Під час онлайн дискусії Ukrainian Business & Trade Assoсiation щодо впливу Європейського зеленого курсу (European Green Deal) на українську економіку, Володимир Лапа, радник із стратегічного розвитку президента УКАБ, розповів про те, де наразі знаходиться агросектор України згідно тих цілей, які ставить Європейський союз в рамках Зеленої Угоди.

Публікуємо основні тези доповіді експерта. 

Розглянемо наріжні камені стратегії «Від ферми до виделки», яка є ключовим елементом European Green Deal.

Скорочення використання пестицидів. Використання хімічних засобів захисту сільськогосподарських культур в ЄС має бути скорочене вдвічі до 2030 року.

Тут варто зазначити, що мова йдеться саме про зменшення використання хімічних пестицидів, адже питання загального використання навряд чи знизиться, як і актуальність захисту рослин. Згідно даних Держстату за 2020 рік, використання ЗЗР в Україні становить 1,35 кг/га, аналізуючи обсяги імпорту виходить більш реалістична цифра в 2,5 кг/га, в той час як в ЄС цей показник становить 3,1 кг/га. Тому певна фора, щоб бути попереду в плані нижчого використання пестицидів в України є. Але варто враховувати, що ЄС налаштований досягати своїх цілей швидкими кроками і згодом може перейти на нижчий рівень використання пестицидів. Хоча це все ще дуже великий виклик для основних компаній - виробників ЗЗР.

Якщо Україна хоче задовольняти показники, які ставить перед нею ЄС, то це рівень в 1,55 кг/га хімічних речовин. Він може бути досягнутий за рахунок збільшення ефективності використання пестицидів або нехімічних ЗЗР. Для того, щоб мати помітний прогрес в напряму використання більш новітніх ЗЗР, які дають можливість зменшити норми їх використання на гектар, надважливо схвалення ВРУ законопроєкту №2289, який дає можливість реєструвати новітні препарати в Україні. Агросектор розраховує на те, що в січні депутати ВРУ розглянуть законопроєкт в другому читанні для того, щоб українські фермери не втрачали ще один сезон без новітніх ЗЗР.

Скорочення використання добрив. Стратегія «від ферми до вилки» також передбачає загальне скорочення використання добрив щонайменше на 20%, а зменшення втрат поживних речовин принаймні на 50% при збереженні родючості ґрунту

Всі роблять акцент на зменшення використання добрив, але б я робив акцент саме на зменшенні виносу поживних речовин. Основна мета – досягти цих цілей без шкоди для продуктивності.

У напрямку об’ємів використання добрив ситуація в Україні також краща, – якщо в ЄС внесення азоту понад 80 кг/га, то в Україні це близько 40кг/га. Тому якщо говорити про зменшення на 20% по відношенню до європейських показників, то це показник в 68 кг/га. Тут ми маємо умовний запас збільшення можливості внесення міндобрив в Україні.

Більш комплексною і амбіційною ціллю для нашої держави є удосконалення технологій по зменшенню втрат поживних речовин. Варто зазначити, що Мінекономіки розмістило кодекс кращих с/г практик, і ми бачимо на державному рівні зусилля, спрямовані на покращення технологій аграрного виробництва задля досягнення цілей, які ставить ЄС.

Скорочення вживання антибіотиків у тваринництві. Єврокомісія планує до 2030 року наполовину зменшити використання протимікробних засобів для сільськогосподарських тварин та аквакультури з метою зниження ризику розвитку антимікробної резистентності.

Згідно світових даних, наразі Україна знаходиться на доволі низькому рівні використання антибіотиків в порівнянні до багатьох країн ЄС. Але за прогнозами до 2030 року очікується, що використання в Україні антимікробних препаратів суттєво збільшиться.

В напрямку опрацювання цього питання на державному рівні, варто звернути увагу на розпорядження Кабміну «Про затвердження Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів» від 6 березня 2019 року.  Також в контексті запровадження системи контролю за тваринництвом в частині використання антибіотиків важливо схвалення законопроєкту №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, який дасть можливість імплементувати вимоги ЄС щодо контролю за використанням антимікробних препаратів. Сподіваюсь, що ВРУ також матиме можливість розглянути законопроєкт в другому читанні в січні 2021 року.

Поширення органічного землеробства на всій території ЄС. ЄС планує збільшити органічне виробництво до 25% до 2030 року.

Станом на 2019 рік в Україні, за даними Мінекономіки,  загальна кількість земель з органічним статусом склала близько 468 тис. га, що становить лише 1,1% від загальної площі с/г земель країни. В розрізі напрямків стратегії «Від ферми до виделки» тут відставання в України найбільше.

Очевидно, що певний прогрес може бути в майбутньому. В плані державної політики, слід зазначити, що  нещодавно вступив в дію закон про функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення держпідтримки, який передбачає можливість держпідтримки розвитку органічного виробництва.

Але, на мою думку, держпідтримки буде недостатньо без розвитку внутрішнього ринку та можливості розширення експортних ринків збуту.  Я б зробив ставку на розвиток експорту. Наприклад, в ЄС при імпорті із України діють загальні квоти, без відокремлення органічної продукції. Тому одним з заходів могла б стати лібералізація її доступу до ринку ЄС для українських виробників.