2 жовтня відбувся вебінар УКАБ  та UBTA, присвячений впливу Європейського зеленого курсу на агросектор України.  Тема особливо актуальна у зв’язку з процесами, пов’язаними з можливими змінами угоди Вільної торгівлі з ЄС.

Європейський зелений курс (ЗК) – це програма дій ЄС, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. ЗК представляє комплекс ініціатив ЄС,  як регуляторних у вигляді майбутнього законодавства, так і фінансових інструментів підтримки європейських виробників та економіки, щоб допомогти перейти їм на рейки сталого кліматично-нейтрального виробництва. 

За словами Назара Бобитського, Керівника Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі, ключовими індикаторами які варто відстежувати з точки зору інтересів українських агроекспортерів є:

1) Вуглецевий корекційний механізм імпорту (КМІ);
2) «Зелений перегляд» Стратегії ЄС «Від ферми – до виделки».

Вуглецевий корекційний механізм імпорту (ВКМІ) – програма, яка передбачає перехід на нові «екологічно-нейтральні» технології виробництва, в першу чергу, європейських виробників, що відобразиться на ціні кінцевого продукту і на конкурентоздатності європейських компаній.

Європейська промисловість змушена суттєво переглядати свої виробничі моделі з метою мінімізації викидів вуглекислого газу, що несе за собою збільшення витрат, які будуть лягати в собівартість виробництва. Саме тому, щоб захистити внутрішнього виробника, ЄС планує провадити Вуглецевий корекційний механізм імпорту (ВКМІ) або «вуглецевий тариф» для іноземних компаній імпортерів. Сектори під прицілом: сталь, цемент, енергетика та хімія (в тому числі мінеральні добрива).

Наразі Єврокомісія розглядає різні варіанти, яким чином коригувати присутність вуглецю в ціні імпортного товару на ринку ЄС. Це може бути: імпортне мито, внутрішній податок на національні та імпортні товари, поширення Європейської системи  торгівлі викидами на імпортних виробників, а саме зобов’язання купувати  квоти на викиди.

«До кінця року 2020 року триватимуть публічні консультації в середині Єврокомісії  щодо форматів запровадження КМІ, а в другому кварталі ЄК подає законопроєкт на розгляд Ради і ЄП. Схвалення і набуття чинності очікується в кінці 2022 році. Наразі агротовари прямим чином не потрапляють під можливу дію ВКМІ, однак ситуація може змінитись.

Крім того, ефект ВКМІ для первинних товарів, на кшталт міндобрив, електроенергії, може прямим чином впливати на виробництво окремих категорій агротоварів», - пояснює Назар Бобитський.

«Зелений перегляд» стратегії «Від ферми до виделки» для агроекспортерів, який ухвалений в рамках Зеленого курсу. Ця окрема законодавча ініціатива ЄС містить в собі як ризики,  так і можливості для експортерів з третіх країн в сфері агро.

Стратегія передбачає рух до більш здорової та сталої харчової системи ЄС через:
- Зниження використання хімічних засобів захисту рослин на 50% до 2030р.
- Зниження використання антимікробних засобів в тваринництві на 50% до 2030р.
- Скорочення викидів в тваринництві через обмеження імпорту сої та інших кормових добавок, вирощених без дотримання вимог кліматичної нейтральності.

Ці обмеження можуть накласти більш жорсткі вимоги до максимальних залишкових рівнів пестицидів та антибіотиків в кінцевих рослинних та тваринних продуктах.

Серед перспективних  ризиків:
- Сертифікація вилучення вуглецю – перевірка ланцюжку виробництва продуктів на предмет використання технологій та методів господарювання для обмеження викидів.
- Нові вимоги по маркуванню харчових продуктів «nutrition labelling» – це додатковий адміністративний бар’єр для експортерів.
- Критерії знесліснення при допуску на ринок – наскільки кожен продукт вироблявся за рахунок знищення важливих екосистем, передусім лісів.

До потенційних можливостей можна віднести:
- Заохочення органічного виробництва та збільшення в ЄС с/г земель під органічним виробництвом до 25 %. Також зростає прогноз про більш ліберальний імпорт з третіх країн з вигідною логістикою.
- Заохочення використання ЗЗР там, де є біологічні діючі речовини.

- Фінансування на освіту і наукові дослідження/інновації в «зелені» агротехнології та методи агровиробництва в рамках програми ЄС «Горизонт2020».

Уряд України заявив про намір нашої держави долучитись до ЄЗК. Такі прагнення уряду є важливими з огляду на необхідність формування в Україні державної політики, яка б враховувала екологічні та кліматичні виклики сьогодення. Водночас, слід брати до уваги увесь спектр наслідків ЄЗК для України в контексті можливостей та загроз, які він для нас створює.

За словами Тараса Качки, заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в Уряду є комплексний підхід до діалогу з ЄС щодо Зеленої угоди: «Питання Зеленої угоди є одним з ключових питань  в оновленні  Угоди про асоціацію з ЄС. Лідерство в лобіюванні питання йде за Прем’єр-міністром з європейської інтеграції, є напрацьовані позиційні документи і очікується, що на саміті України з ЄС буде досягнуто домовленості, як буде відбуватись діалог між Єврокомісією і Україною. Так, є цілі щодо зменшення використання пестицидів, збільшення виробництва органічної продукції та ті ініціативи, які впливають на нашу торгівлю, тому Україні важливо вести діалог.

Також, враховуючи, що є правила, які ЄС ще не сформував в рамках ЗК, було б дуже добре, щоб під час введення цих правил враховувалась специфіку України, як одного з ключових торгових партнерів. Наразі все в процесі створення, тому очевидно, Україні потрібно максимально мобілізуватись і брати участь в усіх обговореннях ініціатив ЄС. Зараз найкращий момент, щоб якомога більше про себе заявляти і бути залученим в обговорення правил, та виробляти підхід, який би був сприятливим для України».