Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
19 Жовтня 2017

УКАБ у ЗМІ

01.08.2017

Точне землеробство — мода чи культ?

Точне землеробство — мода чи культ?

Насамперед це передумова сучасного прибуткового сільськогосподарського виробництва. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) присвятила цій темі круглий стіл, на якому виступили фахівці з впровадження систем точного землеробства в українських аграрних холдингах. 

Про нього сперечаються фермери на Днях поля. Дискутують на агропромислових виставках… Точне землеробство — мода це чи новий культ? Це престижно чи справді приносить прибуток, реальну користь агровиробникам? Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) присвятила цій темі круглий стіл формату прес-сніданку. Перед журналістами профільних ЗМІ виступили фахівці з впровадження систем точного землеробства в українських великих аграрних господарствах.

 Гендиректор УКАБу Тарас Висоцький відмітив, що в аграрних коледжах і університетах багатьох країн — Америки, Австралії, Бразилії — вивчають точне землеробство. Україна поки що в цьому сенсі відстає.
Із загальним повідомленням про сьогоднішній стан точного землеробства в Україні виступив Артем Бєлєнков, директор компанії SmartFarming. Його підприємство впроваджує програми контролю техніки й палива, економії насіння й добрив, активно використовує системи автопілотування, картографування урожайності, проводить агрохімічні аналізи ґрунту, вирішує інші складні завдання. На думку Артема Бєлінкова, точне землеробство означає насамперед високотехнологічний менеджмент.
Отже: про що йдеться? Були названі найбільш поширені засоби (пристрої) точного землеробства. Один із них або й кілька сьогодні можна побачити у будь-якому передовому господарстві. Це:

  • портативна мобільна метео­станція — вона дозволяє отримувати точні свідчення про температуру і вологість, вимірювати атмосферний тиск, на підставі даних робити прогноз погоди на 6 найближчих годин;
 
  • системи паралельного водіння — курсопокажчики, автопілоти, що допомагають досягти точності пересування техніки полями: рухатися без перекриттів, чітко об’їжджати перешкоди, сіяти й збирати по технічних коліях;
 
  • GPS-обладнання (навігатор, приймач, модуль) — пристрої, що взаємодіють із космічним супутником, визначаючи точне розташування на Землі будь-якого предмета: трактора, сівалки, окремої рослини;
 
  • RTK-станція — частина інфра­структури: приймає сигнал із космічного супутника, уточнює його, посилює і прив’язує до конкретної місцевості із високим ступенем точності: ± 2 см. Є особливо необхідною при роботі за технологіями no-till та strip-till. У радіусі дії сигналу RTK-станції (до 50 км) одночасно можуть працювати до 300 транспортних засобів;
 
  • N-Sensor — датчик, що визначає потребу рослин в азоті під час руху трактора полем, дозволяє змінювати дозу внесення добрива, взаємодіючи з розкидачем або обприскувачем;
 
  • квадрокоптер (дрон) — керований із землі літальний апарат, який може вести аерофотозйомку, стежити за тваринами, точково вносити добрива й ЗЗР;

 

  • аграрний офіс — комп’ютерна програма для менеджера: дозволяє аналізувати управлінський і бухгалтерський облік, вести планування, контроль і аналіз поля, історію сівозмін, вегетації рослин, фінансові розрахунки та облік кадрів.
 
Один із піонерів точного землеробства в Україні — холдинг «Сварог Вест Груп», що господарює на Хмельниччині. Воно впроваджено на всіх землях цього підприємства, а це близько 80 тис. га. Співробітник «Сварог Вест Груп» Євген Сапіженко розповів про ті підходи, які практикуються у холдингу при впровадження систем точного землеробства, а також про економічний ефект від впровадження цих інновацій.

Як переконує пан Сапіженко, тут потрібен системний підхід: планування, етапність, фіксація результатів на кожному етапі. Нормальний власник не дасть добро на купівлю будь-чого, поки не побачить, що матиме з цього конкретний економічний зиск: більше гектарів обробить, більше урожайності отримає. Розказувати, чому треба впроваджувати ту або іншу технологію, краще на конкретному прикладі.
Начальник відділу точного землеробства Індустріальної молочної компанії (Чернігівська обл.) Богдан Кривіцький розповів на прикладі свого підприємства про нюанси впровадження супутникових інновацій на сівбі, внесенні добрив і обприскуванні.

На круглому столі УКАБ звучало багато цікавих питань. Наприклад, чому у нас точне землеробство застосовується тільки в агрохолдингах, тоді як у ЄС навіть невеликий фермер, який обробляє 50 га, може собі дозволити багато чого — на додачу до трактора, сівалки, комбайна? Відповідь прозвучала така: системи точного землеробства, мовляв, коштують дорого, а наші аграрії — бідні. Але ж це — лише частина відповіді. Є елементи точного землеробства, які вигідно застосовувати навіть на 0,5 га. Чому ж європейські фермери на це здатні, а наші — ні? Бо, крім іншого, європейці мають можливість брати дешеві кредити на 20–30 років під заставу своєї ділянки. Кошти на точне землеробство вертаються швидко. Але перед тим, як їх вкласти, треба знайти. А, як не крути і які не придумуй схеми, головним активом сільськогосподарського підприємства є його земля.
 

Як розповів Богдан Кривіцький, технології точного землеробства починалися зі щоденників агронома. Людина записувала у блокнот день за днем, рік за роком дані. Інформація накопичувалася роками. Тепер ми маємо у комп’ютерах карти посівів, обприскування, агрохімічні аналізи ґрунтів, дані аерофотозйомки з дронів, карти врожайності. Для фермерів чи менеджерів планшет або смартфон — незамінний атрибут праці у конторі і у полях. Хоча іноді захоплення методами й пристроями точного землеробства справді нагадує моду — аграрії вкладають у це кошти інколи просто через те, що це такий тренд, що сусід купив — і я хочу… Так само як грається молодь айфонами, навіть не уявляючи реального практичного обширу їхніх можливостей. А іноді це схоже на релігію, якийсь культ, коли власник підприємства просто сліпо вірує у безмежні можливості новітніх інновацій, і готовий не так рахувати кошти, як жертвувати їх на олтар аграрного прогресу.

Хай там як, очевидно, що ми — передова аграрна країна. Але не одна в світі. Тож нашу конкурентоспроможність серед таких успішних гравців, як Бразилія, Аргентина, Америка, Канада відзначатиме рівень наших інновацій.
 
Коментарі

Богдан КРИВІЦЬКИЙначальник відділу точного землеробства Індустріальної молочної компанії (Чернігівська обл.)
 Принципи впровадження системи точного землеробства в Індустріальній молочній компанії наступні. Наше керівництво розуміє тільки мову цифр. Я не можу сказати: «Зробимо ось так, як роблять усі». Треба довести, що ми матимемо у грошовому вимірі. Ми не прагнемо отримати космічний «розрив мозку» — нам потрібен реальний економічний ефект від впровадження.
Які наші найближчі плани на майбутнє? Обладнаємо всі обприскувачі системами контролю внесення і секційного контролю. Розбудуємо власну мережу базових RTK-станцій. Перейдемо на локальне внесення добрив, провівши агрохімічний аналіз ґрунту по всіх площах, які обробляємо.
«Дружба-Нова», як ви знаєте, давно це робить: добрива вносяться через культиватор стрічково і точно. Ми знаємо, які цілі переслідуємо, і розуміємо, за допомогою яких технічних елементів цього можна досягти.
 
Євген САПІЖЕНКОкерівник центру точного землеробства холдингу «Сварог Вест Груп» (Хмельницька обл.)
 Багато аграріїв владає кошти у прилади точного землеробства лише тому, що просто це така тенденція. Іноді вони навіть не можуть зафіксувати економічний ефект від інновацій. На сьогодні ми маємо безліч технологій зі складними назвами. А треба зрозуміти: що саме допоможе вам заощадити кошти? Власник агробізнесу має чітко бачити свій профіт. З цих послуг і технологій треба виокремити те, що дійсно працює. Комусь здається, що прибутки від точного землеробства важко довести? Ні. Цифри промовляють самі за себе. Вже перевірено багатьма, що, наприклад, автопілотування дозволяє заощаджувати 7–15% ресурсів палива. Я працюю в компанії «Сварог Вест Груп» з моменту, відколи вона стала на цей прогресивний шлях — майже 7 років. У нас є аналітичний центр, який разом з економічною службою проводить розрахунки ефекту від впроваджень. Ми показуємо заощадження чи прибуток на конкретній локальній ділянці і масштабуємо його на всі угіддя.

Опубліковано на Агробізнес Сьогодні




  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • Phosagro
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer