Олександра Авраменко: “Український агросектор – партнер для ЄС, а не конкурент”

“Одне із ключових завдань на шляху євроінтеграції українського агросектору – продемонструвати ЄС, що ми можемо бути не конкурентами, а партнерами, формуючи виграшні умови для всіх сторін”, – зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко в подкасті UAFP “Європейський ринок та український агробізнес: партнерство чи конфлікт?”

Українська інтеграція в ЄС – це складний, але й двосторонній процес. Дискусії щодо аргументів європейських фермерів про “знищення” ринку ігнорують ключовий контекст: український експорт у 2022-2023 роках до ЄС – це була не стратегія завоювання ринку, а боротьба за виживання, яка, в свою чергу, дозволила європейським переробникам наростити власний експорт. Але у ситуації, коли європейські фермери стоять із протестами на вулицях, голоси агропереробників, які виграють від співпраці з Україною, залишаються не такими гучними.

Важливо розуміти, що Євросоюз – це 27 держав-членів, які конкурують і між собою. На цьому тлі Україна виступає як “game changer”, здатний посилити весь блок. Ми приносимо не лише третину аграрного потенціалу ЄС, але й унікальний досвід кризового менеджменту, бо знаємо, як працювати під час бойових дій, блекаутів та кібератак. Цей досвід є безцінним для спільної продовольчої безпеки.

 Водночас українські аграрії розуміють, що євроінтеграція вимагає адаптації нових норм, тому готові змінюватись і підлаштовуватись. Але це має враховувати й ЄС. Наразі Спільна аграрна політика ЄС стоїть на порозі оновлення, проте поки що ці зміни спрямовані на вирішення виключно внутрішніх питань Євросоюзу. Для успішного спільного майбутнього критично важливо, щоб у новій версії політики було бачення України як повноправного члена, щоб разом розбудовувати потужний агросектор.

 “Якщо аналітично розглянути питання конкуренції, то виявляється, що ми здебільшого конкуруємо в сировинній частині, але щоб її виробити європейці нам продають техніку, технології, знання, і всі необхідні матеріально-технічні засоби. І по факту українську сировину в ЄС перероблюють, так само отримуючи прибуток.

Наприклад, іспанський хамон виробляється в тому числі із використанням української кукурудзи, яка є складовою кормів і яку ЄС імпортує через власний хронічний дефіцит у 20 млн тонн. Замість того, щоб вбачати в Україні лише конкурента, європейським партнерам варто розглядати її як надійного постачальника та невіддільну частину спільної продовольчої безпеки, якою Україна була і залишається протягом багатьох років”, – Олександра Авраменко.