Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та профільних міністерств з проханням доопрацювати окремі положення Національної стратегії доходів до 2030 року, котрі матимуть негативний вплив для агросектору.

Як йдеться у зверненні, під час напрацювання Національної стратегії доходів України до 2030 року, котра була прийнята 27 грудня 2023 року й встановлює напрямок податкових та митних реформ в Україні до 2030 року, до обговоронення не були залучені представники бізнес-спільноти та громадськості. Як наслідок, документ не включає інтереси реального сектору економіки, який саме і наповнює бюджети всіх рівнів. 

• Скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору: така ініціатива в умовах війни, коли аграрії знаходяться у скрутному становищі, призведе лише до ще більшого фінансового навантаження на аграрний бізнес та зменшення надходжень бюджетів усіх рівнів. Водночас, наразі аграрії продовжують платити фіксований податок – плату за спрощений облік, а у разі скасування спрощеної системи, такої плати не буде, тому державний та місцеві бюджети лише втрачатимуть кошти.
• Підвищення акцизів на пальне: лише нещодавно ставки акцизу на пальне було повернуто до довоєнного рівня, подальше підвищення акцизів сприятиме додатковому зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу, що зробить українську продукцію більш дорогою та менш конкурентоспроможною на світовому ринку.
• Надання повноважень Державній податковій службі України в односторонньому порядку накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх без рішення суду: такий підхід формує прецедент поширення практики блокування бізнесу та закріплює порушення конституційного принципу презумпції невинуватості. Крім того, така ініціатива погіршує інвестиційний клімат, що матиме значні негативні наслідки для економіки нашої країни. 

“Впровадження положень Національної стратегії доходів до 2030 року в тому вигляді, який є на сьогодні, матиме суттєвий негативний вплив на економічний та інвестиційний клімат України. Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування не забезпечить довіри до контролюючих органів та не дозволить створити комфортне середовище для швидкого відновлення економіки суб’єктами господарювання”, – наголошується у зверненні.

З огляду на вищезазначене, УКАБ наполегливо просить провести обговорення з представниками бізнес-спільноти з метою доопрацювання положень Національної стратегії доходів до 2030 року, які викликають занепокоєння.