Зростання витрат і падіння попиту: як конфлікт на Близькому Сході впливає на українських аграріїв

Війна на Близькому Сході має значний вплив на українського аграрія – як з погляду зростання виробничих витрат, так і щодо попиту. На жаль, в обох випадках цей вплив негативний.

Першочергово розглянемо зростання виробничих витрат. У цьому випадку найбільший вплив спостерігається на дві із головних статей витрат у виробничій собівартості: паливо та добрива, а також на зростання вартості фрахту суден для експорту.

Пальне. Це одна із базових витрат при вирощуванні різних сільськогосподарських культур. У загальній структурі собівартості його частка коливається в межах 9-12% залежно від культури.

При вирощуванні кукурудзи для проведення всіх виробничих операцій на 1 га використовується близько 55 літрів дизельного палива. Лише поточне зростання ціни на цей ресурс цього сезону змусить аграрія збільшити свої витрати на додаткові 1 100 грн на 1 га.

Добрива. В цьому випадку це стосується зростання вартості азотних добрив. При виробництві цього виду добрив фіксується чітка взаємозалежність: зростання ціни на газ – зростання собівартості виробництва азотних добрив. На жаль, на українському ринку вже фіксується зростання цін на азотні добрива, і воно доволі відчутне. Найбільше додав в ціні карбамід, ціни на який зросли в порівнянні з січневим показником на 34% до 39 000 грн за тонну. На таке значне зростання вплинуло зростання ціни на газ, сезонний фактор перед посівною та ускладнена логістика через неможливість здійснювати експорт азотних добрив через морські порти у зв’язку з безпековими аспектами.

З урахуванням вищенаведеної інформації, витрати на добрива значно зростуть. При збереженні поточних норм внесення, витрати на добрива при вирощуванні все тієї ж кукурудзи зростуть на 27% до 9 000 грн. Однак можливий і інший варіант: зниження норм внесення азотних добрив. В такому випадку ми отримаємо нижчу врожайність.

Зростання вартості фрахту суден. Наразі вже спостерігається зростання на 4 USD/т, що робить нашу продукцію менш конкурентоспроможною на світовому ринку.  І, як показує досвід, ці затрати трейдера переносяться на плечі агровиробника за рахунок зниження цін.

Вищезазначене зростання витрат через війну на Близькому Сході у підсумку призведе до зниження прибутковості вирощування сільськогосподарських культур. Для кукурудзи це падіння становитиме близько 12%.

З боку попиту також виникають обмежуючі фактори. Експорт до 4 країн, який наразі майже відсутній через блокування Ормузької протоки іранськими військами, призупинився. Сукупно 4 країни (ОАЕ, Катар, Бахрейн, Кувейт) імпортують близько 5 млн т зернових культур на рік. Відсутність попиту з цих країн вивільняє додаткові обсяги на ринку. А у поєднанні зі значною пропозицією зернових культур на світовому ринку це щонайменше призведе до блокування зростання ціни, а можливо і до її зниження, якщо ситуація не вирівняється найближчим часом.

Серед позитивних новин – українські аграрії готові до проведення цьогорічних весняно-польових робіт. Вони заздалегідь зробили запаси пального та добрив ще до початку хаосу на Близькому Сході. До повномасштабної війни це було звичною практикою і практично кожне господарство має місця для зберігання таких ресурсів. Отриманий досвід на початку війни лише укріпив цю практику. Однак, якщо ситуація не вирівняється, то найближчим часом перед українським АПК виникнуть нові значні виклики, яких і так вистачає в умовах нашої війни.