Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” звернулася до Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби та представників профільних комітетів Верховної Ради України з проханням врегулювати ситуацію на ринку добрив заради підтримки українських аграріїв в період посівної кампанії.
З початком повномасштабної війни аграрії відчувають суттєвий вплив від ускладнень в постачанні азотних добрив, що мають спеціальні вимоги до транспортування, а також від підвищення цін на дизельне пальне через поступове зростання акцизу згідно із Законом України № 3878-ІХ.
Ситуацію значно погіршили військові дії на Близькому Сході, які вплинули на енергетичний сектор та вартість газу – основної сировини для синтезу азотних добрив. Внаслідок цього витрати на добрива зросли в середньому на 27-29% в залежності від культури в порівнянні з 2025 роком: аміачна селітра +37%, карбамід +43%, КАС-32 +54%. Водночас проблема з логістикою та скорочення вітчизняного виробництва аміачної селітри з 1,99 млн т у 2024-2025 роках до 1,016 млн т в сезоні 2025-2026 років через атаки ворога на інфраструктуру та відключення електроенергії призвели до нестачі аміачної селітри для весняної посівної кампанії до 190 тис. т станом на початок березня 2026 року.
Стрімкий ріст ціни на пальне за останній місяць більш ніж на 22% також має вплив на збільшення собівартості агровиробництва та на логістику. Сукупність цих факторів призводить до подорожчання весняної посівної кампанії до 10%. Ріст собівартості та неможливість забезпечити внесення достатньої кількості добрив неминуче призведуть до зміни структури посівів і зменшення посівних площ, що може призвести до втрати 15-20% валового врожаю зернових та олійних культур.
Для економіки держави така ситуація матиме серйозні наслідки:
- при падінні обсягів валового збору врожаю на 20%, внутрішні надходження ПДВ можуть скоротитися на 15-18 млрд грн;
- валютні надходження можуть зменшитись на 4-5 млрд доларів експортної виручки;
- прогнозоване зменшення імпорту добрив на 25% потягне за собою втрату до 75 млн доларів США від несплати ПДВ;
- для агровиробників та переробних підприємств падіння врожаю означає ріст собівартості одиниці продукції. Це може призвести до падіння чистого прибутку на 30-40%. Підприємства будуть вимушені скорочувати штат, що також призведе до зменшення відрахувань ЄСВ, військового збору, зниження спроможності сплати МПЗ та перегляду умов сплати орендної плати;
- за консервативними оцінками, сукупні втрати бюджету можуть скласти від 35 до 45 млрд грн протягом маркетингового року.
Враховуючи вищезазначене, УКАБ пропонує владі розглянути можливість скасування мита на імпорт азотних добрив до кінця 2026 року. Це дозволить втримати ціни, а подекуди знизити їх до 25-35 доларів на тонні продукції, що допоможе аграріям накопичити резерви. Також варто передбачити можливість встановлення спеціальних знижених ставок акцизного податку на дизельне пальне для сільськогосподарської техніки, яка працює в полях і не користується дорогами загального користування. Крім цього, УКАБ вкотре закликає дозволити ввезення вапняково-аміачної селітри торговельними судами до територіальних вод і портів України, що полегшило б ситуацію із забезпеченням групою азотних добрив.
На думку УКАБ, впровадження подібних антикризових заходів з непрямої підтримки державою аграрного сектору дозволить не лише стабілізувати фінансовий стан сільгоспвиробників, а й забезпечити сталий розвиток агросектору. Стабільна посівна кампанія та належне внесення добрив можуть збільшити врожайність на 5-7%, що принесе державі додатково 1,5-2 млрд доларів валютної виручки та зробить українське продовольство більш конкурентоспроможним на світових ринках.