Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
03 Серпня 2021

Ігор Остапчук

Наразі ведеться багато дискусій навколо теми державної підтримки в аграрному секторі. Прихильники як збереження, так і скасування податкових пільг та механізмів підтримки наводять аргументи без відповідної доказової бази або певною мірою маніпулюючи фактами, переслідуючи свої цілі. В умовах, коли бізнес зацікавлений у збереженні пільг, а держава – здебільшого в заощадженні коштів, справедливо розсудити ці дві сторони могли б науковці, аграрні економісти, але їхня активність, на жаль, залишається досить низькою.

Після набуття Україною незалежності в сільському господарстві почався тривалий період занепаду - обсяги виробництва до 1999 року впали на 70%. Зважаючи на обмеженість бюджетних коштів на підтримку сільського господарства, для аграріїв було введено фіксований с/г податок (ФСП, зараз – єдиний податок 4 групи), який сплачується з одиниці земельної площі залежно від продуктивності землі, та спеціальний режим податку на додану вартість (спецПДВ), який дозволяє не сплачувати ПДВ до бюджету, а використовувати їх для закупівлі матеріальних ресурсів.

Пільгове оподаткування для вітчизняних агаріїв вводилося в кілька етапів у 1999-2001 роках, після чого і почали зростати обсяги виробництва в середньому на 10% в рік. Але не можна сказати, що відновлення обсягів виробництва відбувається виключно завдяки пільгам. Учасникам колективних підприємств була виділена земля (яка далі була переважно здана в оренду), діяли різні цінові інтервенції, збільшилися інвестиції, міжнарожні компанії виходили на вітчизяний ринок (постачальники ресурсів виробництва, трейдери, транснаціональні виробники) тощо. Сукупність вищеперелічених факторів різною мірою змінювала середовще функціонування аграрних компаній. Науковці з Лейбніц інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО, Німеччина) досліджували як вплинула саме державна підтримка у вигляді прямих субсидій та спецПДВ на продуктивність українських сільськогосподарських компаній. Повний текст дослідження незабаром з’явиться на сайті інституту (www.iamo.de).

Основне зростання обсягів виробництва приходиться на 2008-2013 роки. Цей період і було обрано для аналізу. Останніми роками саме спецрежим ПДВ став основним механізмом підтримки агровиробників. Так, якщо у 2008 році прямої підтримка складала 57% державної підтримки с/г підприємств (пряма підтримка + ПДВ), то у 2013 році – лише 5%. Така ситуація склалася через суттєве зменшення обсягів прямої державної підтримки (у рослинництві – на 96%, у тваринництві – на 87%). Проте, якщо у рослинництві «втрачені» обсяги компенсувалися збільшенням обсягів повернення ПДВ (+258%), то у тваринництві загальна підтримка все ж зменшилася на 35%.

У рослинництві пряма підтримка мала негативний ефект на продуктивність агропідприємств. В середньму зростання прямих субсидій на 1% призводило до падіння продуктивності на 0.001%. Ці цифри можна доступніше пояснити на прикладі середнього по Україні підприємства. Наприклад, умовна компанія компанія отримувала 34 тис. грн. прямих субсидій для виробництва продукції рослинництва і виробляла рослинницької продукції на 8.8 млн грн. Протягом аналізованого періоду компанія використовувала пряму підтримку переважно таким чином, що додаткове її збільшення на 340 грн (+1%) призводило б до падіння обсягу виробництва рослинницької продукції в грошовому еквіваленті на 88 грн. (-0.001%).

 

Середнє підприємство 2008-2013 років

Зміна показника, %

Зміна показника після збільшеня підтримки (суми акумуляції) на 1%

Рослинництво

Приклад 1 – збільшення прямої підтримки у с/г підприємствах

Пряма підтримка, тис. грн.

34

+1%

+0.34

Вартість виробленої продукції, тис.грн.

8800

-0.001%

-0.088

Приклад 2 – збільшення суми акумульованого ПДВ у с/г підприємствах

ПДВ, тис. грн.

251

+1%

+2.51

Вартість виробленої продукції, тис.грн.

8800

+0.003%

+0.26

Приклад 3 – збільшення суми акумульованого ПДВ у незалежних підприємствах

ПДВ, тис. грн.

212

+1%

+2.12

Вартість виробленої продукції, тис.грн.

6500

+0.002%

+0.13

Приклад 4 – збільшення суми акумульованого ПДВ у холдингових підприємствах

ПДВ, тис. грн.

641

+1%

+6.41

Вартість виробленої продукції, тис.грн.

31000

+0.006%

+1.86

Також варто зауважити, що продуктивність використання прямої підтримки змінювалася з часом. Якщо у 2008 році, коли прямі субсидії отримали майже 6.2 тис. підприємств, вона мала позитивний вплив (+0.004%), то далі – ефект змінився на протилежний, що може говорити про: І) неефективне використання підприємствами наданих коштів; II) високі транзакційні витрати при отриманні та/чи адмініструванні субсидій (вкл. можливий корупційний елемент).

 

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2008-2013

Обсяг прямої держ.підтримки в рослинництві, млн.грн.

883

177

429

213

157

50

1908

К-сть підприємств, що отримували субсидії

6228

399

1144

348

537

112

8768

% підприємств, що отримува пряму підтримку росл.

67%

4%

12%

4%

6%

1%

16%

Обсяг прямої підтр.росл.на га, грн. - загалом

52

10

25

12

9

3

18

Обсяг прямої підтр.росл.на га, грн. - серед підприємств, що отримували субсидії

63

178

121

300

99

211

90

 

У випадку акумуляції ПДВ у рослинництві ситуація обернена – збільшення суми акумульованого ПДВ на 1% призводило до зростання продуктивності на 0.003%. При цьому холдингові компанії використовали акумульоване ПДВ більш продуктивно: 1% зростання суми ПДВ приносило їм 0.006% зростання продуктивності, в той час як незалежним підприємствам – лише 0.002%.

В частині розміру підприємств, найбільш продуктивно використовували пряму підтримку малі підприємства, менше 434 га (+0.004%). Цей результат також варто розглядати з точки зору, що прямі субсидії у малих підприємствах мають більшу частку в структурі доходів, а також що результат виробництва у більших підприємств меншою мірою залежить від субсидій через більшу технологічність виробництва та кращий доступ до капіталу. Холдингові компанії також становили незначну частку серед підприємств, що отримували рослинницькі прямі субсидії (від 4 до 10% в загальній кількості підприємств).

Ефект від спецПДВ також знижувався з часом, але впливав позитивно на продуктивність (0.003-0.006%).

У твариннництві і пряма державна підтримка і акумуляція ПДВ мали позитивний вплив на продуктивність, але на відміну від рослинництва їх ефект протягом аналізованого періоду зростав.

 

Середнє підприємство 2008-2013 років

Зміна показника, %

Зміна показника після збільшеня підтримки (суми акумуляції) на 1%

Тваринництво

Приклад 1 – збільшення прямої підтримки у с/г підприємствах

Пряма підтримка, тис. грн.

44

+1%

+0.44

Вартість виробленої продукції, тис.грн.

12000

+0.001%

+0.12

Приклад 2 – збільшення суми акумульованого ПДВ у с/г підприємствах

ПДВ, тис. грн.

166

+1%

+1.66

Вартість виробленої продукції, тис.грн.

12000

+0.001%

+0.12

Деякі наукові праці свідчать, що субсидії загалом мають здебільшого негативний вплив на розвиток сільського господарства, проте слід також враховувати, що такі дослідження проводилися переважно у розвинених країнах. Україна ж має перехідну економіку, а отже середовище ведення агробізнесу має свої специфічні особливості. Чи не ключовою відмінністю є доступ до капіталу. У випадку розвиненої економіки доступ до зовнішніх ресурсів є більш простим і тоді виробник, отримуючи субсидії, може розцінювати їх просто як джерело додаткового доходу і в нього може зменшуватися здатність оцінки ризиків. У випадку України, доступ до фінансування є тяжчим, що може стимулювати виробників використовувати надану підтримку більш ефективно і продуктивно. Ця гіпотеза надалі буде перевірятися науковцями. Також варто зауважити, що отримані результати варто враховувати при формуванні аграрної політики, але їх не можна розцінювати як основу для прийняття рішення, оскільки продуктивність є лише одним із показників, що відображає ефект від субсидування. В подальшому в ІАМО буде здійснюватися моделювання, що допоможе побачити реальний вплив відміни/зміни системи підтримки на сільське господарство. 

Текст підготовлений спеціально для Forbes.net.ua




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab