9-13 листопада в м. Кейптаун (Південно-Африканська Республіка) відбувся 13-й Міжнародний симпозіум з питань біобезпеки генетично модифікованих організмів (ISBGMO), що був організований Міжнародним товариством з вивчення біобезпеки (ISBR). Від асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у заході брав участь координатор комітету з аграрної біотехнології Борис Сорочинський. ISBGMO об’єднує вчених, розробників технологій, представників регулюючих органів, неурядових організацій та інших фахівців, які беруть участь у вивченні  питань  біобезпеки ГМО та надає унікальну можливість для обміну інформацією і досвідом у галузі біологічної безпеки, аналізу ризиків, політики і розроблення нормативних документів.

Подібні симпозіуми відбувалися раніше у Німеччині, Канаді, Китаї, Франції, США, Аргентині, Новій Зеландії та Кореї. Цього разу у заході взяли учать близько 250 делегатів із щонайменше 50 країн світу. Вибір ПАР, як місця для проведення симпозіуму, був не випадковий. Південно-Африканська республіка є лідером серед африканських країн з впровадження і використання біотехнологічних продуктів.  В 2013 р.  генетично модифіковані рослини культивувалися в ПАР на площі  в 2,9 млн. га, з них основними  ГМ культурами, що вирощуються в ПАР, є кукурудза та соя  (площі  посівів займали у 2013 р., відповідно, 2,4  млн. га  та 500 тис. га). Чистий прибуток південноафриканських фермерів від вирощування ГМ рослин у 2012 р. складав 218,5 млн. доларів США.   

Під час симпозіуму відбулося декілька пленарних засідань та паралельних секцій, на яких обговорювалися найрізноманітніші питання, що стосуються ГМО, і де  учасники мали можливість зробити усну або стендову доповідь. Під час пленарних засідань було висвітлено декілька глобальних питань, що стосуються досвіду країн Африканського континенту у вирощуванні, використанні та регулюванні обігу ГМ культур. Серед питань, що обговорювалися на паралельних сесіях, були такі: основні елементи для оцінювання екологічних ризиків; іРНК та оцінювання ризиків для ГМ рослин; регулювання ГМ дерев; оцінювання ризиків – приклад  та досвід Африки; якість досліджень, що потрібні для аналізу непередбачуваних ефектів; цільові та нецільові ефекти від ГМ рослин, значення біології виду для оцінювання ризиків, нові технології селекції.  

Координатор комітету з аграрної біотехнології, д.б.н. Борис Сорочинський виступив з доповіддю на симпозіумі, у якій наголосив на необхідності розроблення уніфікованих правил проведення польових випробувань для різних ГМ культур. Подібні правила рекомендовані Міжнародним союзом з охорони прав на сорти рослин (УПОВ) для переважної більшості культивованих рослин. Водночас для біотехнологічних сортів такі правила відсутні, оскільки реєстрація трансгенних  рослин  відбувається за дещо іншими схемами, відмінними від тих, що використовують під час  реєстрації традиційних сортів рослин. Гармонізація процедури реєстрації та випробування ГМ та не ГМ сортів, без сумніву, буде корисною виробникам генно-інженерних рослин, а також буде мати позитивний вплив на суспільне сприйняття продуктів сучасної біотехнології.