Збереження родючості, відновлення та повернення у використання порушених війною ґрунтів — це питання міжнародного масштабу. З огляду на глобальну продовольчу безпеку, Україна не може собі дозволити, щоб ґрунти не використовувались та виснажувались. Про це заявив Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, під час щорічної конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?»

Ще одним викликом для України є майбутня євроінтеграція. За словами Тараса Висоцького, переговори Києва та Брюсселя щодо агросектору будуть найдовшими та розпочнуться вже у вересні 2025 року.

«Вступ України до ЄС — невідворотній, це прагнення українського народу і наше завдання реалізувати його якнайшвидше. Важливо у цьому процесі не втратити попередні досягнення аграрного сектору, щоб євроінтеграція перетворилась на можливості та перспективи», — зазначив Тарас Висоцький. 

Заступник міністра окреслив основні питання для українського сільського господарства. Йдеться про використання лише дозволених в ЄС засобів захисту рослин, тобто пестицидів, благополуччя тварин, ГМО, органічне виробництво та вуглецевий слід. Щодо останніх двох пунктів Україна має найкращий відсоток виконання вимог ЄС. Утім на виконання всіх вимог Україні знадобиться перехідний період і нині запит від ринку, щоб він тривав 10 років.

«До чого готуватися українським аграріям? Наприклад, до скорочення на 20% до 2030 року викидів парникових газів, але через війну та зменшення виробництва тут у нас добрі перспективи. Покращення благополуччя тварин буде реалізувати складніше, адже потрібні інвестиції та навчання фахівців. З генномодифікованих культур ЄС дозволяє вирощувати лише кукурудзу. Заборона на використання синтетичних пестицидів, добрив та ГМО також вимагає, щоб усі  органічні продукти були сертифіковані відповідно до стандартів ЄС. І це лише деякі з пунктів», – наголосив Тарас Висоцький.

Мінування земель є ще однією проблемою, яку доводиться вирішувати. Нині в Україні потенційно заміновані 138 тисяч км². За останні два з половиною роки вдалося обстежити й повернути до використання майже 36 тисяч км² земель. Про це на конференції говорив Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України.

«Найбільшої шкоди ґрунтам завдає артилерія, коли від вибухів пошкоджуються родючі шари. Після очищення від вибухонебезпечних предметів ці території потребують правильної рекультивації — просто загортати вирви недостатньо. Проте важливо розуміти, що, хоча в ґрунтах і є залишкові вибухові речовини та важкі метали, після належної рекультивації на цих землях можна буде безпечно вирощувати сільськогосподарську продукцію», — зазначив Ігор Безкаравайний. 

Він також закликав українських фермерів звертатися виключно до сертифікованих операторів протимінної діяльності, які очищують поля. Нині держава компенсує 100% вартості їх послуг

В Україні за реалізацію програми державних компенсацій відповідає Центр гуманітарного розмінування.

Україні слід змінювати підходи до експлуатації ґрунтів, зменшувати хімічне навантаження, підтримувати органічне землеробство, інтегрувати біологічні препарати в традиційні технології  та застосовувати ґрунтозберігаючі  технології — підсумував Владислав Болоховський, генеральний директор групи компаній BTU. Конференція  вже вп’яте зібрала представників державної влади, аграрний бізнес, науковців та освітян, щоб поділитися досвідом і напрацювати реальні кроки зі збереження ґрунтів.

Учасниками конференції у Києві стали близько 100 людей, а ще 500 брали участь у заході онлайн.