Максим Гопка: “Фінансовий інструментарій є найбільш ефективним механізмом впровадження принципів сталого розвитку для агросектору”

Великі агровиробники, орієнтовані на експорт, уже добре обізнані з європейськими політиками у сфері сталого розвитку. Вони першими вивчають та імплементують нові кліматичні норми та стандарти, адже їхня діяльність безпосередньо залежить від міжнародних ринків. Як наслідок – одним із найнадійніших важелів до таких змін є фінансування та можливість експортувати продукцію.

Вже з наступного року посилюються вимоги до нефінансової звітності, яка охоплює соціальну та екологічну складники діяльності компаній. Проте ключова зміна відбудеться у 2027 році, коли ці вимоги стануть обов’язковими для малих та середніх підприємств. Тож навіть невелике господарство повинне буде збирати та систематизувати інформацію: які добрива та засоби захисту рослин вносяться у ґрунт, скільки працівників залучено до роботи.

Ці дані стануть критично важливими для всього ланцюга доданої вартості. Переробники та експортери, які купуватимуть продукцію у малих господарств, вимагатимуть від них відповідну звітність в межах нових регламентів або директив ЄС.

Якщо великі компанії вже давно працюють зі складовими впровадження принципів ESG (Environmental, Social, Governance), то для малого та середнього бізнесу головним завданням на сьогодні є зосередження на двох компонентах:

“Україна обрала шлях до ЄС, тож маємо адаптовуватись до нових вимог. І перший крок для агросектору – це усвідомлення того, що Україна зробила свій євроінтеграційний вибір. У цих умовах необхідно накопичувати знання та ресурси для виконання європейських вимог. По-друге, без підтримки фінансових установ, профільних міністерств та інших урядових організацій цей шлях буде складним, тож рухатись потрібно разом і поступово. Ми вже бачимо позитивну динаміку: якщо раніше ринок міг не розвиватися через відсутність чітких політик, то сьогодні їх імплементація в нашу галузь стимулює здорову конкуренцію. Ще один ключовий пункт, якого варто дотримуватися кожному виробнику, – це постійна модернізація власного виробництва в межах можливостей, що впливає не лише на стан довкілля, але й безпосередньо на майбутні торговельні перспективи”, – підсумував Максим Гопка.