Інвестиції для переробної галузі: виклики та рішення

“Програми державної підтримки та гранти успішно працюють для невеликих ініціатив, проте у питанні масштабних інвестицій для побудови конкурентної переробної галузі маємо певні складнощі у фінансуванні у зв’язку із війною”, – зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час панельної дискусії “Економіка зростання в умовах війни та євроінтеграції” в межах форуму переробників Agro2Food Profit Forum 2025.

Мінімальний чек для серйозних інвестицій у переробку, з якою можна виходити на зовнішні ринки, стартує від 10 мільйонів євро. Наразі залучення таких великих зовнішніх інвестицій, наприклад, від private equity фондів, вкрай ускладнене через високі воєнні ризики. Це робить капітал досить дорогим і знижує рівень його доступності.  Проте, коли міжнародні інвестори готові вкладати кошти, важлива готовність бізнесу співпрацювати – досить часто рівень обізнаності компаній щодо форматів роботи та умов партнерств із такими фондами є недостатнім, тож це один із напрямів, в якому потрібно працювати державі й громадським організаціям. 

Ще однією перешкодою є можливість будувати довгострокові стратегії. В Україні успішно працюють й кредитні портфелі від вітчизняних та іноземних банків, й зі свого боку держава стимулює інвестиції, але зрештою бізнес дивиться в майбутнє, яке складно спрогнозувати. Поки Україна докладає величезних зусиль, щоб адаптуватися до поточних стандартів ЄС – умовної “точки Б”, – Євросоюз вже рухається до нових  вимог у межах “зеленої політики” – “точки С”. Відтак гармонізація українського законодавства з європейським завжди є рухомою ціллю, що також ускладнює процес адаптації вітчизняного бізнесу до стандартів та норм ЄС.  

Якщо казати про допомогу із боку держави, то найважливішим фактором є не стільки доступ до грантів, скільки передбачуваність державної політики. 

“Попри всі виклики, стратегічний орієнтир для українського агробізнесу очевидний – це ринок ЄС. 54% нашого аграрного експорту йде саме туди. Альтернативні ринки, такі як країни Глобального Півдня, мають високу конкуренцію через переважання російської продукції, з чим Україні вкрай важко боротись. Водночас ринок ЄС є преміальним, платоспроможним і найбільш прибутковим. Ми вже глибоко інтегровані у виробничі ланцюги Європейського Союзу. Іспанські тваринники вирощують поголів’я на українській кукурудзі, французькі кондитери використовують наш цукор, а значна частина європейського майонезу виробляється з українських яєць. Україна поступово має стати невіддільною частиною системи продовольчої безпеки ЄС. А з членством України Євросоюз перетвориться на найбільшого глобального гравця та експортера на світовому ринку агропродукції”, – Олег Хоменко.