Перший діловий канал 

Гость студии - Юрий Зваженко, специалист по безопасности пищевой продукции программы Международной финансовой корпорации. 

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Говоримо про їжу. 16 жовтня відзначають всесвітній день харчування. Його започаткували, аби привернути увагу до проблем, пов'язаних із голодом та із усім тим, що стосується харчових продуктів. За даними Організації об'єднаних націй, кожен 7-й житель планети Земля потерпає від голоду. У той же час 65 % населення земної кулі живе у державах, де хвороби, що спричинені ожирінням вбивають частіше, аніж недоїдання. Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я переконані, що 80 % усіх хвороб так чи інакше пов'язані із нашим харчуванням. В студії телеканалу Перший діловий спеціаліст із безпеки харчової продукції програми міжнародної фінансової корпорації по впровадженню стандартів агробізнесу в Європі і Центральній Азії Юрій Зваженко. І з ним поговоримо про те, які харчі споживають українці, що ми виробляємо, експортуємо назовні та ввозимо сюди. Про культуру харчування мабуть говорити з вами не будемо, бо це питання більше до дієтологів, а щодо якості і безпечності харчової продукції в Україні, як власної, так і імпортованої, як ви оцінюєте на даному етапі все це?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "У світі загалом питання продовольчої безпеки воно стоїть досить актуально. Воно включає в себе 2 аспекти. Воно включає наявність в себе достатньої кількості їжі для людей, і це є велика проблема для певних частин світу. І воно включає в себе питання власне безпечності харчової продукції, яку люди їдять. В Україні, слава богу, в нас немає проблем з кількістю їжі, достатньо для людей. Але з точки зору безпечності харчової продукції, нам є над чим працювати для того, щоби і та їжа, яку ми виробляємо, і та їжа, яку ми споживаємо, була для нас безпечною, і не несла в собі ніяких загроз".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: За 5-бальною системою як би ви оцінили безпечність харчової продукції в Україні? 

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "3 з мінусом. Тому що є багато речей, які треба вдосконалювати, над якими треба працювати виробникам. Якщо порівнювати з кращими світовими практиками, які на сьогоднішній день існують, то ми ще далеко відстали від них".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: У чому полягають кращі світові практики. Чи не є це все-таки стереотипом, що в Україні харчі погані, а от у Європі харчі добрі?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Тут треба розрізнити 2 поняття. Є якість продукції, є безпечність продукції. Якщо говорити стосовно якості продукції, в принципі в Україні якість продукції досить пристойна. Я особисто теж люблю українську їжу і споживаю її".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Якщо 3 з мінусом стосовно безпечності, як стосовно якості?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Стосовно якості я не візьмусь оцінювати. Це суб'єктивна оцінка, кожний для себе повинен судити, кому що подобається. Мені особисто подобається. Але з точки зору безпечності харчової продукції, є велика ще робота, яку потрібно робити нашим виробникам, і державі зокрема".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Що входить у поняття безпечність харчової продукції? За якими критеріями її визначають?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Якщо ми говоримо про велику роботу, яку потрібно робити, і проробити і державі і виробникам, то потрібно сказати, що держава вже цю роботу почала. І на сьогоднішній день в Україні вже парламент проголосував зміни до цілого ряду законодавчих документів, які стосуються покращення вимог, вдосконалення вимог щодо безпечності харчової продукції, і приведення цих вимог у відповідність до вимог Європейського Союзу зокрема. І якраз запровадження тих найкращих практик, які існують. І тепер, я думаю, наступний крок має бути за виробниками. У нас виробники навіть те законодавство, яке існувало до сих пір, вони не завжди на 100 % виконували, навіть мінімальні вимоги, які існували. У нас на жаль є така проблема правового нігілізму. Тому на сьогоднішній день наступний крок, який повинен бути, це те, що ті закони, які прийняті, які будуть функціонувати, що виробники повинні їх притримуватись, і повинні виконувати ті речі, про які йде мова. Вони в себе включають в першу чергу запровадження на підприємствах найкращих гігієнічний виробничих практик, які стосуються санітарних умов, гігієни на виробництві. Все готове, що безпосередньо впливає на безпеку їжі. Все те, що ми робимо на кухні у себе, коли ми готуємо вдома їжу для себе – мити руки, прибирати, і так далі. Наступний елемент – це запровадження системи ХАСП – це система аналізу ризиків і критичних точок контролю, яка допоможе контролювати ті всі небезпечні чинники, які можуть виникати на етапі виробництва продукції, не допускати їхнього негативного впливу на продукцію, яка виробляється. Це та система, яка на сьогоднішній день визнана всім світом. Це та система, яка є обов'язковою для запровадження для всіх виробників в Європейському Союзі. Це та система, яка буде обов'язковою для наших виробників, відповідно до цього нового законодавства, яке було прийнято. І це те, що необхідно нашим виробникам, якщо вони хочуть, знову ж таки, експортувати свою продукцію в Європейський Союз. На сьогоднішній день Європейський Союз є в цій галузі тим еталоном, на який варто рівнятися в тому плані, що і вимоги законодавства, і рівень виконання цих вимог виробниками, вони є дійсно на найвищому рівні".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Що стосується переходу на стандарти ХАСП, я минулого разу вас питала, і ми говорили тоді про дуже незначні цифри. З моменту нашої з вами розмови минуло кілька місяців, багато чого змінилося. І зараз за вашими оцінками, побільшало таких підприємств чи цифра залишилася як і раніше?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Я скажу наступне – змінилась тенденція. Ми бачимо, ми відчуваємо по тим запитам, які у підприємств виникають, що на сьогоднішній день є чітка тенденція до того, що підприємства вже зрозуміли, що їм це потрібно, і що це те, що їм дозволить, без чого вони не зможуть жити завтра. Я не думаю, що ця кількість змінилася так кардинально прямо, що ми вже там можемо говорити про якісь досягнення, навряд чи, ні. Але що радує, що змінилась тенденція. Є динаміка того, що підприємства все більше і більше розуміють що їм це потрібно. І вже вимагають, говорять, давайте ми будемо це робити, допоможіть нам, розкажіть як нам це зробити".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Як це зробити? Механізм переходу на ці стандарти, у чому він полягає? Що треба робити власнику підприємства, і самим працівникам для того, щоби відповідати цим вимогам?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Там є вимоги стосовно інфраструктури підприємства. Але знову ж таки, якщо наші підприємства хоча б виконували ті мінімальні санітарні вимоги, які закладені в наших санітарних нормах і правилах, які діють у нас уже дуже довго. Деякі ще з часів радянських до сих пір діють. Якби вони виконували на 100 % хоча б ці правила, то цього уже було б, можна сказати, достатньо для того, щоб рухатись далі. Тобто перша вимога – це те, що стосується інфраструктури підприємства, і належних гігієнічно-санітарних практик на підприємстві, належних виробничих практик на підприємстві. І друга частина – це власне методологія ХАСП, яка передбачає проведення певного аналізу і визначення тих небезпечних чинників і визначення тих можливих критичних точок контролю, які можуть бути на підприємстві для того, щоб контролювати ці небезпечні чинники і не дозволяти їм негативно впливати на продукцію".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Люди зможуть це зробити власними силами, чи їм треба для цього залучати якихось закордонних спеціалістів?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "В принципі нічого неможливого немає. І при бажанні все можна зробити однозначно самому. І тут головне, знову ж таки підібрати відповідних людей, відповідних спеціалістів на підприємства, які би це робили, і вся відповідна нормативна база вона існує на сьогоднішній день теж прийняті і наказом затверджені міністерства, вірніше, Державною ветеринарною, фіто санітарною службою затверджені рекомендації, настанови щодо запровадження системи ХАСП на харчових підприємствах. Там досить детально все це розписано. Тому при бажанні це все можна зробити самостійно. Звичайна практика показує, що більшість підприємств застосовують зовнішніх консультантів, це спрощує і прискорює роботу. Але стосовно закордонних, можна і закордонних запрошувати, якщо є можливості. Але в принципі це не є на сьогоднішній день обов'язковою умовою, тому що на сьогоднішній день в Україні є досить багато людей, які можуть, знають що це таке, знають як це робити, і можуть допомогти".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Хто, з рештою визначає чи відповідає те чи інше підприємство системі ХАСП чи не відповідає? Це має бути якась комісія, яка приїде і потім зробить якийсь там висновок із цього?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Підтвердження наявності і функціонування на підприємстві ефективної системи управління безпечністю харчової продукції, воно покладено на відповідний компетентний орган. Так воно є в Європейському Союзі, так воно буде в Україні. І відповідно держава визначає компетентний орган, який буде це питання контролювати".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: А як же наша вічна проблема корупції? Тобто люди зможуть купувати ці висновки?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Це проблема більш глобальна, тобто вона не стосується тільки безпечності харчової продукції. Це вже питання до загальної проблеми корупції в нашій державі. Але я мушу сказати, що знову ж таки, в тих законах, які зараз уже прийняті, там запровадженні досить значні перехідні періоди для підприємств. Тобто це не означає, що якщо закон вступив в дію, то вже завтра підприємство повинно це все мати, або воно повинно закритись. Ні, там закладені значні перехідні періоди для підприємств. Я сподіваюсь, що за ці перехідні періоди наша держава зможе подолати цю проблему корупції, про яку ви говорите".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Деякі підприємства у нас доволі успішно постачають у деяких сегментах. Але щоб ви могли назвати слабкими ланками? Тобто де, в яких сегментах нам треба найбільше працювати?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Я скажу наступним чином – я думаю що тут важко визначити якусь галузь, яка більш може в цьому плані просунулася, або менш. Певні відмінності там можливо є. Але вони не такі дуже значні".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: М'ясне виробництво, в нас же левова частка якраз у приватних господарствах виробляється? Я думаю, що з цим можуть бути проблеми, і вони вже є?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Ситуація виглядає наступним чином. Тут про різну м'ясну продукцію можна говорити. Наприклад, я вам скажу так – Україна на сьогоднішній день вже отримала дозвіл щодо експорту м'яса птиці на європейський ринок".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Птахівники чудово себе почувають. Що стосується яловичини, свинини і так далі?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Я думаю, що м'ясопереробні підприємства, тут немає великої різниці, яловичина це чи свинина чи всі інші, як і всі інші харчові підприємства України вони знаходяться поки що на низькому рівні. Тобто якихось різниць тут виділити я би не взявся".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Якщо ми заговорили з вами про тваринництво, то на продовження теми у нас є відеосюжет про перспективи українських виробників молочної продукції на європейському, російському та інших ринках.

Кореспондент: Аби українська молочка знайшла собі місце на європейському ринку, нам необхідно адаптувати наші фіто санітарні норми до директив Євросоюзу. А підприємствам довести якість, походження, і чистоту виробництва молока. Без цього про західні ринки можна і не мріяти – кажуть фахівці.

Алесандро БЕЙГІНІ, представник Міністерства охорони здоров'я Італії: "Щодо правил безпеки виробництва харчових продуктів та митних процедур, Україна має адаптувати своє законодавство до норм Євросоюзу. Або мати власні аналогічні директиви. Лише тоді можна буде говорити про експорт".

Володимир ЛАПА, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу: "Підприємствам, і нашим компетентним органам, в даному випадку ветеринарній та фіто санітарній службі треба проходити аудит. Приїжджають інспектори ДіДжі Санко, це європейський директорат, який відповідає за безпечність продукції для споживачів. І це дуже непростий процес".

Кореспондент: Водночас відповідність стандартам ЄС відкриє нашим підприємствам ринки інших країн.

Володимир ЛАПА, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу: "Якщо ми доводимо, що європейці визнають нашу систему безпечності, якості сільгосппродукції, це означає що ми буквально будь-якому покупцю на світовому ринку, можна сказати – я експортую в Європейський Союз, це вже означає, що спрощується маркетинг на ринки збуту інших країн".

Кореспондент: Тим часом Україна зазнає дедалі більших збитків від молочної війни з Росією. Приміром, цього року ми продали до федерації 11 700 тонн сиру. Майже втричі менше ніж торік. Через це загальний обсяг експортованого сиру зменшився на половину – з 34 до 17 тисяч тонн. Схожа ситуація з йогуртами, кефіром, сироваткою, молоком та вершками. Та попри відносну відкритість європейського ринку та переорієнтацію нашого експорту, остаточно покидати ринок Митного Союзу, а головно – Росії, експерти не радять. Адже попри геополітичну нестабільність федерація досі перспективний ринок не лише для нашої молочки, а і для інших продуктів.

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Перспективи українських виробників молочної продукції за кордоном і чи відкриються нам інші ринки, як вважаєте?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Я думаю, що все, насправді, в наших руках, я думаю, що перспективи досить привабливі для українських виробників молочної продукції, вийти на той самий європейський ринок. Єдине що знову ж таки, вони повинні відповідати тим вимогам, які Європейський Союз висуває як для своїх виробників, так і для виробників з 3-х країн, які хочуть постачати продукцію на ринки Європейського Союзу, про ці вимоги я вже сказав. Вони є такими, щоб підприємство повинно у себе запровадити систему ХАСП, а також запровадити всі належні гігієнічні виробничі практики, для того, щоб гарантувати безпеку продукції".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Багато для цього треба зробити? Тому що ось виробники курятини, наприклад, вони давно до цього готувалися, вони давно працюють на зовнішніх ринках. Молочка, тобто в нас є певні проблеми, і далеко не всі постачають в різні країни.

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Це буде залежати від кожного підприємства до кожного підприємства. Комусь треба зробити багато, комусь треба зробити менше. Комусь зовсім може мало треба буде чогось зробити. А може деякі підприємства взагалі будуть готові до цього. Я думаю, що насправді більшість наших лідерів ринку в молочній продукції, вони на сьогоднішній день вже всі дуже давно теж працюють по цим всім стандартам. І сертифіковані. Тому я думаю що для них, для більшості проблем не повинно бути взагалі. Для тих, хто цього не зробив, звичайно, певну роботу треба буде проробити. Це знову ж таки як кухня, комусь треба більше зробити, щоб порядок навести, комусь треба менше, якщо до цього був порядок".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Останнє запитання буде стосуватися імпортованої харчової продукції. Тому що ми більше зараз говорили якраз про власне виробництво. А те що завозять в Україну, наскільки воно є якісним і безпечним?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Стосовно якості, знову ж таки, говорити не візьмусь. Тому що якість це питання відносне. І якість залежить і від ціни товару. Якщо товар дорожче коштує, він повинен бути більш якісним, і буде більш якісним, напевно. Якщо це більш дешевший товар, то відповідно, і напевно якісь вимоги до якості менше будуть. Тому ці питання регулює ринок. А стосовно безпечності харчової продукції, якби мені невідомі приклади, щоби на сьогоднішній день якісь продукти, які імпортувалися в Україну, були, попали під якісь проблеми щодо того, що щось було неякісно, небезпечно чи не відповідало встановленим вимогам".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Якщо це не контрабанда?

Юрій ЗВАЖЕНКО, спеціаліст із безпеки харчової продукції програми Міжнародної фінансової корпорації: "Це вже інше питання. Те, що контрабанда, воно проходить повз будь-які процедури контролю, то гарантувати що там відбувається, я думаю, ніхто не може. Якщо це не контрафактна продукція, продукція, яка офіційно імпортується в Україну, я думаю, що в принципі, які на сьогоднішній день існують, вони дозволяють гарантувати споживачу, що продукція є безпечною".