6 грудня відбулась підсумкова IX Міжнародна конференція «Ведення аграрного бізнесу в Україні», організована асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent. На події, яка щорічно збирає керівників та власників компаній, представників влади, іноземних експертів, були обговорені результати 2017 року для українського аграрного сектору, розглянуті основні регуляторні зміни та визначені тренди й перспективи розвитку  вітчизняного аграрного бізнесу на наступний рік. 

За словами Тараса Висоцького, генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», метою конференції є налагодження діалогу між бізнесом та владою, адже співпраця між ними є однією з основних передумов розвитку сільського господарства. «Ми спільно маємо провести аналіз проблем, визначити завдання, а головне – вивести формулу швидкого розвитку аграрної галузі. На події ми приділили увагу найбільш значущим питанням для агробізнесу, які суттєво впливають на його подальше функціонування та розвиток», - коментує Тарас Висоцький.

Програма події складалася з 6-ти сесій, присвячених актуальним темам 2017 року. Під час кожної сесії приділялася увага ефективним інструментам та векторам розвитку на 2018 рік. Під час першої сесії «Агробізнес 2018: час для зростання» було обговорено залучення інвестицій, державну підтримку АПК у 2018 році та законодавчі ініціативи боротьби із земельним рейдерством. Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів про основні передумови для залучення прямих іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України: «Серед 20-ти найбільших європейських країн по статистиці надходжень прямих іноземних інвестицій за 2016 рік, Україна знаходиться на 19 місці, в топ-100 найбільших країн світу - на 57. Тільки 3% прямих іноземних інвестицій було направлено саме в агросектор. При цьому, 30 % інвестицій ($ 190 млн) фактично є фінансовою допомогою від організацій, на кшталт IFC, EBRD. Для того, щоб підвищити позицію України на міжнародному ринку та сприяти збільшенню інвестиційних надходжень ми маємо створити наш бренд за допомогою цілеспрямованої та комплексної політики, використання сучасних комунікаційних платформ та залучення досвідчених професіоналів. Необхідно розвивати на своїй території цікаві об’єкти для інвестицій, формувати локальні кластери з брендом, що буде всесвітньо відомим, cприяти виникненню синергії між сильним секторами економіки України, наприклад агро й IT та вирішувати проблему людського капіталу і трудової міграції», - зазначив Алекс Ліссітса.

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розповів про те, що нового передбачає держбюджет на 2018 рік для аграріїв: «У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. На нашу думку, він має базуватися на принципах довгостроковості і визначеності. Необхідно, щоб 70-80% бюджету виділялося на затверджені напрямки з року в рік: квазідотації, фінансову підтримку компенсації вартості техніки та фермерство. Інші 20-30% статей держпідтримки – виділяти на нові пілотні напрямки, і якщо вони будуть ефективними, — збільшувати асигнування».

Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань агрополітики і земельних відносин, розповів про законодавчі ініціативи для боротьби із земельним рейдерством: «В антирейдерському законопроекті ми пропонуємо установити механізм обов’язкової онлайн-перевірки того факту, чи існують на ту чи іншу ділянку раніше укладені договори оренди. Окрім того, новим законопроектом ми установлюємо, що та реєстрація договорів оренди, яка існує лише в паперовій формі, і яка була здійснена ще до 2004 року, повинна бути оцифрована протягом року Держгеокадастром і внесена в кадастр у електронній формі», — прокоментував Олег Кулініч.

За словами Ольги Трофімцевої, заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, 2017 рік стане рекордним для України за рівнем експорту аграрної продукції: «За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $ 14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $ 2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд. Для значного прориву української аграрної продукції на зовнішні ринки в наступні роки необхідне посилення співпраці бізнесу і держави. Ми активно відкриваємо нові ринки, і бізнесу варто цим скористатися», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

Під час другої сесії «Захист агробізнесу в турбулентні часи» було проаналізовано методи унеможливлення подвійної реєстрації земельних ділянок, діючі інструменти захисту від земельного рейдерства, ефективні шляхи взаємодії з ДФС та судову практику в земельних спорах. 

Третя сесія на тему "Можливості інвестицій в АПК" окреслила важливі питання інвестицій в аграрний бізнес та залучила провідних фахівців та компанії, котрі працюють у напрямку залучення коштів у сільське господарство. Зокрема були обговорені теми ключових трендів агроінвестицій: "Унікальність інвестиційних проектів в агробізнесі в тому, що вони стоять на перетині різних галузей - безпосередньо виробництво агропродукції від сировини до продукту на поличці супермаркету, інфраструктури та логістики (лінійні, річкові, морські перевалочні активи, транспорт, техніка), енергетики, IT", - коментує Інна Мєтєлєва, Директор в Україні, Інвестиційна група Charterhouse Corporate Partners.

Протягом четвертої сесії «Концепція сталого розвитку у бізнесі: чи можливо в Україні досягнути рівня західних країн?» учасники конференції мали змогу перейняти досвід розвитку бізнесу в вітчизняних та європейських компаніях. Джаміль Закараєв, провідний фінансовий аналітик компанії Кернел, розповів про те, з чого починалося запровадження принципів сталого розвитку в компанії: «Сталий розвиток у нашій компанії розпочався з використання відходів виробництва, а саме лушпиння соняшнику.  Ми почали їх спалювати для отримання енергії. Зараз ми використовуємо цілий комплекс заходів, які  стали невід’ємною частиною нашої стратегії. Наша програма включає соціальні, економічні та екологічні заходи, спрямовані на поліпшення умов життя, суспільства та бізнесу», — говорить експерт.

Під час п’ятої сесії «Нові експортні горизонти для України. Як забезпечити прорив?» було проаналізовано світові тренди та нові експортні можливості для України. «В основу галузевої стратегії покладено три пріоритети, - це диверсифікація ринків збуту, товарів та експортерів. Таким чином ми намагаємося залучити виробників усіх ланок до експортного постачання", - коментує Олександр Жемойда, експерт Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

На шостій сесії «Персонал vs. зарплати. Як подолати відтік кадрів з України?» було розглянуто кризові явища, пов’язані з відтоком кадрів з України та методи їх подолання. Експерти стверджують, що сьогодні ринок праці в цілому й  аграрній сфері зокрема суттєво зростає, посилюється конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри. Про тенденції ринку працевлаштування розповіла Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua: «Кількість офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського та ін. господарств в Україні становила 11,2 тис. осіб, або 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних. У цілому, в січні-вересні цього року середня заробітна плата в сільському господарстві склала 5 585 грн, що на 47% більше, ніж за аналогічний період минулого року».

Також на заході одночасно було представлено низку майстер-класів, таких як: «Юридичні механізми захисту агробізнесу – керуй своїми можливостями!» про юридичний захист агробізнесу, агробанкрутство як шанс для перезапуску виробництва та процедуру Due diligence - інструмент для зростання. «Підвищення рентабельності вирощування сільсько-господарських культур» про комплексні рішення для заощадження на захисті та підживленні польових культур, розвитку агропідприємств в Україні та управлінню мінеральним живленням культур і «Споживчі тенденції та їх вплив на агробізнес» про те, як бізнесу відновити довіру суспільства та побудувати лояльність споживачів через систему маркетингу і комунікацій.