Ігор Лісецький: “Ринок землі себе повністю виправдав як ефективний механізм, але є стримуючий фактор – війна”

За словами експерта, за п’ять років функціонування ринок землі продемонстрував свою ефективність: він працює стабільно, без системних перекосів та став важливою складовою земельної реформи. Однак повномасштабна війна суттєво змінила можливості використання землі як фінансового активу. Навіть право власності на землю сьогодні не гарантує агровиробникам доступу до дешевих кредитних ресурсів, адже банки враховують воєнні та страхові ризики, які значно впливають на вартість фінансування.

Окрему увагу експерт приділив особливостям земельної застави. На відміну від застави майбутнього врожаю, де забезпеченням виступають цілі земельні масиви, придбані земельні ділянки часто є окремими паями, що формують фрагментований земельний банк. Саме це також впливає на оцінку застави фінансовими установами та їхню готовність кредитувати аграріїв на вигідних умовах.

Водночас позитивним кроком для розвитку малих і середніх господарств експерт назвав можливість викупу земель, що перебували у постійному користуванні, з розстрочкою платежу на 10 років. Такий механізм дозволяє фермерам поступово набувати землю у власність без значного навантаження на обігові кошти. Проте наявність довгострокової розстрочки також враховується банками як додатковий ризик, що обмежує можливість отримання найдешевших кредитних ресурсів.

«Механізм викупу земель із розстрочкою значно підтримує фермерів, однак для банків це також є фактором ризику. Саме тому сьогодні навіть наявність земельної ділянки у власності не завжди означає доступ до найдешевшого фінансування», – підсумував Ігор Лісецький.