Алекс Ліссітса: “Європейському агросектору є чому повчитися з українського досвіду”
Рубрика:
UCAB EU Office
“Стійкість українських аграріїв – це безперервний процес адаптації, навчання та виживання в екстремальних умовах, і європейському агросектору є чому повчитися з нашого досвіду ”, – наголосив президент УКАБ Алекс Ліссітса під час виступу на тему «Уроки аграрного сектору України для Європи у час війни» на Global Food Forum у Брюсселі за організації Farm Europe.
Тож Алекс Ліссітса окреслив головні рекомендації для європейських країн, котрі сформувались на базі українського досвіду:
1. Люди – головна цінність. Одним із викликів стала втрата близько 30% працівників-чоловіків, які пішли до лав ЗСУ. Щоб компенсувати цю нестачу, агробізнес оптимізував процеси та зосередився на залученні жінок до роботи в сільській місцевості, зокрема завдяки освітнім проєктам УКАБ.
2. Наявність готівки на рахунках. Найкращий спосіб підготуватися до кризи – мати кошти на рахунках. Завдяки успішному 2021 року українські аграрії мали запаси, що дозволило вижити в перші місяці повномасштабної війни, коли експорт був повністю заблокований.
3. Розвиток локальних ланцюгів постачання. У багатьох країнах ланцюги постачання надто централізовані. У регіонах, що перебували під окупацією, люди не мали доступу навіть до базових продуктів і хліба. Рішенням стала організація локальних постачань, і зараз майже в кожному селі є невеликі пекарні та крафтові виробництва. Це основа локальної продовольчої безпеки, на яку варто звернути увагу і країнам ЄС.
4. Оптимізація ресурсів та енергонезалежність. Через нестачу фінансів і ресурсів аграрії навчилися зменшувати використання добрив на 30%. Галузь також адаптувалася до роботи без стабільного електропостачання завдяки генераторам. Наступний надзвичайно важливий крок, який є актуальним і для Європи, – це розвиток систем зберігання енергії.
5. Налагодження нових партнерств. Коли традиційні експортні шляхи були заблоковані на півроку, українські компанії змушені були шукати нові ринки. Агробізнесу довелося переорієнтовуватися, відкривати альтернативні шляхи в Європі, опановувати залізничну логістику та формат прямих продажів. Відкритість до нових партнерств, зокрема з Україною, зробить і європейський ринок більш підготовленим та ефективним.
6. Національні інтереси понад усе. В Україні аграрії навчилися ставити на перше місце те, що потрібно країні, а вже потім особисті чи галузеві цілі. Наразі національна мета України – стати членом Європейського Союзу. Українські фермери розуміють і підтримують цю мету, адже партнерство України та ЄС буде успішним і взаємовигідним не лише для обох сторін, а й для всього світу.
