Молочний сектор України: зміцнення стійкості, сталий розвиток та європейська інтеграція

6 жовтня Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC), що є підрозділом Групи Світового банку, у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки та урядом Великої Британії, за співпраці з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) провели семінар «Молочний сектор України: зміцнення стійкості, сталий розвиток та європейська інтеграція» у межах міжнародної харчової виставки ANUGA 2025.

Семінар був організований як частина ініціативи AgriResilience, в межах якої IFC разом із партнерами працюють над зміцненням сталих і стійких харчових екосистем в Україні та в країнах Центральної та Східної Європи. Проєкт має на меті залучити інвестиції приватного сектору в агробізнес, який адаптується до рушійних змін.

З вітальним словом до гостей заходу звернувся Алекс Ліссітса, президент УКАБ, голова Ради директорів ІМК, наголосивши на важливості євроінтеграційного шляху для молочного сектору України: «Твердо переконаний, що Україна стане членом Європейського Союзу щонайпізніше до 2035 року. У нас є 10 років, щоб трансформувати нашу економіку, перетворити, зокрема наш молочний сектор, у новий формат настільки, що він буде готовий стати частиною європейського суспільства. На жаль, в Україні за останні чотири роки вбито близько 1 млн сільгосптварин. Але водночас українські аграрії дуже гнучкі у мисленні, навчанні, у здатності адаптуватися – і це означає, що ми зможемо підготуватись до вступу в ЄС навіть у такому складному й конкурентному секторі, як молочне виробництво».

Також привітала учасників семінару Катерина Фостер, Керівниця Проєкту, Виробництво, Агробізнес та Послуги у Європі IFC. Вона підкреслила стратегічну важливість підтримки приватного агросектору України в усьому ланцюжку створення вартості, який залишається для IFC ключовим пріоритетом у сфері інвестицій, консалтингу та загальної підтримки.

Про здобутки євроінтеграції молочної галузі в умовах війни розповів Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України: «Попри війну, український молочний сектор демонструє стійкість і модернізується. Спостерігається скорочення поголів’я корів у домогосподарствах, але стабілізація та навіть ріст у промислових підприємствах. Разом із цим постійно збільшується продуктивність, а якість сировини досягла високого рівня: у 2024 році 55% молока, що надходить на переробку, має екстраклас. Ключовим завданням для України залишається повна гармонізація законодавства з нормами ЄС, зокрема в межах аграрних розділів 11 та 12 Угоди про асоціацію. Українські виробники розуміють, що вимоги до якості, зокрема відмова від молока першого та другого ґатунку, є неминучими, і готуються до цього, хоч і потребуватимуть перехідних періодів для повної адаптації стандартів. Потенціал зростання експорту в молочній галузі є суттєвим, адже навіть поточні квоти торгівлі з ЄС за низкою позицій використовуються не повністю».

«У 2024 році Україна продемонструвала значні результати на світовому ринку молочної продукції, посівши 12-те місце серед експортерів вершкового масла, 15-те – сухого молока та вершків, і 17-те – сиру. Загальна вартість експорту цих продуктів сягнула $49 млн, $74 млн та $54 млн відповідно. Проте, порівняно з багатомільярдними обсягами глобальних ринків (наприклад, ~$17 млрд для сухого молока та ~$19 млрд для сиру), потенціал для зростання залишається величезним. Головним викликом є логістика, оскільки експорт молочної продукції, особливо в контейнерах-рефрижераторах, значною мірою залежить від стабільної роботи чорноморських портів. Відновлення повноцінної роботи морських шляхів дозволить наростити поставки на віддалені ринки, зокрема до Південно-Східної Азії, яка була одним із важливих напрямків до 2022 року», – додала Олександра Авраменко, керівниця комітету євроінтеграції УКАБ.

Своєю чергою Олена Стретович, генеральна директорка Organiс milk, зробила огляд тенденцій та можливостей виробництва органічного молока в Україні: «У 2024 році на внутрішньому ринку України було реалізовано 3 млн кг органічної молочної продукції на суму близько 10 млн євро. Проте висока собівартість, зумовлена у 2,5-3 рази нижчою врожайністю органічних кормів, робить продукцію значно дорожчою. Низька обізнаність споживачів, які часто не розуміють різниці між органічним та звичайним молоком, теж стримує розвиток ринку. Ключовою перешкодою залишається складна й дорога сертифікація, яка є справжнім «квестом» як для виробників, так і для їхніх європейських партнерів-дистриб’юторів, котрі також зобов’язані її проходити».

На семінарі під час презентації «Інструменти IFC для зміцнення стійкості агропромислового сектору» Рафаль Голебіовський, головний інвестиційний директор IFC, зазначив, що попри те, що фінансові інституції розвитку зазвичай не фінансують проєкти під час війни через надвисокі ризики, IFC змогла продовжити роботу в Україні завдяки підтримці країн-донорів. Це дозволило частково зняти ризикове навантаження та спрямувати значні ресурси на підтримку української економіки: $1,7 млрд з власного рахунку IFC та $1 млрд залучених коштів. «Ключовим напрямом для України IFC вбачає перехід до виробництва продукції з високою доданою вартістю та інтеграцію в європейські ринки. Саме це є стратегічною метою, що підкріплюється прагненням України вступити до ЄС. Майбутнє фінансування буде тісно пов’язане з екологічними та соціальними стандартами. Такі інструменти, як «зелене» та «блакитне» фінансування, прив’язане до цілей сталого розвитку, вже стали мейнстримом у Європі. Окрім прямого впливу на клімат, IFC також працює над розвитком ринків вуглецевих кредитів, що дозволило б фермерам отримувати додатковий дохід за впровадження сталих практик та компенсацію за поглинання вуглецю».

Фінальною частиною заходу стала панельна дискусія «Розвиток сталого молочного виробництва в Україні: застосування найкращих практик європейських ринків», за участі Івана Іванова, глобального керівника консультаційних послуг з питань сталого виробництва білка IFC, Рафаля Голебіовського, головного інвестиційного директора IFC, Лоуренс ван Делфт, директора з питань торгівлі та економіки Європейської молочної асоціації, Андрія Табалова, голови комітету з європейської інтеграції Спілки молочних підприємств України, Валентина Запорощука, генерального директора компанії «Ічня» з виробництва згущеного молока, Юрія Шевчука, віце-президента, керівника молочного напрямку СНД&MENA компанії Olam Food Ingredients (OFI).

Серед основних питань обговорення була європейська інтеграція української молочної галузі, яка розглядається як джерело значних можливостей, так і серйозних викликів. Учасники зазначили, що доступ до ринку ЄС через автономні торговельні заходи став порятунком для українських виробників сировинних молочних продуктів, дозволивши їм вижити та знайти нові ніші, як-от постачання високопротеїнового сухого молока. Європейська молочна асоціація висловила свою підтримку інтеграції України, наголошуючи на готовності до співпраці у розробці дорожньої карти для вступу. Водночас українські представники наголосили на прагненні до чесної та прозорої торгівлі без квот. Окремим викликом є зростання імпорту європейської продукції, зокрема сиру, що на тлі падіння цін в ЄС може створити проблеми для українських сироварів.

Значну увагу було приділено внутрішнім викликам, які Україна має подолати для повноцінної конкуренції на європейському та світовому ринках. Ключовою проблемою залишається дефіцит якісної молочної сировини та значно менші обсяги її виробництва порівняно з європейськими країнами, наприклад, Польщею. Валентин Запорощук підкреслив, що без збільшення виробництва молока Україна ледве зможе забезпечити власні потреби, не кажучи про масштабний експорт. Також було обговорено потребу розвитку в Україні ефективної державної програми стимулювання молочної галузі з дотаціями на інвестиції, подібної до тих, що стимулювали зростання в Польщі. Крім того, Юрій Шевчук пояснив потребу української переробної галузі в модернізації та впровадженні нових технологій для виробництва продуктів з вищою доданою вартістю, як-от концентрат сироваткового білка (WPC-80), виробництво якого в країні відсутнє.

Учасники дискусії також підкреслили, що попри поточні труднощі, Україна має унікальний потенціал стати однією з провідних молочних держав у світі. Так, Іван Іванов підкреслив наявність в України ключових активів – землі та сприятливого клімату – в умовах, коли світовий попит на молочну продукцію, особливо в Азії, збільшується, а традиційні виробники, як-от ЄС та Нова Зеландія, досягли межі свого зростання або навіть скорочують виробництво. За словами Рафаля Голебіовського, важливим фактором, що кардинально змінює інвестиційну привабливість сектору, є суттєве скорочення терміну окупності інвестицій у молочні ферми – з понад 10 років до менш ніж п’яти. Цю тезу підтвердив і Андрій Табалов, зазначивши, що виробництво сирого молока наразі є високорентабельним бізнесом в Україні.

Наостанок учасники дискусії дійшли висновку щодо рушійних сил розвитку галузі, якими стане поєднання українського та іноземного капіталу. Вже сьогодні українські компанії, попри війну, інвестують власні кошти у будівництво нових і прибуткових ферм. Очікується, що після закінчення війни Україна зацікавить іноземних інвесторів. На це можуть вплинути два основні фактори: динаміка політики сталого розвитку в ЄС, яка може сприяти переміщенню певних видів сільськогосподарської діяльності на схід; інтерес європейських компаній до диверсифікації своєї діяльності та налагодження партнерських відносин в Україні, визнаючи її потенціал як сильного гравця в цьому секторі.

IFC разом із Міністерством фінансів Чеської Республіки, урядом Великої Британії та асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» щиро вдячні спікерам і учасникам за ґрунтовну дискусію та цінні думки. Об’єднуючи зусилля бізнесу, інвесторів, держави та міжнародних партнерів, ми зможемо зміцнити стійкість молочного сектору, забезпечити його сталий розвиток, успішну інтеграцію в європейські ринки та зробити вагомий внесок у продовольчу безпеку України та світу.