На форумі Німецької аграрної спілки, що проходив в рамках виставки Зелений тиждень в Берліні, більшість експертів дійшла висновку, що внаслідок світової фінансової кризи 2009-2010 маркетинговий рік закінчиться з істотним дефіцитом зернових та олійних в світі. Основну проблему експерти вбачають при цьому в обмеженому доступі агровиробників до фінансових ресурсів в багатьох азіатських країнах та країнах Центральної та Східної Європи, особливо в Україні та Росії і, як наслідок, - різкому падінні попиту на добрива та інші ресурси, що в свою чергу призведе до зниження врожаю.

Так, наприклад, виробництво пшениці у світі у порівнянні з 2008/09 маркетинговим роком в наступному році може знизитись з 676 млн. тонн до 627 млн. тонн, при стабільному споживанні. З падінням фрахтових ставок попит у традиційних країнах-імпортерах, ймовірно, зросте. Навіть консервативні припущення, що світовий попит на пшеницю залишиться в 2009/10 маркетинговому році на рівні 652 млн. тонн, пророкують зменшення загальносвітових запасів пшениці з 140 млн. тонн до 115 млн. тонн. Якщо ж додати до даних розрахунків ще можливі погодні негаразди та протекціоністські заходи багатьох держав під час фінансової кризи і спекуляції на світових товарних ринках аграрної продукції, то ми зможемо стати свідками підвищення цін на деякі продукти харчування від поміркованих 30% до можливих 100%.

Українські агровиробники зможуть стати одними з тих, хто буде в виграші від світового підвищення цін на аграрну продукцію, переконаний президент Асоціації "Українського клубу аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса. Однак, за його словами, для відновлення прибутковості критично важливим є підвищення ефективності виробництва, адже близько 80% українських сільгоспвиробників лише на 40 відсотків використовують свої потенційні можливості.

Лише за умови різкого але обґрунтованого скорочення всіх видів витрат в 2009 році можна очікувати позитивні економічні результати. На думку А. Ліссітси, це не в останню чергу пов’язано із значним скороченням бюджетної підтримки аграріїв в 2009 році і наявними сумнівами щодо швидкого зростання підтримки в наступні роки. Таким чином, виробникам сподіватись виключно на свої сили, оптимізуючи діяльність, в тому числі із використанням сучасних інструментів економічного моделювання.

Прес-служба УКАБ