній працює,  і залучення сільгоспземель до економічного обігу) не досягнуті. А перед аграріями постало питання коректної реалізації переважного права на купівлю сільгоспземель в умовах, коли юридичні особи до липня 2024 року не зможуть бути її покупцями.

Травень

Єврокомісія презентувала стратегію «Від ферми до виделки» в рамках впровадження Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Стратегія  включає в себе чотири основних компоненти, пов’язані із:

- Розвитком органічного виробництва: планується нарощування її частки  до 25% в структурі виробництва;

- Зменшенням використання небезпечних хімічних ЗЗР на 50%;

- Зменшенням використання мінеральних добрив на 20%;

- Зменшенням використання антибіотиків на 50% як захід боротьби із антибіотикорезистентністю.

Озвучені плани мають бути досягнуті в ЄС до 2030 року. А для закріплення важливості ЄЗК для торгівельних партнерів, Європейський Союз  планує запровадження так званого «вуглецевого податку», в тому числі при імпорті до ЄС. І хоча передбачається, що аграрна продукція не буде в першу чергу підпадати під таке оподаткування, подібні ініціативи, що супроводжуються також більшою увагою до кліматичних питань і інших глобальних гравців, можуть мати довго триваючі наслідки для виробництва і торгівлі.

Червень

Міжвідомча комісія з питань міжнародної торгівлі вирішила не запроваджувати квоти на імпорт мінеральних добрив, посилаючись на національні інтереси. Час підтвердив правильність такого рішення – протягом 2020 року експорт мінеральних добрив постійно зростав, а імпорт знижувався, що наочно свідчить, що вітчизняна хімічна промисловість не потребує додаткових заходів захисту від імпорту.

Липень

Світ побачив черговий прогноз Організації економічного співробітництва та розвитку і Світової продовольчої організації щодо трендів в сільськогосподарському виробництві та на ринках аграрної продукції на наступні десять років – із 2020 по 2029 рік.

Відповідно до прогнозу, при збуті агропродукції слід шукати країни зі зростанням населення: попит на продовольство буде формуватись передусім за рахунок зростання кількості населення, в той час як споживання на душу населення в більшості країн буде відносно стабільним.

Структура споживання буде змінюватись: очікується подальше зростання споживання продукції тваринного походження та жирів. В країнах із середнім рівнем доходів споживачі будуть спрямовувати додаткові витрати на трансформацію раціону харчування в бік збільшення споживання продукції із більшою доданою вартістю. В країнах із високими доходами мотивація щодо покращення здоров’я та охорони природи  буде зумовлювати  перехід споживачів від тваринного протеїну до альтернативних джерел, а також перехід від червоного м’яса до м’яса птиці і риби.

Технології = врожай: близько 85% зростання врожаю  сільськогосподарських культур в світі забезпечуватиметься  за рахунок інтенсифікації використання ресурсів, кращих практик вирощування та інвестицій в технології. Ще 10% припадатиме на отримання декількох врожаїв в рік на одній земельній ділянці, а на розширення  площ  припадатиме лише 5% зростання врожаїв.

Важливим чинником обмеження попиту будуть дієтичні уподобання, занепокоєння щодо впливу здоров’я або екологічного впливу агровиробництва, і навіть політична реакція на проблему ожиріння.

Цифровізація і торгівельні угоди: цифрова трансформація матиме значний вплив на динаміку як пропозиції, так і попиту. Торгівельні угоди між важливими гравцями аграрних ринків будуть  мати значний вилив на торгівлю.

Серпень

Ініціативи МОЗ щодо реорганізації (перепідпорядкування) Держпродспоживслужби наразились на критику основних бізнес-асоціацій в АПК і зазнали невдачі.

Основний аргумент представників агросектору – Держпродспоживслужба важлива для доступу сільгосппродукції та продовольства на зовнішні ринки, а ефективність боротьби із КОВІДом залежить не від її підпорядкування, а від сприйняття обмежувальних заходів в суспільстві та консолідації зусиль всіх органів влади.

Вересень

Агрокомітет Європарламенту підтримав визнання української системи насінництва для злакових культур, що стало передумовою для подальшого схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Визнання еквівалентності для України тривало довгих п’ять років, а схвалення цього рішення відкриває можливості для експорту насіння злакових культур із України до ЄС, а також може стати каталізатором подальших інвестицій в українське насінництво.

Жовтень

Угода про асоціацію між Україною та ЄС у частині торговельно-економічного сегмента може бути якісно оновлена. Це засвідчили результати Саміту Україна-ЄС, який відбувся 6 жовтня у Брюсселі. І хоча зміна угоди – це тривалий і складний процес, а в подальшому двостороння дискусія змістилась в площину необхідності  коректної реалізації раніше окресленого порядку денного, політично констатацію готовності внесення змін до Угоди про асоціацію не варто недооцінювати.

Тим часом, на початку третьої декади жовтня світові ціни на пшеницю і кукурудзу зросли на 14-19% в порівнянні із початком вересня. Зменшення прогнозів врожаю і побоювання щодо стану озимих в північній півкулі були драйверами зростання, яке підживлювалось також збільшенням оптимізму на товарних і фондових ринках, пов’язаного із антикризовими заходами монетарного стимулювання.

Зростання цін дало можливість дещо пом’якшити ефект від посухи і зниження врожайності в Україні, але спричинило хвилю дискусій щодо доцільності виконання форвардних контрактів, укладених раніше за нижчими цінами.  Необхідність  виконання цих контрактів, на фоні зменшення обсягів пропозиції (особливо кукурудзи) створила додаткову премію цінах в чорноморському регіоні.

Листопад

Верховна Рада схвалила законопроект про функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення підтримки сільгоспвиробників. Відкриваються можливості для автоматизації держпідтримки, а також надання адміністративних послуг аграріям в електронному вигляді. Серед нових сфер підтримки – зокрема органічне виробництво.

При коректній імплементації цього закону, є шанс, що аграрний реєстр перетвориться на єдиний кабінет сільгоспвиробника, який даватиме доступ до основних державних сервісів.

Грудень

Відновлення Мінагрополітики. Одна із чергових реформ в сфері держуправління  із горизонтом планування на один рік, завершена.

Великий блок підзаконних актів, зокрема в сфері земельної реформи, санітарних та фітосанітарних заходів, вже згадуваного впровадження в життя Державного аграрного реєстру, а також необхідність подальшого просування актуального порядку денного на рівні Верховної Ради, стане основним викликом для відновленого міністерства.

Отже, фінальний акорд – більшою мірою про плани. Сподіваюсь – досяжні!

Спеціально для AgroPortal. 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab