Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
24 Січня 2021

Новини

26.11.2020

Ucab Тож як підготуватись до відкриття ринку землі?

Розмірковували спікери онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами» від проєкту «Агрокебети Онлайн».

17 листопада, в рамках освітнього проєкту «Агрокебети», відбулась панельна дискусія стосовно майбутнього відкриття земельного ринку. Вона стала підсумком чотиритижневого онлайн-інтенсиву «Управління земельними ресурсами».

У дискусії взяли участь лектори програми – Володимир Ігонін (юрист, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»), Денис Башлик (директор із зв'язків з органами державної влади УКАБ), Роман Граб (директор Vkursi Zemli) та Дмитро Макаренко (експерт у галузі геопросторових даних). Модератором традиційно виступила Елліна Юрченко з УКАБ.

Спілкування почалось із найбільш нагальної теми останнього часу – очікуваного тлумачення від членів Конституційного Суду норм Конституції щодо земельних питань.

«У цьому документі, який несподівано став доступним широкому загалу, на кожній сторінці є помилки, – почав Володимир Ігонін. – Однак декілька доволі невтішних висновків з цього документу зробити можна».

За його словами, найбільшою проблемою є те, що у тлумаченні Конституційного Суду мова йде про всю землю, яка не поділяється на землю сільськогосподарського призначення та іншу землю.

«Якщо це рішення, не дай бог, вступить в силу, то виникне величезна колізія: незважаючи на те, що рішення по духу присвячено землі сільськогосподарського призначення, його дія розповсюдиться на всю землю країни. Проблема в тому, що у нас є земля не с/г призначення, земля під нерухомістю, під житловими будівлями, під виробництвами. От і виникає питання, як бути з усієї такою землею, – прокоментував юрист. – І таких питань багато, хоча судді роблять вигляд, що їх не існує».

Перше сподівання, яке існує, – це відсутність кворуму серед суддів Конституційного Суду, яка не дозволить їм ухвалити будь-яке рішення. Друге – потенційний самовідвід судді-доповідача Володимира Саса, який порушив закон про КС, виклавши попередній текст рішення у ЗМІ. Тобто зараз земельну реформу рятують процесуальні норми.

«Закон про земельну реформу на 100% не задовольняв нікого: хтось вважав його занадто ліберальним, хтось – недостатньо ліберальним. Однак рішення Конституційного Суду в тому виді, в якому ми його побачили, несе загрозу навіть для цього, недосконального документу», – резюмував Володимир.

Наступне важливе питання, яке хвилює орендарів земельних ділянок – це майбутнє договорів оренди: які зміни чекають на них після відкриття ринку землі та зміни власників ділянок, чи вплине це на дійсність договорів.

«В першу чергу треба дивитися в існуючий договір, типовий текст якого затверджений Кабінетом Міністрів. У цьому типовому документі є пункт, де вказано, що перехід права власності може або бути, або не бути підставою для припинення оренди. Знаю з досвіду, що в більшості випадків вказано, що такий перехід не є підставою для припинення, – розповів Володимир Ігонін. – Однак існують і випадки (договори з пайовиками, документи щодо державної землі), коли все навпаки, і зміна власника веде до розриву договору або перегляду його умов».

Висновок: орендарям землі варто вже зараз починати перевірку усіх договірних документів із землевласниками, готуватися до переговорів та планувати свої дії (докладно про це спікер розповідав під час свого блоку лекцій).

Наступним доповідачем дискусії став Денис Башлик, директор із зв'язків з органами державної влади УКАБ. Він почав з того, що земельна реформа у тому вигляді, у якому вона прийнята зараз, є дуже архаїчною.

«Всі запобіжники – щодо участі іноземців, щодо концентрації землі – можуть завадити економічному зростанню, яке прогнозувалося на початку процесу. Коли Світовий банк прогнозував економічний ефект від впровадження земельної реформи на рівні від 0,9% до 16% ВВП щорічно, то цей прогноз базувався на іншій моделі. Теперішня модель гальмує процес економічного зростання», – вважає Денис Башлик.

Також він привів висновки нещодавнього дослідження, що стосувалось відчуття захищеності прав на землю в Україні. Зараз існує дуже великий рівень стривоженості землевласників та орендарів щодо майбутнього.

«Наразі у законодавстві та на практиці дуже не вистачає наступних елементів: інструментів реалізації переважного права, що дозволить запобігти автоматичній втраті землі цілої низкою орендарів; механізмів консолідації землі, які прописані лише у проекті закону, який навіть не зареєстровано; норм щодо дерегуляції земельних відносин», – каже спікер онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами».

На думку експерта, для поліпшення земельної реформи не вистачає прийняття законопроекту 2194 та швидкого проходження законопроекту про консолідацію земель, які мають бути прийняті до Нового року (детальніше питання дерегуляції та цифровізації взаємодії з державними структурами спікер розкривав під час свого блоку лекцій).

З наступним спікером дискусії, Дмитром Макаренко, розмова зайшла про геопросторові дані: вже прийнято законодавство, здійснюється якась діяльність, то коли вже українці отримають доступ до Національної інфраструктури геопросторових даних та які складності виникають на шляху до її створення?

«По-перше, політична нестабільність: постійні реорганізації та зміни пріоритетів зіштовхували майже прийнятий законопроект на рівень технічних дискусій, – відповів на питання Дмитро Макаренко. – По-друге, постійні реорганізації відповідальних органів влади не спряли пришвидшенню процесів, аж до «втрати інституційної пам’яті»: кожна нова команда майже з нуля вивчала, що таке НІГД, як це працює та які існують моделі. По-третє, існує жорстка конкуренція між виробниками даних, яка унеможливлювала спільних рух в одному напрямку».

Важливо, що науковий фундамент, який закладався у ініціативи та проєкти на початку процесу створення законодавства про Національну інфраструктуру (у 2007 році), лишився актуальним і до сьогодні. Хоча, на думку спікера, все ж варто час від часу оновлювати знання про науковий прогрес, щоб гарна справа, яка майже доведена до стану реалізованого проекту, не виявилась відсталою.

Тему технологій та даних в галузі агробізнесу продовжив Роман Граб, директор Vkursi Zemli. Його досвід свідчить, що багато об’єднаних територіальних громад та місцевих органів влади власними силами впроваджують різні геопросторові та агроменеджерські системи, щоб покращувати управління землею – своїм головним та часто-густо недооціненим активом.

«Ми (у компанії Vkursi Zemli) вже відійшли від того, щоб пропонувати місцевим громадам просто дані. Ми пропонуємо цілі рішення, завдяки яким можна не просто бачити, хто орендар та скільки землі на кого зареєстровано, але й більш детальну аналітику: де орні землі вийшли за межі ділянки, де існує ризик тіньової оренди, де державні землі обробляються без відомостей про оренду, власники яких ділянок не вказані у документах Держгеокадастру», – розповідає Роман Граб.

Місцеві громади можуть використовувати наявні сучасні програмні рішення, які разом із даними Національної інфраструктури геопросторових даних можуть стати основою для збільшення місцевих бюджетів від оренди, а також створювати більш вигідні умови для інвестування. З іншого боку, наголосив спікер, така діджиталізація посилює контроль: з боку потенційних та існуючих інвесторів – за селянами, з боку селян – за діяльність орендарів та агробізнесу.

Тому представникам агробізнесу варто готуватись до дуже прозорих та непростих переговорів із землевласниками (про аудит земельних ресурсів багато йшлось під час блоку лекцій від Романа Граба).

Таким чином закінчився перший освітній онлайн-курс «Управління земельними ресурсами» від проєкту «Агрокебети Онлайн». Цей онлайн-інтенсив виявився затребуваним, тому незабаром в рамках проєкту «Агрокебети Онлайн» будуть анонсовані нові освітні ініціативи.

Не перемикайтеся!

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer