Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
01 Червня 2020

Новини

21.05.2020

Ucab УКАБ звернувся до Президента щодо недопущення введення квот на імпорт добрив

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулась до Президента України щодо недопущення введення квот і обмежень на імпорт добрив та створення монополізації вітчизняного ринку мінеральних добрив.

У зверненні зазначається, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) має намір запровадити спеціальні квоти на імпорт добрив з країн – торгівельних партнерів України.

Так, МКМТ на вимогу підприємств групи компаній OstChem та Союзу хіміків України було розпочато два спеціальні розслідування щодо імпорту в Україну азотних та комплексних добрив незалежно від країни походження та експорту за № СП—425/2019/4411-03 та № СП—426/2019/4411-03. Формальною підставою для порушення розслідування є нібито різке зростання імпорту мінеральних добрив.

Варто зазначити, що група компаній «OstChem», якою володіє Дмитро Фірташ, займала монопольне становище на ринку добрив України. АМКУ ухвалив рішення примусово поділити групу компаній OstChem у частині виробників азотних мінеральних добрив і накласти штраф на трейдингову компанію групи «НФ Трейдінг Україна», у розмірі 107 млн грн за недобросовісну конкуренцію. Проте група компаній OstChem продовжує оскаржувати це рішення та намагається тиснути на уряд з метою подальшого посилення свого монопольного становища через запровадження квот.

Наскільки відомо, в Мінекономіки пропонується в наступні 3 роки квотами суттєво обмежити імпорт азотних, азотно-фосфорних та комплексних добрив в Україну по основним групам. Так, зокрема пропонується встановити квоту на азотно-фосфорні добрива на рівні 45 тис. тон, що більш ніж в 10 разів (!) зменшить імпортні поставки цієї групи добрив від нинішнього рівня. При цьому, потужності вітчизняних заводів-виробників навіть близько не зможуть забезпечити необхідний обсяг потреби сільгоспвиробників в цих добривах.

Варто відмітити, що азотно-фосфорні добрива є важливими в першу чергу для сільськогосподарських виробників Півдня та Сходу України, які цього року у відчаї через втрати понад 400 тис. га посівів внаслідок несприятливих погодних умов. Дефіцит та здорожчання добрив ще більше ускладнить їх становище.

Передбачається також, що квотування буде розбито за географічною ознакою, що одразу вносить в неї ризик регіональної кон'юнктури. Це в свою чергу може призвести до дефіциту пропозиції та відсутності поставки навіть в рамках виділених квот, які не зможуть компенсувати внутрішні виробники добрив. В результаті створиться штучний дефіцит і завищені ціни на основний ресурс для сільгосптоваровиробників.

Занепокоєння викликає той факт, що до сих пір не було проведено публічного обговорення з представниками аграрної галузі пропонованих рішень, а також не оприлюднено офіційного обґрунтування необхідності запровадження квотування.

Багато питань виникає і стосовно механізму встановлення та розподілу квот, адже таке ручне управління може перерозподілити структуру ринку, створює простір для корупційних дій та недобросовісної конкуренції, що явно не відповідає національним інтересам.

У зверненні наголошено на тому, що такі заходи, які пропонуються державою та скеровані начебто на вирішення проблеми забезпечення українських аграріїв добривами і захист інтересів вітчизняних виробників, можуть призвести лише до погіршення ситуації, що виражається у постійному і необґрунтованому перевищенні внутрішніх цін на добрива над світовими, додаткових збитках українських сільгосптоваровиробників та монопольному збагаченні компаній групи «OstChem».

Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає Президента України не допустити прийняття даного рішення зі сторони Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі і захистити національні інтереси нашої держави та вжити дієвих заходів щодо недопущення запровадження штучних перешкод у вигляді спеціальних квот або інших механізмів обмеження ринку, які по суті зашкодять аграріям, адже значно збільшать їх витрати, знизять обсяги аграрного виробництва та вартість сільськогосподарських земель, збагатять і посилять вплив на українську політику і економіку монопольних структур.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer