Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» радо вітала історичне рішення Європейської ради від 1 лютого, коли 27 країн-членів ЄС підтримали програму Ukraine Facility. Цей інструмент фінансової підтримки з боку ЄС надає Україні впевненість у фінансовій стабільності та здатності продовжувати боротьбу  проти російської агресії за свою незалежність та загальноєвропейські цінності.

Водночас, УКАБ стурбований останніми пропозиціями Єврокомісії від 31 січня щодо можливих торгових преференцій на наступний календарний рік, починаючи з 6 червня 2024 року. На жаль, запропонована постанова запроваджує обмеження ЄС на імпорт найважливіших груп товарів для українського агроекспорту (м'ясо птиці, цукор та яйця). Хоча ці обмеження пропонуються як захисні заходи відповідно до торговельного законодавства ЄС та СОТ, насправді вони передбачають автоматичне повернення тарифних квот у випадку, якщо імпорт цієї продукції з України перевищить середньоарифметичний імпорт за 2022-2023 роки.

Однак, ці преференції особливо важливі для українського агропродовольчого сектору, оскільки дозволили українським експортерам зберегти виробництво та робочі місця, а також забезпечити надходження валютної виручки протягом 2022-2023 років. Як відомо, економічна війна росії проти українських чорноморських портів витіснила понад 50% українського сільськогосподарського експорту на ринок ЄС.

У 2023 році експорт агропродовольчої продукції України становив $21,9 млрд, що склало 61% від загального експорту товарів з України (проти $23,4 млрд і 53% від загального експорту товарів у 2022 році). Заразом частка ЄС у загальному обсязі експорту агропродовольчої продукції з України у 2023 році склала 56,6% (55,1% у 2022 році) або $12,4 млрд ($12,9 млрд у 2022 році).

Цього року Україна може зустрітися з макроекономічною кризою та девальвацією валюти, якщо не надійде міжнародна фінансова підтримка.

Торік у жовтні дефіцит платіжного балансу України досяг 2,95 млрд доларів за місяць. Це найгірший показник із часів фінансової кризи 2008 року, коли дефіцит платіжного балансу сягав 2,3 мільярда доларів США на місяць. Тоді у 2008-2009 роках українську гривню довелося девальвувати на 70%.

Дефіцит держбюджету 2024 року становитиме 43,5 мільярда доларів. Передбачається, що 41 мільярд доларів надійде від міжнародних донорів, зокрема США. Якщо надійде хоча б половина цих коштів, за оцінками НБУ, валюту доведеться девальвувати на 25-30%. Якщо фінансової підтримки не буде, девальвація становитиме 40-50%.

Тому питання збереження вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України. Тож, без сумнівів, якщо запропоновані торгові обмеження буде введено, Україна може мати справу з макроекономічною кризою.

З іншого боку, як визнає Єврокомісія у пояснювальній записці до проекту регламенту, досі не було підтверджено негативного впливу імпорту з України на ринок ЄС. 2023 року імпорт сільськогосподарської продукції з України становив лише 9% від загального імпорту агропродовольчої продукції ЄС.

Водночас, країни ЄС продовжують імпортувати російську продукцію АПК. Цифри спантеличують: у 2022/23 маркетинговому році ЄС імпортував з Росії 835 тис. тонн зерна. Для порівняння, у 2021/22 році ці обсяги були трохи вищими – 1 мільйон 152 тисячі тонн. Менш ніж за п'ять місяців 2023 року ці обсяги вже сягнули 811 тис. тонн. Чи правильно розуміємо, що ЄС не лише толерує нахабному розширенню росією своїх позицій на світовому продовольчому ринку, а й фактично сприяє цьому?

УКАБ закликає інституції ЄС наслідувати приклад сміливого та амбітного рішення щодо підтримки програми Ukraine Facility та відмовитися від запропонованих обмежень на імпорт української курятини, цукру та курячих яєць. Найбільш ефективним кроком було б продовження торговельних преференцій на більш тривалий термін, наприклад, на 4-річний період, з одночасним моніторингом впливу імпорту на ринок ЄС та підтримкою плідного діалогу з українською стороною у межах, створеної із цією метою, Платформи трейдової координації Україна-ЄС.