Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
23 Червня 2024

Новини

09.11.2022

Ucab Валютний контроль агроекспортерів взяв курс на знищення сектору

Сьогодні аграрний бізнес України намагається виживати в умовах відсутності державного фінансування, затримок з відшкодуванням ПДВ, складної логістики та постійних нововведень у сфері валютного контролю. Однак, влада не полишає спроб ще більше ускладнити життя сільгоспвиробників, пропонуючи позбавлені доцільності законопроекти. 

Так, законопроект №8166 «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур» мав би розв’язати проблему неповернення валютної виручки до країни недобросовісними суб’єктами, але замість цього створює додаткові збитки для чесних сільгоспвиробників.

Фатальні наслідки для сектору в разі прийняття цього законопроекту та можливі альтернативи вирішення проблеми обговорили представники бізнесу та аграрні асоціації під час спільної прес-конференції «Валютний контроль: як не знищити аграрний експорт?» на платформі «Укрінформ» 8 листопада.

Основними інноваціями, які пропонує законопроект №8166 є:

  • створення експортних депозитів для кожної експортної операції, на яких експортер має «заморозити» не менше 15% від суми експортного контракту; 
  • надання можливості НБУ розпоряджатися цими коштами, порядок повернення яких самостійно визначатиме НБУ;
  • якщо загальна сума попередніх експортних депозитів становить не менше 35 млн доларів, то така особа може не поповнювати депозит.

 

Якщо оцінювати фінансове навантаження, що покладатиметься на експортерів, то за словами заступниці генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Марії Ревенко, сума коштів, що буде заблокована на рахунках та тимчасово вилучена з обігових коштів аграрія, буде зовсім не маленькою: «Якщо ми візьмемо виручку АПК за вересень-жовтень, котра склала 2,6 млрд доларів, та заморозимо від цієї суми 15%, то матимемо на місяць близько 400 млн доларів на депозитах. Сума може бути навіть більшою, враховуючи складну ситуацію з логістикою». 

Запровадження додаткових експортних процедур створить ще більші проблеми з ліквідністю для агробізнесу, в умовах коли ситуація на ринку й без того важка. Аграріям вдалось провести посівну та збиральні кампанії 2022 року завдяки державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Однак, через ускладнений експорт та, як наслідок, більш довгий цикл реалізації продукції, наразі багато сільгоспвиробників мають нульову ліквідність. Й знайти додаткові 15% коштів, які потрібно класти на експортні депозити, – практично нереально. 

«Прийняття законопроекту №8166 стане зрадою з боку держави. Цей документ не вирішує конкретних проблем, натомість створює їх ще більше. Те, що є особи, які наживаються на неповерненні валютної виручки, не має відображатися на всьому аграрному секторі. Крім цього, проект закону залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень», – підкреслює президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник.

Проблема неповернення валютної виручки беззаперечно існує. До того ж вона посилилася після початку повномасштабної війни у зв’язку з суттєвою різницею між офіційним курсом НБУ та ринковим курсом валют. На думку заступника голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Дмитра Кохана лише через цей аспект легальний експортер перед нелегальним втрачає до 10-15%, а під час пікових «скачків» долара відсоток досягав 20-30%.

«На жаль, держава так і не змогла вирішити основні проблеми - зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшкодування ПДВ. Одночасно з цим, для вирішення питання контролю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант - створений проект закону буде лише ускладнювати ситуацію. Легальний експортер дійсно буде класти ці 15%, а «чорний» буде показувати мінімальну митну вартість і “депонувати” незначні кошти, а також використовуватиме інші схеми для обходу пропонованої системи, які вказаним законопроектом не перекриваються. Ми погоджуємося, що проблему неповернення валюти треба вирішувати. Але тут не обійтись простими рішеннями - треба будувати ефективну систему контролю, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ, де усі операції йдуть по одній формулі через зрозумілу для аграріїв калькуляцію. Невід'ємною частиною цієї системи має бути “овердрафт” для легальних експортерів, на суму якого вони можуть експортувати без обов'язку поповнення експортних депозитів - наприклад, відсоток від сплачених ними податків або раніше поверненої в країну валютної виручки», – наголошує Дмитро Кохан.

До того ж прийняття цього законопроекту в період, коли малі та середні сільгоспвиробники лише починають самостійно експортувати продукцію, зруйнує будь-які ініціативи підприємців: «Такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, незважаючи на довгу та чесну діяльність. Для вирішення проблеми з валютним контролем не потрібно створювати такі складні механізми, а необхідно прописати чіткі критерії, котрі визначали б хто є ризиковим експортером, а хто ні», – додає директор з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олена Ворона.

Агроспільнота наполягає на пошуку простих та прозорих механізмів, не загального спектру дії, а таких, що мали б чітке розуміння того, як можна мінімізувати зловживання недобросовісних експортерів, не шкодячи економіці та справжнім чесним сільгоспвиробникам. Представники бізнесу готові до плідного діалогу з владою для спільного пошуку раціональних рішень у вирішенні проблеми валютного контролю. 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab